Справа № 946/4823/26
Провадження № 2-з/946/26/26
У Х В А Л А
Іменем України
13 серпня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І, розглянувши заявуПетрова Володимира Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав.
03.08.2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яким просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 проводить виплати, пов`язані з зникненням безвісті 09.07.2025 року військовослужбовця ОСОБА_1 , під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Садки Сумської області
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У 1987 році батьки ОСОБА_1 розірвали шлюб, мати дітей переїхала до іншого міста проживання та діти залишились проживати з батьком. Після смерті в 2013 році батька ОСОБА_3 його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_1 залишились проживати в житловому будинку, якій належав їх батьку, склали сім`ю, мали загальний бюджет. Мати ОСОБА_1 з 1987 року відмовилась від виконання свої батьківських зобов`язань відносно до сина. Після початку бойових дій в 2024 році ОСОБА_1 був призваний в Збройні Сили України. 17.07.2025 року ОСОБА_5 отримав сповіщення № 1/8321 від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що його брат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання зник безвісті поблизу населеного пункту Садки Сумської області. Мати безвісті зниклого ОСОБА_6 , яка більше тридцяти років не виховували сина, не проживала сумісно з ним, на теперішній час претендує на отримання державних виплат. Згідно Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон № 2505-VIII), Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) члени сім`ї зниклого безвісті ОСОБА_1 мають право на відповідні виплати. 26.06.2026 року ОСОБА_1 надав позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 вважає, що тільки після вирішення питання хто є членом його сім`ї можливо проводить виплати відповідно до Закону № 2505-VIII.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суддя приходить такого висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Судом встановлено, що предметом даного позову є позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Натомість представник заявника просить вжити захід забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_7 ДПСУ здійснювати виплати, пов`язані з зникненням безвісти військовослужбовця.
Вирішуючи заяву, суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні мати безпосередній зв`язок із предметом позову та забезпечувати фактичне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Оскільки заявлена позовна вимога про позбавлення батьківських прав має немайновий характер, встановлення заборони на здійснення грошових виплат третій особі не співвідноситься з предметом спору та жодним чином не забезпечує виконання потенційного рішення суду про позбавлення батьківських прав.
Крім того, відповідно до частини другої статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому суд зауважує, що законодавець визначає саме обов`язок, а не право органу, уповноваженого призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зупинити вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням принципів розумності та співмірності вимог про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даної заяви.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,
У Х В А Л И Л А:
Заяву ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.І.Бальжик