Справа № 420/22742/26
УХВАЛА
12 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.07.2026 №1500-0203-8/115096 в проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №ЮО86118 від 25.06.2026 р. виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 01.01.2023;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення №ЮО86118 від 25.06.2026 виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 01.01.2023 роки, та провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.02.2020 по день проведення перерахунку.
Ухвалою від 31.07.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про доплату судового збору у розмірі 3194,88 грн.
04 серпня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача вказує, з посиланням на висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.
Вирішуючи заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, суд вказує таке.
Суддя враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16, відповідно до яких вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний висновок щодо застосування положень статті 6 Закону України «Про судовий збір» та частини 2 статті 245 КАС України у їхньому логічному взаємозв`язку викладений також й у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 в справі №280/5161/19, від 11.12.2019 у справі №320/6996/18, від 25.11.2019 в справі №280/4269/18, від 12.11.2019 у справі №640/21330/18.
Суд зазначає, що предметом розгляду у справі №640/21330/18 було оскарження одного рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в реєстрації податкової накладної та похідна від нього вимога про зобов`язання зареєструвати саме цю податкову накладну. Отже, у вказаній справі вимога про зобов`язання вчинити певні дії безпосередньо випливала з вимоги про визнання протиправним та скасування одного індивідуального рішення, а застосування відповідного способу захисту було наслідком встановлення протиправності такого рішення.
Натомість, у цій справі позивач фактично оскаржує відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії за чотирма різними періодами та на підставі чотирьох окремих довідок про розмір грошового забезпечення, складених станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Відповідно, кожна з таких довідок стосується окремого розміру грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, та має самостійне юридичне значення для виникнення відповідного обов`язку відповідача щодо проведення перерахунку.
Отже, на відміну від обставин справи №640/21330/18, у цьому випадку відсутня єдина первинна вимога, наслідком задоволення якої автоматично є застосування одного похідного способу захисту. Позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 ґрунтуються на різних фактичних та правових підставах, стосуються різних періодів перерахунку та різних довідок про розмір грошового забезпечення, а тому не можуть розглядатися як одна неподільна позовна вимога для цілей визначення розміру судового збору.
При цьому суд враховує, що саме по собі об`єднання позивачем зазначених вимог в одній позовній заяві та їх викладення у межах одного пункту прохальної частини не змінює їх правової природи та не свідчить про те, що такі вимоги є однією вимогою немайнового характеру.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем заявлено чотири самостійні вимоги немайнового характеру щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а тому судовий збір підлягає сплаті за кожну з таких вимог відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин доводи представника позивача, наведені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі від 31.07.2026, а відтак недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунуто.
Суд повторно вказує, що позовна заява ОСОБА_1 містить чотири позовні вимоги немайнового характеру щодо проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
Отже, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4259,84 грн (3328,00 грн х 0,4 х 0,8 х 4).
Позивач разом з позовною заявою надав платіжну інструкцію від 23.07.2026 №1692-МЗ0А-Х9ХН-44ВР про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою.
З урахуванням наведеного, позовна заява наразі не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, адже позивач має доплатити судовий збір у розмірі 3194,88 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зобов`язавши позивача надати до суду доказів про доплату судового збору у розмірі 3194,88 грн.
Керуючись ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО