Справа № 727/6554/26
Провадження № 2/727/2382/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 серпня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.,
за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
УСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом. Ціна позову становить 23 000,00 доларів США (по курсу НБУ - 1 009 470,00 грн).
Ухвалою від 15 травня 2026 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, позивачці наданий п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали суду про залишення позову без руху представник позивачки - адвокат Боднар П.В. - подав заяву про долучення доказів.
Ухвалою суду від 26 травня 2026 року вказану вище заяву було повторно залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачкою недоліків, ухвалою від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачці наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалась.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду.
Представник позивачки - адвокат Бондар П.В. - у судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивачки, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов ОСОБА_1 задовольнити. Про ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статей 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомила.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, та ухвалити у справі заочне рішення.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стислий виклад позиції учасників справи
Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що 15 березня 2024 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти у розмірі 23 000,00 доларів США, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані кошти у повному обсязі до 20 березня 2026 року.
На підтвердження укладення договору позики та факту отримання коштів ОСОБА_2 видала позивачці розписку від 15 березня 2024 року про отримання 23 000,00 доларів США.
Позивачка зазначає, що у визначений договором строк відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала та отримані у позику грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим заборгованість становить 23 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення до суду становило 1 009 470,00 грн.
У зв`язку із невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань щодо повернення боргу за договором позики, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики грошових коштів від 15 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачка передала відповідачці у позику грошові кошти у розмірі 23 000,00 доларів США без нарахування процентів, які остання зобов`язалася повернути у повному обсязі до 20 березня 2026 року.
Факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 23 000,00 доларів США підтверджується розпискою від 15 березня 2024 року, відповідно до якої відповідачка підтвердила отримання зазначеної суми та зобов`язалася повернути її у визначений договором строк. Розписка власноручно підписана ОСОБА_2 15 березня 2024 року.
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку, що предметом даного позову є стягнення боргу за договором позики.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 15 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов якого відповідачка отримала від позивачки грошові кошти у розмірі 23 000,00 доларів США без нарахування процентів, які остання зобов`язалася повернути у повному обсязі до 20 березня 2026 року.
Факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 23 000,00 доларів США підтверджується розпискою від 15 березня 2024 року. Розписка підписана власноручно ОСОБА_2 15 березня 2024 року.
За правилами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, розписка є належним письмовим доказом не лише укладення договору позики, а й факту передачі позичальникові визначеної суми грошових коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16 та від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Порушенням зобов`язання відповідно до статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачка свої зобов`язання за договором позики виконала належним чином, передавши відповідачці 23 000,00 доларів США.
Натомість, відповідачка свого обов`язку щодо повернення позики у встановлений сторонами строк - до 20 березня 2026 року - не виконала. Доказів повернення позивачці 23 000,00 доларів США повністю або частково матеріали справи не містять та відповідачкою суду не надано.
Вирішуючи питання щодо валюти зобов`язання та валюти платежу, суд бере до уваги висновки, наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, відповідно до яких Суд виснував, що належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами є повернення грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною доларам США на момент платежу.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Отже, у разі виконання судового рішення, яким присуджено стягнення заборгованості, визначеної як грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної іноземної валюти на день здійснення кожного окремого платежу, а у випадку поетапного виконання рішення - з урахуванням курсу, що діє на дату здійснення кожного такого платежу.
Так, судом встановлено, що відповідно до укладеного сторонами договору позики грошових коштів від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили, що одиницею виміру суми коштів, яка підлягає поверненню за цим зобов`язанням, є долар США.
Валюту платежу сторони у договорі не визначили. Разом з тим слід зазначити, що відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.
Тобто, змістом зобов`язання по даній справі є повернення заборгованості в розмірі, який еквівалентний 23 000,00 доларам США на момент повернення боргу.
Отже, здійснюючи тлумачення умов договору позики грошових коштів від 15 березня 2024 року суд доходить висновку, що належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами є повернення грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 23 000,00 доларам США на момент платежу.
Висновки за результатами розгляду справи
Щодо суті позовних вимог
Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованості за договором позики від 15 березня 2024 року у розмірі 23 00,00 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд справи судом першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 10 180,24 грн. З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені повністю, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідачки, становить 10 180,24 грн.
Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 15 березня 2024 року у розмірі 23 000,00 доларів США (двадцять три тисячі доларів США 00 центів) за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 10 180,24 грн (десять тисяч сто вісімдесят грн 24 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складання повного судового рішення 12 серпня 2026 року.
Суддя Дубець О.С.