ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Харків
справа № 2-3524/11
провадження № 22-ц/818/4226/26
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.,
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2026 року у складі судді Глоби М.М. по справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту», -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просив визнати виконавчий лист № 2-3524/2011 від 10.04.2013 року, виданий Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 36/08-4 від 17.07.2008 року суму 58 764, 45 доларів США та 142 332, 87 грн таким, що не підлягає виконанню. В той же час просив стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 12 11, 20 грн.
В обгрунтування заяви зазначено, що оскільки за вказаним Кредитним договором Стягувач реалізував своє право на стягнення заборгованості в примусовому порядку на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею 34,9 кв.м., що належала ОСОБА_1 , яка була іпотечним майном за Договором іпотеки, а повторне стягнення заборгованості призводить до подвійного стягнення за одне й те ж саме зобов`язання, то Виконавчий лист, виданий 10.04.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним Кредитним договором вважає таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 30.04.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що оскільки апеляційний суд Харківської області у рішенні від 06.03.2013 року по справі № 2-3524/11 встановив, що заборгованість перед банком не погашена, при цьому боржник ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржував, розмір заборгованості за кредитним договором не оспорював, тому банк довів свій позов і він підлягав задоволенню. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України за яких виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити, визнавши виконавчий лист № 2-3524/2011 від 10.04.2013 року, виданий Червонозаводським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 25.12.2012 року банк письмово надав згоду на реалізацію предмета іпотеки за визначених ним умов, а 26.12.2012 року прийняв кошти на відшкодування судових та нотаріальних витрат і на погашення заборгованості за кредитом.
Тобто, ще до ухвалення рішення апеляційного суду від 06.03.2013 року, до видачі виконавчого листа від 10.04.2013 року та задовго до відкриття виконавчих проваджень, банк уже реалізував позасудовий іпотечний механізм та прийняв кошти в рахунок погашення того самого кредитного зобов`язання.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не надав вказаним обставинам належної правової оцінки та не встановив чи вплинули прийняття банком коштів і позасудова реалізація предмета іпотеки на подальший обсяг обов`язку за виконавчим листом.
Також вказує про процесуальні порушення при залученні судом першої інстанції ТОВ «ФК «Маніту» до участі у справі, як заінтересованої особи, оскільки заява ПАТ АБ «Укргазбанк» про залучення ТОВ «ФК «Маніту» не була надіслана ОСОБА_1 та його представнику, у зв`язку з чим заявник був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися зі змістом відповідного клопотання, перевірити підстави заявленого клопотання, перевірити підстави заявленого правонаступництва, надати письмові заперечення та висловити позицію щодо допустимості такого залучення.
На підставі викладеного апелянт наголошує, що ухвала Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.04.2026 року постановлена без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи; з неправильним застосуванням ст. 432 ЦПК України; без застосування ст. 433 ЦПК України у частині перевірки судового поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання; без належної правової оцінки позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та прийняття банком коштів до відкриття виконавчого провадження. За таких обставин вважає, що ухвала підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вважає, що з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, наразі нагальною є потреба у витребуванні оригіналів доказів у справі.
Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2, 6 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Так, під час дослідження матеріалів справи та перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегією суддів встановлено наступне.
В обґрунтування своїх вимог апелянтом ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено копії наступних документів: квитанцію № 6733_5 від 26 грудня 2012 року, яка підтверджує внесення ОСОБА_1 коштів у сумі 2352, 94 грн для відшкодування нотаріальних послуг по вчиненню виконавчого напису зробленого приватним нотаріусом ХМНО Самощенко О.А., кредитна угода №36/08-4 від 17.07.2008.; квитанцію № 6733_4 від 26 грудня 2012 року, про внесення ОСОБА_1 коштів у сумі 4433, 00 грн, для відшкодування судового збору, кредитна угода №36/08-4 від 17.07.2008 та квитанцію № 6733_7 про сплату ОСОБА_1 коштів у сумі 19520 доларів США для погашення заборгованості за кредитною угодою №36/08-4 від 17.07.2008.
Проте, під час огляду та дослідження вказаних копій документів, колегією суддів встановлено, що вони виконані з технічними дефектами (низька якість друку, блідість тексту), внаслідок чого текст та реквізити зазначених документів є такими, що не підлягають читанню, що унеможливлює повний, всебічний та об`єктивний розгляд апеляційної скарги та встановлення фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, з огляду на необхідність належного дослідження доказів та перевірки законності оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне витребувати у ОСОБА_1 оригінали вищезазначених документів.
При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до ч.ч.7,8 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст. 81, 260, 261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Витребувати у ОСОБА_1 оригінали наступних документів: квитанції № 6733_5 від 26 грудня 2012 року, яка підтверджує внесення ОСОБА_1 коштів у сумі 2352, 94 грн для відшкодування нотаріальних послуг по вчиненню виконавчого напису зробленого приватним нотаріусом ХМНО Самощенко О.А., кредитна угода №36/08-4 від 17.07.2008.; квитанції № 6733_4 від 26 грудня 2012 року, про внесення ОСОБА_1 коштів у сумі 4433, 00 грн, для відшкодування судового збору, кредитна угода №36/08-4 від 17.07.2008 та квитанції № 6733_7 про сплату ОСОБА_1 коштів у сумі 19520 доларів США для погашення заборгованості за кредитною угодою №36/08-4 від 17.07.2008.
Роз`яснити ОСОБА_1 про встановлений п.7 ст. 84 ЦПК України обов`язок повідомити суд про неможливість подання витребуваних доказів із зазначенням причин протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук