Справа № 646/8695/26
Провадження № 2/646/5171/2026
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Харків
Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., при прийнятті позовної заяви комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла вказана позовна заява.
При перевірці позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, визначених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України на заявника покладений обов`язок подати докази разом з поданням заяви. А якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги визначено», що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 1 та 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласник багатоквартирного будинку, це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Співвласники багатоквартирного будинку, зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, споживачем житлово-комунальної послуги є власник майна або інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та являються споживачами вказаних послуг, особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Однак представником позивача не надано доказів того, на підставі яких правовстановлюючих документів між сторонами виникли правовідносини щодо надання зазначених послуг, а також не надано актуальної на момент звернення до суду інформації щодо права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Окрім цього, до позовної заяви не додано доказів щомісячного направлення відповідачам рахунків на оплату наданих послуг.
Крім того, частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2026 року складає 3328 грн, за подання цього позову підлягало б сплаті 3328 грн судового збору.
Однак, як вбачається із долученої до позовної заяви платіжної інструкції №9990 від 17.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 332,80 грн.
Отже позивачем судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Вказані недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Є. Серпутько