ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
13 серпня 2026 р. Справа №160/24413/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Васецького Романа Анатолійовича про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/24413/26 за позовом адвоката Васецького Романа Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
12.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Васецького Романа Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол № 32 від 06.08.2026) про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (протокол № 32 від 06.08.2026 року) про відмову у наданні відстрочки позивачу; заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та його посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 на військову службу, направлення його до військових частин чи навчальних центрів, а також заборонити направляти його на проходження медичного огляду (ВЛК) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 про скасування рішення Комісії ТЦК про відмову у відстрочці від 06.08.2026 (протокол № 32).
07.08.2026 відповідач офіційно вручив позивачу повідомлення про відмову № 8124, зазначивши, що позивач «підлягає призову на загальних підставах».
Наразі позивач перебуває під невідворотною загрозою негайної мобілізації, оскільки імунітет п. 63 Постанови № 560 припинив дію.
Відмова мотивована наявністю матері ОСОБА_2 , проте мати є непрацездатною особою 1955 року народження (71 рік), що підтверджено матеріалами справи та її нотаріальною заявою від 27.07.2026 за № 497 про фізичну неможливість здійснювати догляд.
Факт відсутності інших доглядачів повністю підтверджено офіційним Актом догляду місцевої ради від 24.07.2026.
Дії ТЦК, за твердженням позивача, є грубим порушенням статті 19 Конституції України. Існує очевидна небезпека, що до ухвалення рішення у справі позивач буде примусово мобілізований. В такому випадку виконання рішення суду стане абсолютно неможливим, оскільки він змінить статус цивільної особи на статус військовослужбовця.
Брат позивача - важкопоранений та важкохворий захисник України, особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, ОСОБА_3 , який потребує постійного догляду, залишиться без допомоги. ОСОБА_4 на теперішній час є абсолютно безпорадною людиною, яка повністю - як матеріально, так і функціонально - залежна від свого брата (позивача). Усі базові життєві потреби, а саме: щоденні прогулянки, приймання їжі, одягання, гігієнічне миття та регулярна доставка до медичних закладів для проведення лікувальних процедур - здійснюються виключно силами ОСОБА_1 . Позивач є єдиною працюючою людиною в сім`ї, яка фінансово утримує хворого брата-ветерана, і єдиним, хто фізично здатний впоратися з доглядом за особою із важкою психічною патологією та схильністю до непередбачуваної поведінки. Позбавлення ОСОБА_4 єдиного опікуна та доглядача в особі позивача є прямим залишенням безпорадної особи в небезпеці для життя.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи на підставі наявних матеріалів).
Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з такого.
Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має рідного брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
За твердженням позивача, він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно із якою не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані - члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 152/25/5356/В (номер рішення 152/25/5356/Р від 19.12.2025) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наявна у пацієнта психічна патологія вказує на стійке виражене порушення психічних функцій, що призводить до вираженого обмеження здатності до самообслуговування, спілкування, контролю поведінки, навчання, трудової діяльності. Згідно з Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 встановлена ДРУГА (2) група інвалідності. Причина: захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (Свідоцтво про хворобу № 8622 від 10.08.2023 р. гарнізонна військово - лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 ). Потребує медикаментозного лікування, заходів соціального захисту, реабілітаційних заходів. Нездатність до трудової діяльності (п.16)
05.03.2026 Шевченківським районним судом міста Дніпра відкрито провадження у справі № 932/19485/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , про визнання ОСОБА_4 недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна.
24.07.2026 комісією про встановлення факту здійснення постійного догляду адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради складено Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, яким підтверджено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Мати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , звернулася до Генерального директора КНП «Дніпровський центр медико - соціальної допомоги № 2» Дніпровської міської ради з заявою про направлення її на розгляд ЛКК для оцінки поточного стану здоров`я та наявності медичних протипоказань до здійснення фізичного догляду за іншими особами, за результатами якої просила видати довідку/висновок ЛКК із зазначенням, що за станом здоров`я та похилим віком не здатна (має протипоказання) здійснювати постійний сторонній догляд за іншою особою.
27.07.2026 ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позивачем отримано повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.08.2026 № 8124, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) - пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 06 серпня 2026 р. № 32 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: є родич І ступеня споріднення (мати), не подано документи, які б підтверджували неможливість здійснювати догляд.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 відкрито провадження у справі № 160/24413/26 за позовом адвоката Васецького Романа Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому заявлено позовні вимоги про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (протокол № 32 від 06.08.2026) про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову;
- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Так, Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Не надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує, що відповідно до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2024 р. № 560, який регламентує порядок розгляду комісією заяв військовозобов`язаних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 63 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання/переоформлення відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
За змістом частини четвертої статті 150 КАС України оскарження рішення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дії оскаржуваного рішення, якщо суд не застосує відповідні заходи забезпечення позову.
Враховуючи наявність у рідного брата позивача психічної патології, яка вказує на стійке виражене порушення психічних функцій, що призводить до вираженого обмеження здатності до самообслуговування, спілкування, контролю поведінки, навчання, трудової діяльності, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 152/25/5356/В, похилий вік його матері ОСОБА_5 , яка, за твердженням позивача, внаслідок наявності важких психічних порушень у ОСОБА_6 в силу свого віку та стану здоров`я може не впоратися з доглядом за ним, що, в свою чергу, може створити передумови для виникнення побутових ситуацій, які наражатимуть на небезпеку як ОСОБА_6 , так і його мати, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (протокол № 32 від 06.08.2026 року) про відмову у наданні відстрочки позивачу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону.
При цьому, суд враховує, що вжиття таких заходів забезпечення, як зупинення судом дії оскаржуваного рішення, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища позивача до ухвалення остаточного рішення у справі, оскільки з огляду на зупинення дії оскаржуваного рішення в силу вимог пунктів 60, 63 Порядку № 560 він не підлягатиме призову на військову службу під час мобілізації.
Забезпечення позову у такий спосіб є фактично гарантією майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.
Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову у справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд враховує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час. Однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом військовозобов`язаного та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення, проте на час розгляду справи вжиття заходів забезпечення позову сприятиме дотриманню прав та інтересів позивача, його рідного брата, який є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, та їх матері, яка, за твердженням позивача, внаслідок наявності важких психічних порушень у ОСОБА_6 в силу свого похилого віку може не впоратися з доглядом за ним, що, в свою чергу, може створити передумови для виникнення побутових ситуацій, які наражатимуть на небезпеку як ОСОБА_6 , так і його мати.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких має бути заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Ураховуючи викладене, суд уважає за доцільне задовольнити заяву частково та забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (протокол № 32 від 06.08.2026 року) про відмову у наданні відстрочки позивачу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Водночас, клопотання представника позивача в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та його посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 на військову службу, направлення його до військових частин чи навчальних центрів, а також заборонити направляти його на проходження медичного огляду (ВЛК) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, не належить до задоволення з огляду на таке.
Суд зазначає, що зазначений спосіб забезпечення позову не узгоджується з предметом позову, оскільки позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо призову позивача на військову службу, вказані дії не охоплюються предметом заявленого на розгляд суду спору, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає предмету судового спору, та в силу пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не може бути застосований судом.
Крім того, як зазначено судом вище, вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення є достатнім та ефективним з метою збереження існуючого становища ОСОБА_1 до розгляду справи по суті, оскільки в силу вимог пунктів 60, 63 Порядку № 560 він не підлягатиме призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до приписів статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Отже, проаналізувавши мотиви, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву адвоката Васецького Романа Анатолійовича про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/24413/26 за позовом адвоката Васецького Романа Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зупинити дію рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 32 від 06.08.2026, про відмову у наданні відстрочки позивачу до набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/24413/26.
У задоволенні заяви адвоката Васецького Романа Анатолійовича про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/24413/26 шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпро та його посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 на військову службу, направлення його до військових частин чи навчальних центрів, а також заборонити направляти його на проходження медичного огляду (ВЛК) до набрання законної сили рішенням суду - відмовити.
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 14 серпня 2029 року.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Г. Секірська