ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 серпня 2026 року Справа №160/32156/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/32156/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №160/32156/25, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року адміністративний позов - задоволено частково.
Зобов`язано Дніпровське районне управління поліції № 1 ГУНП у Дніпропетровській області виключити відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов?язаних, резервістів», як таких, що внесені на підставі електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.07.2025 № Е2792748.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 28.05.2026.
31.07.2026 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій, зокрема, позивач просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №160/32156/25;
- зобов`язати Дніпровське РУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області протягом 30 (тридцяти) днів подати письмовий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №160/32156/25.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Відтак, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Враховуючи те, що рішення суду по даній справі набрало законної сили і на момент звернення з даною заявою, на думку позивача, не виконано в повному обсязі, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд, приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/32156/25 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №160/32156/25 та зобов`язати Дніпровське районне управління поліції № 1 ГУНП у Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі №160/32156/25 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Н.Є. Калугіна