Справа № 560/15591/26
УХВАЛА
12 серпня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши скаргу та заяву-заперечення ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з скаргою, заявою-запереченням, в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Андрія Кота щодо нерозгляду заяви-заперечення від 07.07.2026, направленої на електронну пошту [пошта прихована] у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.
2. Визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Андрія Кота щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 28.07.2026.
3. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 28.07.2026 як законну підставу для того, щоб не закінчувати та не закривати виконавче провадження, оскільки судове рішення залишається невиконаним по суті.
4. Визнати лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.06.2026 № 31-22-0.502-16/2-26 таким, що не є належним виконанням судового рішення від 17.02.2025 у справі № 560/849/25.
5. Зобов`язати орган ДВС відновити виконавчі дії та за умисне невиконання рішення суду і надання суперечливих відомостей - накласти на боржника (ГУ Держгеокадастр) штраф відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» та встановити новий строк для надання реальних документів на ділянку.
6. Зобов`язати державного виконавця попередньо повідомити органи поліції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання рішення суду) щодо керівництва ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Таким чином, звернення до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби здійснюється шляхом подання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України.
Натомість позивачем подано до суду документ, названий «Скарга та заява-заперечення в порядку статті 287 КАС України на протиправні дії державного виконавця та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження», а не позовна заява.
Суд зазначає, що подання до адміністративного суду скарги та заяви-заперечення на постанову та протиправні дії державного виконавця не передбачено положеннями КАС України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, конкретні обставини чи факти, з якими позивач пов`язує порушення свого права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити такі ж конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Така ж позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №9901/357/21.
Так, відповідачами зазначено Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, уповноважена особа - Галишук Вадим Васильович та відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі заступника начальника відділу Кота Андрія Михайловича.
При цьому відповідачем у справах, які розглядаються судом у порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває із цим органом у трудових відносинах (аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі № 160/7116/19 та від 24 січня 2024 року у справі № 2340/3410/18).
Суд зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Однак обов`язок по визначенню (формулюванню) таких на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Крім того, у тексті скарги Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області визначено як "відповідач (боржник)", а відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - як "суб`єкт оскарження (орган ДВС)".
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Так, у пункті 4 прохальної частини позивач просить "визнати лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.06.2026 №31-22-0.502-16/2-26 таким, що не є належним виконанням судового рішення від 17.02.2025 у справі №560/849/25".
Водночас позовні вимоги в цій частині сформовані без врахування положень КАС України, зокрема позивач не зазначає, яке саме рішення, дія чи бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області підлягає визнанню протиправним (протиправною), та не заявляє відповідної вимоги зобов`язального характеру, звернутої до відповідача.
Наведене свідчить про абстрактність та невизначеність позовних вимог у цій частині.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин скаргу та заяву-заперечення належить залишити без руху.
Недоліки повинні бути усунуті позивачем шляхом подання до суду позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання), у якій зазначити належний суб`єктний склад учасників справи та їх процесуальний статус, конкретизувати відповідача (відповідачів), до якого (яких) заявлено позовні вимоги, а також викласти позовні вимоги відповідно до вимог КАС України.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу та заяву-заперечення ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук