ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
11 серпня 2026 року справа № 380/15236/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна, перевіривши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні за період з 13.06.2022 по 01.09.2024 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також нарахованих та виплачених за цей період інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 за період з 13.06.2022 по 01.09.2024 грошового забезпечення - щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 відповідно на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 28.07.2026 позовну заяву залишено без руху надано позивачу строк для усунення недоліків, позивачу запропоновано надати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
06.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення процесуального строку, у якому він просив визнати поважними вказані у цій заяві причини пропуску строку на подання позову та поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання позову у зв`язку із причинами, викладеними у цій заяві.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості отримання інформації про склад, розмір і підстави нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 13.06.2022 по 01.09.2024, у зв`язку з недотриманням відповідачем норм національного законодавства, так і міжнародних стандартів. Зокрема, як норми національного законодавства, так і міжнародні стандарти покладають на відповідача чіткий обов`язок забезпечити працівникові повну, своєчасну та зрозумілу інформацію про склад, розмір і підстави нарахування та виплати заробітної плати.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, слід звернути увагу на наступне.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач заявив позовні вимоги про перерахунок грошового забезпечення у період з 13.06.2022 до 01.09.2024.
Умовно цей період можна поділити на 2 частини:
13.06.2022 - 19.07.2022, що не обмежується строком звернення до суду;
20.07.2022 - 01.09.2024 - до вказаних правовідносин варто застосовувати тримісячний строк звернення до суду, визначений ст.233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022).
У позові позивач стверджує, що він в період з 13.06.2022 по 01.09.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2024 №186 ОСОБА_1 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини.
При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду 23.07.2026, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
Із приводу цього суд зауважує наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №№ 520/25416/25 надаючи оцінку із якого часу належить обраховувати строк звернення до суду у подібних правовідносинах прийшов до наступних висновків:
"...Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що з 24 лютого 2025 року позивача було звільнено з посади викладача навчального пункту аварійно-рятувального загону спеціального призначення, з 04 березня 2025 року - ознайомлено з грошовим атестатом №3. 18 вересня 2025 року позивач у відповідь на запит від 15 серпня 2025 року отримав відомості про застосований відповідачем механізм при обрахунку його додаткової винагороди, а 24 вересня 2025 року звернувся до суду із цим позовом.
Водночас, позивач не обґрунтував існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема, отримання інформації, потрібної для звернення до суду із цим позовом, від моменту ознайомлення з грошовим атестатом (04 березня 2025 року) до (щонайменше) липня 2025 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій слушно констатували, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, та не навів поважних причин пропуску такого строку, зокрема, не надав доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Скаржник не навів аргументів, які б переконливо вказували на те, що він протягом такого тривалого часу дійсно не міг звернутися до суду, а зробив це одразу, отримавши таку змогу. З урахуванням такого надміру тривалого строку зазначені обставини мають бути дійсно вагомими і доведеними, проте під час судового розгляду їх існування не підтвердилося....".
Разом із тим позивач стверджує, що фактично письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені Позивачу під час служби він дізнався із листа відповідача від 17.07.2026, що надісланий як відповідь на адвокатський запит.
Відтак суддя вважає за необхідне витребувати у відповідача докази одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (грошовий атестат тощо).
Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160,161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Оцінка строкам звернення позивача до суду, буде надана після отримання витребуваних доказів від відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 22, 25-27, 32, 171, 257, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у х в а л и л а :
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, разом з усіма доказами на підтвердження викладених у відзиві обставин. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 надати до суду разом із відзивом на позовну заяву:
- докази одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (грошовий атестат, інформацію про належні при звільненні суми тощо);
- довідку про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за спірний період 13.06.2022 - 01.09.2024 у розрізі складових та із зазначенням тарифного розряду, за яким нараховувалось грошове забезпечення.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву. Роз`яснити позивачу, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснити відповідачу, що копія заперечень та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду. Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Повідомити сторін про наявність у Львівському окружному адміністративному суді можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Морська Галина Михайлівна