ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 серпня 2026 р. Справа №160/13713/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , за протоколом від 17.04.2025р. №16 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.4 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.4 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року скасовано, а справу № 160/13713/25 направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/13713/25 розподілено судді Турлаковій Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його комісії, посадовим і службовим особам до набрання законної сили рішенням у справі №160/13713/25 приймати та/або реалізовувати щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рішення і вчиняти дії, безпосередньо спрямовані на його призов на військову службу під час мобілізації, зокрема оформлювати та вручати мобілізаційне розпорядження, включати до команди на відправлення, направляти до військової частини або передавати для зарахування до списків особового складу;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 , його посадовим і службовим особам до набрання законної сили рішенням у справі № 160/13713/25 видавати та реалізовувати направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію як елемент процедури його призову під час мобілізації, а також приймати чи реалізовувати на підставі результатів такого огляду рішення, які можуть призвести до його фактичного призову та направлення до військової частини.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що після прийняття справи до нового розгляду в електронному військовообліковому документі позивача у застосунку «Резерв+» з`явилися відомості про вжиття щодо нього заходів із залученням Національної поліції. У верхній частині електронного документа зазначено: «ТЦК та СП 30.07.2026 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». У деталізації сповіщення вказано, що ТЦК та СП звернувся до Національної поліції для доставлення позивача з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення; як причину зазначено скоєння правопорушення, передбаченого статтею 210 (210-1) КУпАП. Сукупність цих фактів свідчить не про абстрактну можливість, а про вже розпочаті конкретні владні дії щодо доставлення позивача до ТЦК та СП.
Розглянувши подану представником заявника заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов`язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.4 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У той же час у вказаній заяві представник позивача просить суд заборонити відповідачу приймати та/або реалізовувати щодо ОСОБА_1 рішення і вчиняти дії, безпосередньо спрямовані на його призов на військову службу під час мобілізації, зокрема оформлювати та вручати мобілізаційне розпорядження, включати до команди на відправлення, направляти до військової частини або передавати для зарахування до списків особового складу до винесення рішення суду у справі по суті.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не вказано також підстави, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Також суд звертає увагу, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відтак, оцінка правомірності рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Заборона вчиняти дії пов`язані з призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, про яке просить представник позивача, на думку суду, не є співмірним (в межах поданої позовної заяви) з питанням оскарження рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, відповідно до п.10 ч.3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова