Справа № 211/13759/25
Провадження № 2-др/211/32/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Н.О. Сарат, секретар С.М. Зоріна, розглянувши заяву представника позивача адвоката Ніколенко М.Є. про ухвалення додаткового рішення по справі № 211/13759/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщенні, суд,
установив:
Рішенням від 10 серпня 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення. Вказано виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмір 15000 ( п`ятнадцять тисяч ) гривень 00 коп.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яким останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000, грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Надаючи оцінку вимогами заяви представника позивача, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витратина професійну правничу допомогу;
Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту рішення від 10 серпня 2026 року по справі № 211/13759/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщенні, вбачається, що на підставі статті 141 ЦПК України суд вирішив питання судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору, а також витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.
З наведеного вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Зазначене відповідає роз`ясненням, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі».
Оскільки судом під час ухвалення рішення у справі було вирішено питання про розподіл судових витрат, підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
З урахуванням вказаного, у задоволенні заяви представника позивача адвоката Ніколенко М.Є. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Ніколенко М.Є. про ухвалення додаткового рішення по справі № 211/13759/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщенні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Суддя: Н. О. Сарат