ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
22 вересня 2026 року справа № 380/15236/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні за період з 13.06.2022 по 01.09.2024 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також нарахованих та виплачених за цей період інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових);
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 за період з 13.06.2022 по 01.09.2024 грошового забезпечення - щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 відповідно на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 28.07.2026 позовну заяву залишено без руху надано позивачу строк для усунення недоліків, позивачу запропоновано надати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 11.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
В зазначеній ухвалі суд витребував у відповідача докази одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (грошовий атестат тощо) та вказано, що оцінка строкам звернення позивача до суду, буде надана після отримання витребуваних доказів від відповідача.
На виконання вимог ухвали військова частина НОМЕР_1 надіслала витребувані документи, зокрема, копію грошового атестату та докази вручення такого грошового атестату позивачу.
Ухвалою від 08.09.2026 суд позовну заяву в частині позовних вимог про проведення перерахунку грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 19.07.2022 по 01.09.2024 залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків - наведення причин, які суд може визнати поважними для поновлення строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали позивач подав заяву про усунення недоліків, у якій просив поновити строк звернення до суду.
Заява мотивована тим, що грошовий атестат за своєю правовою природою є документом про остаточний розрахунок військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу військової частини та підтверджує виплату належних йому складових грошового забезпечення саме на цей день, водночас грошовий атестат не містить інформацію про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за його складовими за минулі періоди служби. Грошовий атестат містить лише загальні чи підсумкові цифри за останній час і не розкриває помісячні складові нарахувань за минулі періоди, він не вважається документом, з якого особа повністю дізналася про розмір виплат за весь період (аналогічні висловлені Верховним судом у постанові № 580/9034/24 від 29 грудня 2025 року).
Крім того, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.06.2026 у справі №280/6267/25 позивач зазначає, що чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Наголошує, що оскільки будь-яких повідомлень про розміри виплаченого грошового забезпечення позивачу у період до 17.07.2026 відповідачем вручено не було, не зважаючи на вимоги національного та міжнародного законодавства, відповідно юридично-значимий факт настав лише 07.07.2026 та пов`язаний з отриманням позивачем листа-відповіді, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду із цим позовом.
Розглядаючи подану заяву про усунення недоліків суд зазначає наступне.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, після 19.07.2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Чинна редакція частини другої статті 233 КЗпП України містить поняття "суми, що належать працівникові при звільненні". Тому початок перебігу строку звернення до суду варто рахувати з моменту, коли особа отримала письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як встановлено судом позивач проходив військову службу з 13.06.2022 по 01.09.2024 у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2024 №186 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. При звільненні позивачу вручено грошовий атестат, що підтверджується записами в журналі (реєстраційний номер №448).
Варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі №520/25416/25 дійшов висновку, що у разі якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання "письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні", водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого "письмового повідомлення", то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України.
Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.
До такого висновку Верховний Суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі №520/25416/25 дійшов з огляду на те, що позиція позивача яка зводиться до того, що грошовий атестат не є документом, про який ідеться у частині другій статті 233 КЗпП України, оскільки вказаний документ не містив інформації про те, на підставі якого прожиткового мінімуму, тарифного розряду та тарифного коефіцієнту відповідач здійснював розрахунок грошового забезпечення позивачеві, тож перебіг тримісячного строку звернення до суду, передбаченого згаданою правовою нормою, розпочався від дня отримання інформації на цей запит, є хибною, оскільки за такою логікою, період з дня ознайомлення з грошовим атестатом до отримання інформації на запит не охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України чи іншою правовою нормою. Отже, це проміжок часу, протягом якого пасивна поведінка заявника перебуває поза строком, передбаченим частиною другою статті 233 КЗпП України, та не впливає на його перебіг.
Подібний підхід до застосування частини другої статті 233 КЗпП України призводить до того, що позивач, отримавши грошовий атестат, тобто документ, що за своєю суттю підпадає під визначення "письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні" у значенні, вжитому в часині другій статті 233 КЗпП України, набуває можливість, спираючись на відсутність в цьому атестаті відомостей, які потрібні для ініціювання судового розгляду, протягом необмеженого строку без пояснення (доведення) жодних причин і обставин не вчиняти ніяких дій для отримання цієї інформації, однак надалі, у будь-який момент часу на власний розсуд звернутися до відповідача із запитом про отримання такої інформації, та, починаючи від дня надання її відповідачем, набути право упродовж ще трьох місяців додатково до того (необмеженого) строку, що вже минув, звернутися до суду в порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України.
Отже, на переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду в частині позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 20.07.2022 по 01.09.2024, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
В межах адміністративної справи, яка розглядається початок перебігу строку звернення до суду суд пов`язує саме з отриманням грошового атестату під час виключення зі списків особового складу з 01.09.2026.
Суд погоджується із твердженнями позивача про те, що грошовий атестат не містить інформацію про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за його складовими за минулі періоди служби, проте, такий документ містить інформацію про остаточний розрахунок при звільненні та відображає суми і види виплат, належних та проведених при звільненні з військової служби (виключені зі списків особового складу).
Саме отримання грошового атестату не є безумовним доказом ознайомлення позивача з про склад і розмір грошового забезпечення за попередні періоди, однак є доказом обізнаності позивача з "сумами, що належать працівникові при звільненні".
Відтак, ознайомившись з сумами належними при звільненні (виключені зі списків особового складу частини) позивач мав можливість вчинити дії для отримання повної інформації про суми та характер нарахованого грошового забезпечення за весь період проходження служби шлях надіслання відповідних запитів. Однак, із адвокатським запитом про отримання відомостей, які цей документ (у силу нормативно-правового регулювання) не містив, однак інформацію про які потребував позивач для звернення до суду за захистом своїх прав, було направлено лише у липні 2026 року, тобто майже через два роки після ознайомлення зі змістом документа "про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні" (у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України).
Доказів того, що позивач вчиняв будь які дій щодо з`ясування такої інформації від моменту отримання грошового атестата (вересень 2024 року) до (щонайменше) липня 2026 року, або ж про обставини об`єктивного характеру, які б указували на існування поважних причин такого тривалого зволікання перед зверненням, позивач ані до позовної заяви, ані до заяви про усунення недоліків не долучив.
Відтак суд дійшов висновку, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, та не навів поважних причин пропуску такого строку, зокрема, не надав доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням того, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про проведення перерахунку грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 20.07.2022 по 01.09.2024 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій в частині позовних вимог про проведення перерахунку грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 20.07.2022 по 01.09.2024 - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачеві, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Морська Галина Михайлівна