ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
12 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/25849/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки у зв`язку із довготривалим і вартісним лікуванням;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити матеріальну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки у зв`язку із довготривалим і вартісним лікуванням.
Підстави позову: нарахування та виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки на підставі рапорта від 06 грудня 2023 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доданням належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі.
На виконання вимог суду представником позивача подано лист (вх. № 56944/26 від 03 серпня 2026 року), у якому він просить суд відкрити провадження у справі, покликаючись у питанні строку звернення до суду з позовом у цій справі на правові висновки Верховного Суду у постановах від 04 грудня 2025 року у справі № 380/25392/24 та від 17 лютого 2025 року у справі № 160/16618/24, наполягаючи на урахуванні цих висновків, та на Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025.
Надаючи оцінку аргументам представника позивача суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) статтю 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, тобто частину першу статті 233 КЗпП України.
Слід врахувати й те, що у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 240/19686/24 Верховний Суд вказав, що з метою правильного обчислення строку звернення до суду з позовом у таких справах та для вирішення питання яку частину статті 233 КЗпП України слід застосовувати до спірних правовідносин, судам потрібно з`ясувати, чи продовжує позивач перебувати на військовій службі.
Тому суд враховує, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 січня 2024 року № 29 позивача з 28 січня 2024 року звільнено з військової служби у запас (з видачею продовольчого, речового та грошового атестатів).
При цьому щодо виплати спірної матеріальної допомоги позивачем було подано 06 грудня 2023 року повторний, як зазначає позивач у позові, рапорт, та після звільнення, як знову ж таки вказує позивач, він встановив, що цю допомогу йому не виплачено. Тож щонайпізніше з поданням рапорта 06 грудня 2023 року (до того ж повторного) позивач вже був обізнаний щодо невиплати йому принаймні станом на 06 грудня 2023 року спірної матеріальної допомоги за 2022 - 2023 роки.
В цьому аспекті варто насамперед врахувати, що законодавець пов`язує перебіг процесуального строку звернення до суду з позовом саме від дати обізнаності щодо порушеного права, а не від тоді, коли особа для себе дійшла висновку, що певні дії (бездіяльність, рішення) відповідача порушують її права.
Що ж до посилання на висновки у постанові від 04 грудня 2025 року у справі № 380/25392/24, то Верховним Судом констатовано, що зацитовано позивачем, те, що індексація є частиною щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому індексація не є виплатою, яка виникає у зв`язку зі звільненням, у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України. Такі суми індексації не підпадають під категорію одноразових чи спеціальних виплат, право на які виникає саме при звільненні. Натомість до виплат, що мають бути здійснені при звільненні військовослужбовця відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, належать, зокрема, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби (розділ ХХХІІ), компенсація за невикористані дні відпустки (розділ ХХХІ), грошова допомога для оздоровлення (розділ ХХІІІ) та інші передбачені законодавством одноразові виплати.
Матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань є саме одноразовою виплатою, право на яку, поданням рапорта від 06 грудня 2023 року, прагнув зреалізувати позивач перед звільненням зі служби.
У постанові від 17 лютого 2025 року у справі № 160/16618/24, на яку також покликається позивач, наполягаючи на урахуванні її висновків, Верховний Суд зазначав, що вирішенню питання щодо встановлення факту пропуску тримісячного терміну звернення до суду з позовом, безумовно передує встановлення дати одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як того вимагає стаття 233 КЗпП. У тій справі відповідач, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, не надав доказів, що позивач одержував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Перерахування грошового забезпечення на рахунок (картку) позивача в АТ КБ "ПриватБанк" 17 січня 2024 року не свідчить, як резюмував суд касаційної інстанції, про те, що саме з дати такої виплати необхідно відраховувати строк звернення до суду, оскільки факт виплати такого грошового забезпечення не свідчить про отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як того вимагає стаття 233 КЗпП. Верховний Суд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не врахували зазначеного та без належного аналізу вказаних обставин дійшли передчасного висновку, що в цьому випадку, саме з дати виплати позивачу його грошового забезпечення при звільненні необхідно відраховувати строк звернення до суду із цим позовом.
Суд враховує відмінність предмету спору у справі № 160/16618/24 (перерахунок грошового забезпечення поліцейського із включенням щомісячних грошових складових: надбавки за специфічні умови проходження служби; доплати за науковий ступінь; премії; додаткової винагороди 30000,00 грн) і у цій справі (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки військовослужбовця), разом з тим, враховуючи загальний підхід у питанні строку у справах щодо перерахунку грошового забезпечення, ці висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, предметом спору у якій був перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця (за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року), що робить аналогічним спірне питання строку звернення до суду з позовом у цій справі.
У вказаній постанові судова палата виснувала, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). При цьому, як зауважила судова палата, слід враховувати положення пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Верховний Суд у цій постанові зазначив про те, що грошовий атестат, що видається військовослужбовцю, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, можна віднести до повідомлення про нараховані суми лише за останній місяць служби.
З урахуванням правових висновків Верховного Суду та з огляду на предмет спору у цій справі, з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання заявленого позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.
Тому на етапі відкриття провадження у цій справі позовна заява ОСОБА_1 відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України) на час вирішення питання відкриття провадження у справі відсутні.
У позовній заяві заявлено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Оскільки клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подане з дотриманням вимог частини першої статті 259 КАС України, а відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України та з урахуванням визначених у частині третій статті 257 КАС України критеріїв, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Таке клопотання відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та перевірки дотримання строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів у відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 171, 241, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Клопотання представника Сазонського Є. В. про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнити та провести судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статей 162, 261 КАС України. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 , зобов`язавши у строк для подання відзиву на позовну заяву надати суду:
- копії наказів про зарахування та виключення до/зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 ;
- копію грошового атестата ОСОБА_1 ;
- копію картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 з відміткою (під підпис військовослужбовця) щодо дати видачі/вручення грошового атестата;
- картки особового рахунку ОСОБА_1 з виплатами упродовж 2022 - 2023 років;
- довідку щодо виплаченої ОСОБА_1 упродовж 2022 - 2023 років грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з приводу чого виник спір.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзивів на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзиви в порядку статей 163, 261 КАС України.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання до суду заперечення в порядку статей 164, 261 КАС України.
Копія відповідної заяви по суті справи та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи.
Копію цієї ухвали направити сторонам.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Г. Приходько