МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2026 р. № 400/10009/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині нерозгляду рапорту (звернення) позивачки на виплату грошової компенсації вартості за нетримане речове майно та видачу Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі за формою, наведеною в Додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 1078), отриманого 26.05.2026 відповідачем засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за №646[телефон приховано];
визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині невидачі позивачці Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі за формою, наведеною в Додатку до Порядку № 178;
зобов`язання відповідача видати позивачці Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі за формою, наведеною в Додатку до Порядку № 178;
визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачці грошової компенсації вартості за неотримане за час проходження військової служби речове майно;
зобов`язання відповідача виплатити позивачці грошову компенсацію вартості за неотримане за час проходження військової служби речове майно.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 визначено правову природу компенсації за неотримане речове майно, відповідно до якої речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, а компенсації за неотримане речове майно слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
На підставі пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:
звільнення з військової служби;
загибелі (смерті) військовослужбовця;
переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Отже, для звернення до суду у справах щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно становить один місяць.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 540/2001/21 і від 03.11.2025 у справі № 260/1940/24.
Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2022 № 188 у зв`язку зі звільненням з військової служби позивачку виключено з 17.07.2022 зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Відтак про порушення свого права позивачка дізналася (повинна була дізнатися) щодо невиплати їй компенсації вартості за неотримане речове майно 17.07.2022. Відтак строк звернення до суду сплив 17.08.2022.
Із цим позовом позивачка звернулась до адміністративного суду 11.08.2026, тобто майже через 4 роки після спливу строку звернення до суду.
Водночас суд зауважує, що надіслання позивачкою 22.05.2026 відповідачу рапорту про виплату їй грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження військової служби не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації права, і ця дата не пов`язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у пункті 48 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 03.11.2025 у справі № 260/1940/24.
Будь-яких належних обставин на підтвердження поважності причин його пропуску в позовній заяві позивачка не вказала.
З вищевикладеного слідує, що позивачка подала позов з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду позивачка не подала
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачка повинна подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Оскільки позовна заява та додані до неї документи подані до суду в електронній формі суд проводитиме розгляд матеріалів справи в електронній формі.
Керуючись статтями 18, 122, 123, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Проводити розгляд матеріалів справи в електронній формі.
3. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/10009/26.
4. Роз`яснити позивачці, що:
відповідно пункту 1 до частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк;
позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина одинадцята статті 44 КАС України).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
6. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук