КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5493/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вчиненні 28 серпня 2023 року, пов`язані з повторною постановкою ОСОБА_1 на військовий облік;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно не розгляду заяви від 08.05.2026 р. ОСОБА_1 про надання скан-копій карти первинного військового обліку, особової справи військовозобов`язаного, які були сформовані 25.01.1989 р. та не своєчасного внесення інформації про виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі до реєстру військовозобов`язаних;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати скан-копії карти первинного військового обліку, особової справи військовозобов`язаного, які були сформовані « 25» січня 1989 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 внести інформацію про виключення з військового обліку в зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі ОСОБА_1 до реєстру військовозобов`язаних відповідно до повноважень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до п.3 ч.2 ст.4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI).
Водночас, відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривні.
Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру та дві похідні.
Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 3933,60 грн. (3328 грн х 0,4 х 3).
До матеріалів справи долучено докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 2622,40 грн та надати відповідні докази до суду.
Щодо долучення до матеріалів позовної заяви платіжних інструкцій від 12.01.2026 №1.486281921.1 на суму 1211,20 грн. та №2.486329517.1 на суму 120,00 грн., то суд зазначає, що вказаний судовий збір зарахований у справі №340/122/26, яка згідно інформації Діловодство спеціалізованого суду, перебуває у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші протии Великобританії", "Девеер протии Бельгії").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача-2, які вчиненні 28 серпня 2023 року, пов`язані з повторною постановкою ОСОБА_1 на військовий облік, однак із таким позовом лише 06.08.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, а також, належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, четвертою позовною вимогою позивач просить зобов`язати відповідача-1 та відповідача-2 внести інформацію про виключення з військового обліку в зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі ОСОБА_1 до реєстру військовозобов`язаних відповідно до повноважень.
В порушення вищевказаної норми позовні вимоги не розмежовані щодо кожного з відповідачів, тобто не вказано, які саме конкретні дії повинен кожен із них здійснити (виконати, вчинити).
Також, суд звертає увагу, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №340/5170/24 вирішувалось питання пов`язане з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 в зв`язку з граничним терміном перебування в запасі.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
У позовній заяві позивачем зазначено Великосеверинівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області, як третю особу. Однак, позивачем, в порушення вищенаведених норм КАС України, не подано клопотання про її залучення, не конкретизовано, яким чином рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки, а також не зазначено на яких підставах дану третю особу належить залучити до участі у справі і на якій стороні.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА