УХВАЛА
12 серпня 2026 р. Справа № 520/16687/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі № 520/16687/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 29.07.2026 подала до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією.
В обґрунтування клопотання позивачка посилається на положення частини першої статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи про скрутне матеріальне становище. Вказує, що є непрацюючою особою, що підтверджується записами у трудовій книжці, та проживає в зоні підвищеної небезпеки, де відсутні можливості для працевлаштування.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
У постанові від 14 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 0940/2276/18 висновувала, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, визначені статтею 8 є диференційованими за суб`єктним та предметним застосуванням. Зокрема, умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу.
Велика Палата Верховного Суду наголоcила, що частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Також, згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 215/3831/16-а, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 та інших Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/4473/21 вказано, що Закон не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Тож саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) від сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.
Водночас колегія суддів зауважує, що усталеною є судова практика, відповідно до якої належними доказами, що підтверджують майновий стан особи для вирішення питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, є, зокрема, довідки та відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їх територіальними органами).
У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Отже, для вирішення питання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору позивачці необхідно надати належні докази свого майнового стану, зокрема, довідку органу ДПС про доходи за 2025 рік, яка підтверджує наявність або відсутність доходів.
З огляду на викладене колегія суддів не має можливості встановити дійсний майновий стан позивачки та перевірити наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відмова в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не позбавляє апелянта права повторно заявити відповідне клопотання, надавши на його обґрунтування належні та допустимі докази незадовільного майнового стану.
Керуючись ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі № 520/16687/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П`янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.