У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 609/587/26
2/609/569/2026
13 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Катерняк О.М.
за участі секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом Великодедеркальської сільської ради в особі органу опіки та піклування, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів,
учасники справи не з`явились,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач Великодедеркальська сільська рада в особі органу опіки та піклування, діючи в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання.
Ухвалою суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження за даним позовом в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання на 02 липня 2026 року.
Ухвалою від 02 липня 2026 року підготовче засідання відкладено на 13 серпня 2026 року через неявку належно повідомлених позивача та відповідача, які про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутності на адресу суду не скеровували.
В судове засідання 13 серпня 2026 року також не з`явились сторони.
Позивач Великодедеркальська сільська рада, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, вдруге в підготовче засідання явку свого представника не забезпечили. Про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутності на адресу суду не скеровували.
Відповідачка ОСОБА_4 в підготовче засідання також вдруге не з`явилась, хоча була повідомлена вчасно про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 223 ЦПК України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017).
Сторона позивача не з`являлася до суду для розгляду справи, зокрема, у підготовчі засідання, призначені на 02.07.2026 та 13.08.2026.
Суд дійшов висновку, що позивача належним чином було проінформовано про призначені підготовчі судові засідання у справі та про рух справи, однак позивач не з`являвся із невідомих суду причин та без надання заяви про розгляд справи за їх відсутності, що перешкоджає вирішенню спору.
Отже, оскільки сторону позивача було належним чином повідомлено судом про призначення підготовчих судових засідань, у підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України правового наслідку неявки позивача в підготовче засідання - залишення позову без розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що позов Великодедеркальської сільської ради в особі органу опіки та піклування, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів слід залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача в судове засідання, звернувши увагу позивача на те, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, п.1 ч.2 ст.200, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву Великодедеркальської сільської ради в особі органу опіки та піклування, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківський прав та стягнення аліментів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу суду складено та підписано 13 серпня 2026 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК