ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
"13" серпня 2026 р. справа № 300/5790/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба Агро-ІФ'' про вжиття заходів забезпечення позову, що подана одночасно із поданням позовної заяви до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
Представник товариства з обмеженою відповідальністю ''Дружба Агро-ІФ'' звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, що подана одночасно із поданням позовної заяви, згідно змісту якої, просить суд застосувати захід забезпечення позову, а саме:
- вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Горбульову Антону Вадимовичу вчиняти дії щодо примусової реалізації у рамках зведеного виконавчого провадження № 80265695 належного ТОВ «Дружба Агро-ІФ» права оренди та суборенди земельних ділянок, зокрема але не виключно оформлювати результати земельних торгів із примусової реалізації у рамках зведеного виконавчого провадження № 80265695 належного ТОВ «Дружба Агро-ІФ» права оренди та суборенди земельних ділянок; укладати та підписувати договори купівлі-продажу права оренди/суборенди та акти прийому-передачі за ними.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, сторона позивача зазначає, що приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 80265695 передано на примусову реалізацію 742 права оренди та суборенди земельних ділянок, належних ТОВ «Дружба Агро-ІФ», а проведення відповідних земельних торгів заплановано на період з 28.08.2026 по 17.09.2026. На переконання заявника, існує реальна загроза того, що до вирішення спору по суті права оренди та суборенди будуть реалізовані третім особам, унаслідок чого ефективне поновлення порушених прав у межах цієї справи буде істотно ускладнене або стане неможливим. Крім того, заявник посилається на наявність очевидних ознак протиправності дій приватного виконавця, зокрема, вказує, що звернення стягнення на права оренди та суборенди здійснено з порушенням установленої черговості звернення стягнення на майно боржника та за відсутності у приватного виконавця повноважень на примусове відчуження таких прав, оскільки боржник як орендар або суборендар не має права вільно розпоряджатися ними без згоди власника земельної ділянки. За таких обставин заявник вважає наявними передбачені статтею 150 КАС України підстави для забезпечення позову та просить заборонити приватному виконавцю вчиняти будь-які дії щодо примусової реалізації належних ТОВ «Дружба Агро-ІФ» прав оренди та суборенди земельних ділянок, зокрема оформлювати результати земельних торгів, укладати та підписувати договори купівлі-продажу відповідних прав і акти їх приймання-передачі.
При цьому, заявник наголошує, що запропонований захід має тимчасовий характер, безпосередньо пов`язаний із предметом спору та спрямований на збереження існуючого становища до вирішення справи по суті, оскільки не передбачає припинення самих земельних торгів, а лише забороняє оформлення їх результатів та подальше відчуження спірних прав.
Відповідно до частин 1-3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано, зокрема, статтями 150, 151, 154 КАС України, які визначають підстави для вжиття заходів забезпечення позовної заяви, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Так, за правилами частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Приписами частини другої статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, тобто механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Проте, конструкція частини першої статті 150 КАС України свідчить про те, що підстави забезпечення позову, визначені частиною другою цієї норми КАС України, є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову усупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Аналізуючи приписи статей 150, 151, 154 КАС України, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами. Водночас, суд не може вживати заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки це порушує принцип преюдиційності та фактично вирішує спір по суті до завершення розгляду справи.
Водночас, відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Отже, зазначення предмета позову в заяві про його забезпечення має бути таким, щоб суд мав можливість однозначно встановити матеріально-правові вимоги, на забезпечення яких заявник просить ужити відповідний захід, та перевірити наявність безпосереднього зв`язку між заявленим заходом забезпечення і предметом майбутнього судового розгляду.
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Агро-ІФ" звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича щодо передачі на реалізацію права оренди і суборенди земельних ділянок у рамках зведеного виконавчого провадження № 80265695 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича припинити реалізацію права оренди і суборенди земельних ділянок у рамках зведеного виконавчого провадження № 80265695.
Разом з тим, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбульова Антона Вадимовича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій залишено без руху та надано позивачу строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- уточненої позовної заяви, конкретизувавши рішення та дії приватного виконавця, які є предметом оскарження, із зазначенням реквізитів відповідних рішень, а також чітко визначити права оренди та суборенди земельних ділянок, щодо яких заявлено позовні вимоги, та конкретизувати зміст вимоги про зобов`язання відповідача припинити їх реалізацію.
Так, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову містить аналогічне за змістом формулювання предмета спору, а саме заявник просить суд вжити заходів шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Горбульову Антону Вадимовичу вчиняти дії щодо примусової реалізації у рамках зведеного виконавчого провадження №80265695 належного ТОВ «Дружба Агро-ІФ» права оренди та суборенди земельних ділянок, зокрема, але не виключно оформлювати результати земельних торгів із примусової реалізації у рамках зведеного виконавчого провадження № 80265695 належного ТОВ «Дружба Агро-ІФ» права оренди та суборенди земельних ділянок; укладати та підписувати договори купівлі-продажу права оренди/суборенди та акти прийому-передачі за ними.
При цьому, із заяви про забезпечення позову неможливо встановити, на забезпечення оскарження яких саме рішень та дій приватного виконавця заявлено такий захід. Заявником не визначено, чи предметом позову є постанови про арешт майна боржника від 24.02.2026 та 25.02.2026, постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 07.04.2026, дії щодо проведення оцінки майнових прав, направлення листів № 2848 від 28.07.2026 та № 2877 від 29.07.2026 до ТОВ «Е-Тендер», формування та оприлюднення відповідних лотів в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» чи інші рішення та дії, вчинені у межах зведеного виконавчого провадження № 80265695.
Не індивідуалізовано в заяві про забезпечення позову і конкретні об`єкти, щодо яких заявник просить застосувати відповідну заборону.
Суд вказує, що посилання на 742 права оренди та суборенди земельних ділянок саме по собі не дає можливості визначити, щодо яких конкретно земельних ділянок, прав оренди чи суборенди та відповідних лотів заявлений захід забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а суд при їх застосуванні повинен враховувати співвідношення права та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками застосування такого заходу для заінтересованих осіб.
Відтак, встановлення конкретного предмета позову є необхідною передумовою для вирішення питання про забезпечення позову, оскільки лише після визначення відповідних рішень, дій та об`єктів, які становлять предмет спору, суд може перевірити наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення і позовними вимогами, оцінити його співмірність, а також встановити, чи не виходитиме відповідна заборона за межі предмета спору та чи не призведе вона до необґрунтованого обмеження прав інших осіб.
Натомість за існуючого формулювання предмета позову суд позбавлений можливості встановити межі спору та, відповідно, визначити межі допустимого забезпечення такого позову, зокрема, неможливо встановити, чи стосується запропонована заявником заборона саме тих рішень, дій та майнових прав, які є предметом оскарження, чи охоплює також інші виконавчі дії та права, правомірність яких позивач не ставить під сумнів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що формальне відтворення у заяві загального формулювання про оскарження рішень та дій щодо передачі на реалізацію права оренди і суборенди земельних ділянок не забезпечує виконання вимог пункту 3 частини першої статті 152 КАС України щодо зазначення предмета позову, оскільки не дає можливості його однозначно ідентифікувати та співвіднести із заявленим заходом забезпечення.
При цьому, надання судом оцінки доводам заявника щодо існування передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у тому числі щодо ймовірності ускладнення ефективного захисту прав заявника чи наявності очевидних ознак протиправності дій приватного виконавця, за таких обставин є передчасним, оскільки цьому повинно передувати визначення конкретного предмета позову та меж спірних правовідносин.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що подана ТОВ «Дружба Агро-ІФ» заява про забезпечення позову не дає можливості однозначно встановити предмет позову, конкретні рішення та дії приватного виконавця, на оскарження яких спрямований позов, а також конкретні права оренди та суборенди земельних ділянок, щодо яких заявлено захід забезпечення, така заява не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 152 КАС України та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Агро-ІФ» про забезпечення позову, що подана одночасно із поданням позовної заяви - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.