ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/25944/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панов М.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" та Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" про визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2020 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про результати моніторингу №UA-М-2020-09-29-000032 закупівлі №UA-2020-07-03-000366-b за кодом ДК 021:2015 (09130000-9, Нафта і дистиляти) (Дизельне паливо наливом), інформація про яку розміщена за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-03-000366-b, який оприлюднено 8 жовтня 2020 року.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" (вул. Гастелло, буд. 52/1, м. Одеса, Одеська область, 65033, ЄДРПОУ 32223787).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" відмовлено.
Суд вказав про те, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-06-000366-b від 08.10.2020 № 64/2 є таким, який складений та затверджений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправним та подальшого скасування.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 у справі № 640/25944/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДП «АМПУ» задовольнити повністю; стягнути з Управління Західного офісу Держаудитслужби в ІваноФранківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ДП «АМПУ» витрати на оплату судового збору.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а також беручи до уваги невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та ігнорування не спростованих доказів, то відповідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 у справі № 640/25944/20 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" звернувся з апеляційною скаргою, якою просить розглядати справу № 640/25944/20 за апеляційною скаргою ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 640/25944/20 про відмову у задоволенні позову; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про результати моніторингу №UA-M-2020-09-29-000032 процедури закупівлі №UA-2020-07-06-000366-b від 08.10.2020; стягнути на користь ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2026 року, 24 червня 2026 року та від 9 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
10 червня 2026 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" та просить залишити таку без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року у адміністративній справі № 640/25944/20 залишити без змін.
15 червня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" подав заперечення.
6 липня 2026 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та просить залишити таку без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року у адміністративній справі № 640/25944/20 залишити без змін.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 29.09.2020 № 64, на виконання доручення Держаудитслужби від 16.09.2020 № 003100-18/4941-2020 відповідно до частини другої статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» проведено моніторинг процедури закупівлі ДП «АМПУ» предмету «Дизельне паливо наливом», очікуваною вартістю 4 500 000,00 грн (оголошення, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ID: UA-2020-07-06-000366-b).
За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку від 08.10.2020 № 64/2, зокрема:
за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам закону встановлено порушення частини третьої та шостої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі»;
за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Фрагрант» як таку, що підлягала відхиленню відповідно до закону та невідмінені торги.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").
За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1).
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено статтею 8 Закону, абзацом першим частини першої якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (абзац другий частини першої статті 8 Закону).
Відповідно до частин шостої статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з пунктами 4, 5 частини сьомої статті 8 Закону у висновку обов`язково зазначаються опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону).
В оскаржуваному у межах цієї справи висновку орган державного фінансового контролю констатував такі порушення:
1) на порушення частини третьої та шостої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» замовником у тендерній документації не передбачено вимоги щодо надання переможцем процедури закупівлі документу про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
2) замовник у пункті 13.5 Додатку 6 до тендерної документації зазначив наступне: «Покупець повертає забезпечення виконання цього Договору після виконання Постачальником цього Договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або цього Договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону», що не відповідає чинній на час проведення закупівлі редакції закону від 19.04.2020 року, в якій визнання Договору недійсним передбачено статтею 43 Закону;
3) за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Фрагрант» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника закупівлі; відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Фрагрант» призвело б до відміни торгів.
Так, участь у процедурі закупівлі UA-2020-07-06-000366-b взяло три учасники: ТОВ «Кворум-нафта», ТОВ «Євростандарт» та ТОВ «Фрагрант».
Тендерну пропозицію ТОВ «Кворум-нафта» за рішенням Замовника було відхилено, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації, інших учасників допущено до проведення торгів.
Відповідно до протоколу про розкриття тендерних пропозицій від 26.08.2020 року ТОВ «Євростандарт» визнано переможцем торгів з остаточною ціновою пропозицією 4 186 980,00 грн без ПДВ та в подальшому укладено договір про закупівлю від 15.09.2020 № 44-ВАМПУ-20.
Отже, ключовими у вирішенні цього спору є питання про те, чи мало місце порушення Закону під час складання тендерної документації, а також чи були у позивача як замовника підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Фрагрант» як такої, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону:
тендерна документація - це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону);
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Частиною другою статті 22 Закону визначено обов`язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Зі свого боку, частина третя статті 22 Закону передбачає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
У межах спірних правовідносин позивач у пункті 3 Додатку 9 «Перелік документів для переможця процедури закупівель, що надаються для підтвердження відсутності підстав визначених статтею 17 Закону «Про публічні закупівлі», а також документи, що надаються для укладення договору» до тендерної документації на підтвердження відсутності у переможця торгів підстав передбачених пунктом 13 частини першої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» передбачив наступне:
- інформація про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів у переможця процедури закупівлі перевіряється Замовником в електронній системі закупівель в інформації, що автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами) на офіційному порталі Державної податкової служби України (tax.gov.ua) та на Порталі відкритих даних (data.gov.ua) щомісяця оприлюднюється інформація про cyб`єктів господарювання, які мають податковий борг.
Відповідно до листів Міністерства розвитку економіки, та сільського господарства (Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель) від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних реєстрів, доступ до яких є вільним» та Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16, надано інформацію щодо відкритих державних реєстрів, доступ до яких є вільним.
Згідно вказаного листа Державної податкової служби України сума податкового боргу може змінюватись щоденно.
Отже, на момент проведення позивачем закупівлі залишалась потреба підтвердження переможцем торгів відсутності заборгованості перед бюджетом із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733.
Цим Порядком визначено, що довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Довідка) надається платнику безоплатно за його заявою в паперовій або електронній формі. Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування.
Пунктом 13 частини першої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» встановлено, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).
Відповідно до частини третьої статті 17 цього Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Частиною шостою статті 17 цього Закону визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати Замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Таким чином, у ході моніторингу закупівлі вірно встановлено, що позивачем у тендерній документації не передбачено надання переможцем процедури закупівлі на підтвердження відсутності підстави передбаченої пунктом 13 частини першої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» (заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)) відповідного документу шляхом його оприлюднення в електронній системі закупівель, а саме довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, чим порушено вимоги частини третьої та шостої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі».
Також у тендерній документації здійснено посилання на нечинну редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» від 19.04.2020 року (ст.37), в якій визнання договору недійсним передбачено статтею 43.
Керуючись наведеним, виявлені відповідачем порушення вимог частини третьої та шостої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» знайшли своє підтвердження у ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Доводи апелянтів щодо наявності інформації щодо податкової заборгованості у відкритих єдиних державних реєстрах не спростовують вимоги щодо документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» саме для переможця процедури, відсутність якої у тендерній документації встановлено спірним висновком.
В частині тверджень апелянтів про обмеження конкуренції та дискримінації учасників, колегія суддів зауважує, що вимога документального підтвердження переможцем процедури закупівлі інформації про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів прямо передбачена частиною 6 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Можливість перевірки замовником публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних стосується лише учасників процедури закупівлі, проте не передбачає такого механізму для переможця.
На підставі наведеного, посилання позивача на відсутність обов`язку зазначення відповідної інформації у тендерній документації не є спроможними.
У частині доводів позивача щодо подальшого усунення недоліків тендерної документації шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору поставки від 15.05.2020 № 44-В-АМПУ-20 та зазначення статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у чинній редакції, колегія суддів зазначає про те, що правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з тих підстав, які прямо зазначені у ньому на момент його прийняття. Відтак, виявлення нових обставин, які не були покладені в основу спірного акту та не існували на дату його прийняття не свідчать про його протиправність.
Надаючи оцінку доводам третьої особи щодо відсутності податкового боргу, судова колегія зауважує, що предметом встановленого порушення є не факт наявності чи відсутності заборгованості, а невиконання позивачем обов`язку передбачити у тендерній документації належний механізм підтвердження цієї обставини для переможця торгів.
Щодо тендерної пропозиції ТОВ «Фрагрант», колегія суддів врахувала наступне.
У пункті 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації позивачем встановлено наступну вимогу до учасників закупівлі:
- для безпосередньо підготовлених учасником документів: учасник створює та підписує електронний документ КЕП/ЕЦП за допомогою загальнодоступних програмних комплексів, наприклад: https://acskidd.gov.ua/sign.
- документ, отриманий від органів державної влади, підприємств, установ, організацій, подається/завантажуються учасником окремим файлом із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника на підписання тендерної пропозиції, якщо такий документ наданий не у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ (якщо такий документ наданий у формі електронного документу із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої посадової особи органів державної влади, підприємств, установ, організацій, яка видала цей документ, то накладення КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника не вимагається).
Як встановлено відповідачем, окремими учасниками закупівлі подано у тендерних пропозиціях документи без накладення електронного цифрового підпису (КЕП/ЕЦП).
Так, учасником процедури закупівлі ТОВ «Фрагрант» в складі своєї тендерної пропозиції не накладено КЕП/ЕЦП на жоден з наданих в тендерній пропозиції документів (за винятком довіреності на Малова Дмитра Миколайовича (уповноваженої на підпис зі сторони банку) та банківської гарантії).
Як встановлено аналізом інформації в електронній системі закупівель, позивачем під час розгляду тендерних пропозицій з метою подальшого допущення його до аукціону надано учаснику ТОВ «Фрагрант» повідомлення з вимогою про усунення виявлених невідповідностей до 19 серпня 2020 року о 18:59 год.
У повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей зазначено, що у складі тендерної пропозиції на вимогу Додатку 2 та пп.1,4 Додатку 4 ТД подано/завантажено наступні файли у форматі «pdf» без створення електронного документу за допомогою загальнодоступних програмних комплексів без накладання на них КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника, як те вимагалося пунктом 1 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД, а саме файли (документи):
- щодо виконання аналогічного договору (який містить довідку з інформацією про виконання аналогічного договору та видаткові накладні до договору, зазначеного в довідці);
- повноваження (який містить документи на підтвердження права підпису тендерної пропозиції, а саме: рішення учасника, наказ про призначення);
- довідка МТБ (який містить довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для поставки товару, що є предметом закупівлі)».
Позивачем надано пропозицію ТОВ «Фрагрант» надати/завантажити вищевказані документи.
Частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
При цьому, цим законом не встановлене абсолютне право замовника на надання учасникам закупівлі вимоги про усунення будь-яких невідповідностей, пов`язаних із їх тендерною пропозицією, а тільки невідповідностей, які прямо передбачені в цьому законі.
Зокрема, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення тільки невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відтак, усунення ТОВ «Фрагрант» недоліків, пов`язаних із не підписанням (шляхом накладення на КЕП/ЕЦП) довідки від 13.08.2020 № 4/366-в/20 про відсутність підстав відмови, відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», копії ліцензії № 078171, цінової довідки (від 12.08.2020 № 122/49) та технічної специфікації (технічної частини), які були подані ним у складі тендерної пропозиції, є неможливим, оскільки можливість усунення таких недоліків не передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» (зокрема частиною 16 статті 29 цього Закону).
Як встановлено вище, вказані документи не є документами, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону «Про публічні закупівлі» або підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Фрагрант» не відповідала встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» вимогам до учасників відповідно до закону, а саме: відсутнє накладення електронного підпису на кожен електронний документ поданий в тендерній пропозиції учасника ТОВ «Фрагрант», та повинна була бути відхилена на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону «Про публічні закупівлі».
Відповідно до норм пункту 2 частини другої статті 32 Закону «Про публічні закупівлі» тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону (тобто відкриті торги з публікацією англійською мовою).
Таким чином, у разі відхилення відповідно до вимог закону тендерних пропозицій ТОВ «Фрагрант» та ТОВ «Кворум-нафта», до оцінки у закупівлі була б допущена тільки одна тендерна пропозиція - ТОВ «Євростандарт», відтак така закупівля, відповідно до пункту 2 частини другої статті 32 Закону «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 500/4677/22 зауважував на тому, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі.
Тобто, спеціальні положення законодавства чітко визначають обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника, яка не відповідає вимогам, які визначені тендерною документацією. Іншого, альтернативного способу реагування замовника не визначено.
Висновки апелянтів щодо узагальненої вимоги права підпису судова колегія оцінює критично, позаяк повідомлення може стосуватись вимоги про усунення невідповідностей в документах лише на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Керуючись наведеним, виявлені відповідачем порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» знайшли своє підтвердження у ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо зобов`язальної частини спірного висновку, колегія суддів враховує наступне.
Відповідачем встановлено зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, та/або в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 серпня 2023 року у справі №924/1288/21 зазначено, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
У справі № 924/1288/21 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 «Нікчемність договору про закупівлю» Закону № 922-VІІІ, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.
Отже, у розглядуваному випадку орган державного фінансового контролю, з урахуванням суті констатованих порушень, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із зазначеним учасником, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню.
У постанові від 24 лютого 2024 року у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад.
Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень органу державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21, від 19 квітня 2024 року у справі № 500/4553/22, від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/18653/22 та від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21.
У постанові від 25 лютого 2026 року у справі № 420/21734/21 Верховний Суд констатував, що частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 цього Закону, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Отже, колегія суддів уважає, що позивач не позбавлений можливості визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки, виходячи із реальної можливості такого усунення.
Наведеним відповідно спростовуються покликання апелянтів на ступінь конкретизації заходів усунення виявлених порушень.
Щодо завершення дії укладеного договору, судова колегія враховує, що оскаржуваний висновок опубліковано в електронній системі закупівель 16 вересня 2020 року; звіт про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-06-000366-b опубліковано замовником 14 грудня 2020 року; договір діяв з 15 вересня 2020 року до 16 листопада 2020 року, отже на момент проведення моніторингу та формування висновку договір не був виконаним.
На підставі вищенаведеного колегія суддів зауважує, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТАНДАРТ" та Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина