ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/22434/24 пров. № А/857/11708/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Матковської З.М.,
суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/22434/24 за адміністративним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області до Західного офісу Держаудитслужби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування вимог,
головуючий суддя першої інстанції - Кузан Р.І., час ухвалення - 10.59 год.,
місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 02.02.2026
В С Т А Н О В И В :
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області звернулася до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати Вимоги Західного офісу Держаудитслужби № 1 від 15.10.2024 та № 131306-14/8088-2024 від 11.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Західним офісом Держаудитслужби проведено перевірку дотримання вимог законодавства Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області під час закупівлі, згідно з оголошенням про проведення процедури UA-2022-12-21-006118-а за договором № 46-12/22о від 19.12.2022 та його виконання. За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 24.09.2024 № 131306-24/13. Цей акт підписаний представниками позивача із запереченнями, які 04.10.202 надано відповідачу щодо описаних у ньому порушень вимог бюджетного законодавства та законодавства про закупівлі. 16.10.2024 позивачем отримано оскаржувану вимогу № 1 від 15.10.2024 та висновок на заперечення, затверджений начальником Західного офісу Держаудитслужби від 11.10.2024. Відповідний висновок надано листом № 131306-14/8088-2024 від 11.10.2024 (далі Вимога №2). При цьому, зазначений лист також містить вимоги контролюючого органу, які частково дублюють зміст Вимоги № 1. Із згаданих документів випливає, що за результатами перевірки відповідачем встановлено начебто нецільове використання позивачем коштів на суму 95 530 760,68 тис. грн. Згідно з цими вимогами позивача зобов`язано повернути відповідну суму коштів до Державного бюджету України. При цьому Вимога № 2 також містить висновок про начебто нікчемність Договору. Позивач вважає зазначені Вимоги протиправними, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на підтверджених належними і допустимими доказами, а винятково на припущеннях посадових осіб відповідача, непослідовних та суперечливих міркуваннях. Їх прийнято необґрунтовано, без належного аналізу та врахування усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для їх прийняття. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання цих Вимог протиправними та їх скасування.
Зазначає, що відповідач вийшов за межі предмета перевірки закупівель і зробив передчасні та необґрунтовані висновки про начебто нецільове використання позивачем бюджетних коштів, що відображено в оскаржуваних Вимогах, а тому Вимоги пред`явлені без встановлених законодавством підстав, а отже поза межами повноважень відповідача.
Висновок про фактичне виконання підрядною організацією за замовленням позивача капітальних робіт та будівництво капітальної споруди, а не робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, що, на думку відповідача, призвело до нецільового використання бюджетних коштів, жодним чином не обґрунтований. Відповідач не врахував, що технічно неможливо здійснити облаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд виїзд) без виконання робіт, що були предметом закупівлі. Акт не містить вказівки (із посиланням на відповідну нормативну документацію), який перелік робіт має бути виконаний для влаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 в межах експлуатаційного утримання з урахуванням п.7.6.4. ДСТУ. Крім того, відповідач в Акті посилається на пп. 5.4.1 ДСТУ, яким до робіт із капітального ремонту віднесено роботи з улаштування майданчиків для стоянки транспортних засобів, майданчиків відпочинку. Водночас, (1) капітальний ремонт визначених Договором об`єктів був би об`єктивно неможливим, оскільки їх до виконання робіт не існувало; (2) за Договором роботи з улаштування майданчика для стоянки транспортних засобів, майданчиків відпочинку не виконувалися, а винятково виконано роботи з улаштування придорожньої бази і майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних автомобільних доріг до нього. Зазначає, що відповідно до пп. 4.2 ДСТУ капітальний ремонт необхідно виконувати комплексно на всіх спорудах та елементах автомобільної дороги, що ремонтуються, на підставі проектної документації. За відповідного обґрунтування допустимо виконання вибіркового капітального ремонту окремих споруд чи ділянок автомобільної дороги. При цьому, капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м.Краків) на ділянці в межах км 67+750 не виконувався. Майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 до їх облаштування за Договором не існувало, відтак вибірковий капітальний ремонт таких об`єктів, як окремої споруди, не міг бути проведений.
Також вказує, що обґрунтовуючи свої доводи в Акті, відповідач посилався на факт нанесення дорожньої розмітки для паркування та фактичне розміщення окремих великогабаритних транспортних засобів на майданчику протиожеледних матеріалів, як на підставу його віднесення до категорії майданчика для стоянки транспортних засобів чи майданчика відпочинку. Однак відповідачем не враховано можливість одночасного використання майданчика протиожеледних матеріалів в якості резервного місця паркування транспортних засобів. Факт влаштування дорожньої розмітки жодним чином не надає об`єкту характеристик майданчика для стоянки транспортних засобів чи майданчика відпочинку. Так, під час проведення контрольних обмірів улаштованого майданчика та відбору кернів асфальтобетонного покриття з представниками відповідача на майданчику були наявні залишки протиожеледних матеріалів після осінньо-зимового періоду 2023-2024 років, що свідчить, що даний майданчик використовується саме для складування протиожеледних матеріалів. При цьому відповідно до пп. 7.5.2 ДСТУ демаркування, відновлення або нанесення нової вертикальної, горизонтальної дорожньої розмітки, шумових смуг та влаштування тимчасової горизонтальної розмітки відноситься до робіт з організації дорожнього руху як експлуатаційного утримання.
Крім того, експертною оцінкою не встановлено невідповідності проектної документації нормативним вимогам, в тому числі щодо змісту проекту, видів робіт тощо. Додатково позивач зауважив, що своїм листом № 4/2/- від 04.10.2024 ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» на запит позивача підтвердив правильність застосування пп. 7.6.4 ДСТУ та правомірність облаштування майданчика в межах експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м. Краків). Використання коштів за Договором позивачем здійснено правомірно, а кваліфікація начебто порушень бюджетного законодавства, викладена у Вимогах, є безпідставною. При цьому, поняття нецільового використання бюджетних коштів визначено у статті 199 БК України. Так, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів). Однак, використання коштів за Договором здійснено із дотриманням Плану використання бюджетних коштів на 2022 рік. Відтак висновки відповідача, які призвели до винесення оскаржуваних Вимог, є безпідставними, а позивачем усі видатки за Договором здійснено із дотриманням законодавства та без ознак нецільового використання бюджетних коштів.
Крім того позивач зазначає, що пунктом 3-8 перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг). Позивачем на виконання вказаної вимоги законодавства оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2022-12- 21-006118-a.
Відтак, проведення закупівлі без застосування відкритих торгів здійснено правомірно та визначення Товариства як підрядної організації здійснено правомірно. Із наведеного вважає, що оскаржувані Вимоги є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби № 131306-14/8088-2024 від 11.10.2024 «Щодо усунення порушень законодавства», в частині посилення контролю за дотриманням законодавства про публічні закупівлі, зокрема, щодо вимог підпункту 1 пункту 13, пунктів 3 та 5 Особливостей №1178 та недопущення виявлених порушень в подальшому. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Західного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивачем подана апеляційна скарга. Вважає рішення ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та ухваленим на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що в оскаржуваній вимозі № 1 від 15.10.2024 р. Відповідач вказує про виявлення факту нецільового використання бюджетних коштів та порушення Бюджетного кодексу України, постанови КМУ № 228 від 28.02.2022 р.. та наказу Мінфіну № 333 від 12.03.2012 р. Перевірка цільового використання бюджетних коштів відповідно до приписів Закону № 2939-ХІІ, постанови КМУ № 550 та наказу Державної фінансової інспекції України від 14.12.2011 р. № 90 має здійснюватися під час інспектування, а відповідні порушення встановлюватися в акті ревізії. Водночас Бюджетний кодекс України, постанова КМУ № 228 від 28.02.2022 р. та наказ Мінфіну № 333 від 12.03.2012 р. не входять до переліку нормативних актів, дотримання яких має з`ясовуватися під час проведення перевірки закупівель згідно з наказом Державної фінансової інспекції України від 02.12.2013 р. № 285.
Перевірка цільового використання бюджетних коштів відповідно до приписів Закону № 2939-ХІІ, постанови УМУ № 550 та наказу Державної фінансової інспекції України від 14.12.2011 р. № 90 має здійснюватися під час інспектування, а відповідні порушення встановлюватися в акті ревізії. Водночас Бюджетний кодекс України, постанова КМУ № 228 від 28.02.2022 та наказ Мінфіну № 333 від 12.03.2012 не входять до переліку нормативних актів, дотримання яких має застосовуватися під час проведення перевірки закупівель згідно з Наказом Державної фінансованої інспекції України від 02.12.2013 ;№ 285.
П. 4 «Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затверджених Постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 631 встановлює обставини і факти, що підлягають з`ясуванню під час перевірки закупівлі, тобто вказаний пункт фактично окреслює предмет перевірки відповідної закупівлі. П.8 цього ж Порядку, передбачає, що під час підготовки до перевірки закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю складають програму перевірки закупівель. З наявної у матеріалах справи програми перевірки закупілві від 26.08.2024 р. вбачається, що питання дотримання бюджетного законодавства та цільового використання бюджетних коштів не передбачені програмою перевірки. В той же час, відповідно до п. 7.5. Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно - ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ № 38 від 07.02.2009 при перевірці відповідності використання коштів їх цільовому призначенню слід з`ясувати, чи не фінансувалися за виділені кошти інші об`єкти, будівництва. А згідно з п. 2.8., 2.10 та 4 примірної програми ревізії фінансово-господарської діяльності, затверджених Наказом Держфінінспекції України № 80 від 14.03.20214 р. основними питаннями ревізії є: Видатки на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт. Забезпечення цільового використання бюджетних коштів. Стан і достовірність бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності.
Апелянт звертає увагу, що оскаржувана вимога Відповідача №1 складена по формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 996 від 05.08.2011 р., що покликається з цього приводу на п. З і п. 7 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2010 р. № 1163. Водночас п. 2 Порядку повернення бюджетних коштів чітко та однозначно передбачає, що підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, а не акт перевірки закупівлі. А відповідно до п. 50 «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затверджених постановою КМУ № 550, застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства здійснюється органами державного фінансового контролю за результатами проведеної ревізії. На думку апелянта, викладене беззаперечно свідчить про недотримання Відповідачем норм чинного законодавства під час проведення державного фінансового контролю у вигляді перевірки закупівлі, а відповідно свідчить, що оскаржувана вимога № 1 від 15.10.2024 р., а також оскаржувана вимога № 131306-14/8088-2024 від 11.10.2024 р. у частині забезпечення повернення до бюджету грошових коштів прийняті за межами визначених законом підстав, повноважень та мети, з якою відповідні повноваження надавалися.
Зауважує, що суд першої інстанції наведених приписів законодавства не врахував, розмежування компетенції та повноважень Відповідача під час проведення різних видів державного фінансового контролю не провів, а тому помилково і безпідставно відхилив доводи Позивача про відсутність повноважень у Відповідача в межах спірних правовідносин здійснювати перевірку дотримання норм бюджетного законодавства України, прийняв необґрунтоване та протиправне рішення про відмову у задоволенні позову.
Також апелянт вважає, що в оскаржуваному рішенні судом зроблено низку висновків, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним у матеріалах справи, а також є результатом власного розуміння, що не лише не підтверджується нормами законодавства, а й часом їм суперечить. Так, в оскаржуваному рішенні суд вказує, що в контексті спірних правовідносин суд враховує, що принциповою відмінністю між роботами з улаштування (доведення до нормативних параметрів) майданчиків для стоянки транспортних засобів (пункт 5.4.1 ДСТУ 8747:2017) та роботами з улаштування придорожніх баз і майданчиків протиожеледних матеріалів та під`їзних автомобільних доріг до них (пункт 7.6.4 ДСТУ 8747:2017) є кінцеве призначення для їх використання.
З таким висновком суду апелянт не погоджується, оскільки судом не було враховано нормативні вимоги, що регламентують улаштування майданчиків для стоянки транспортних засобів, майданчиків відпочинку, викладені в ДБН В.2.3-37641918-549:2018 «Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху. Загальні вимоги проектування». Відповідно до вказаних будівельних норм роботи з улаштування майданчиків для стоянки транспортних засобів мають включати низку заходів, результатом яких має стати об`єкт, що відповідає певним просторовим, організаційним, функціональним, санітарним та екологічним вимогам (події на частини, улаштування зон відпочинку/пішохідних доріжок, інженерних комунікацій, елементів благоустрою, технічних засобів для організації та регулювання дорожнього руху, вимоги до освітленості, рівня шуму, ультразвуку та інфразвуку тощо).
Визначені чинними нормами вимоги до облаштування майданчиків для стоянки транспортних засобів не передбачені проектно-кошторисною документацією, договором підряду чи іншою будівельною документацією, відповідні роботи не замовлялися і не оплачувалися Позивачем, а відповідно не виконувалися третьою особою. Висновок суду про відмінності між видами споруд виключно за результатами їх візуальної оцінки є суперечливим і необґрунтованим, а у відповідних виснуваннях початково закладена помилка.
Як вказувалося представником Позивача, на відміну від майданчиків для стоянки транспортних засобів, вимоги до яких регламентовані будівельним нормами і правилами, майданчики для протиожеледних матеріалів та придорожні бази, що споруджуються для забезпечення потреб експлуатаційного утримання автомобільної дороги, в т.ч. у зимовий період, не мають нормативних вимог до їх улаштування.
Відповідні об`єкти споруджуються або облаштовуються з урахуванням індивідуальних потреб експлуатаційного утримання автомобільної дороги чи її ділянки, при їх проектуванні враховуються конкретні експлуатаційні особливості, завантаженість автомобільної дороги, перспективи розвитку автомобільного господарства, існуюча та прогнозована інтенсивність дорожнього руху та інші чинники. Використання таких об`єктів за їх основним призначенням може бути як постійним, так і тимчасовим, сезонним або обумовленим конкретною дорожньою обстановкою. А тому викладене в оскаржуваному рішенні «переконання суду, що майданчик для стоянки вантажних транспортних засобів можна використовувати для потреб сезонного зберігання протиожеледних матеріалів, тоді як майданчики чи придорожні бази для зберігання таких протиожеледних матеріалів за технічними параметрами та вимогами не завжди можна використовувати для стоянки вантажних транспортних засобів» не лише не відповідає обставинам справи, а й прямо суперечить приписам будівельних норм. Так, відповідно до пп. 6.1.2. ГБН В.2.3-37641918-549:2018 на майданчиках відпочинку не можна влаштовувати майданчики для зберігання дорожньо-будівельних матеріалів, матеріалів для зимового утримання автомобільних Доріг.
Крім цього, апелянт вказує на порушення норм процесуального права щодо допуску до участі у справі прокурора. Вважає, що допущена судом участь прокурора у розгляді справи після переходу до розгляду справи по суті, за відсутності обґрунтованих підстав для представництва прокурором інтересів держави та за відсутності виключних випадків для вступу прокурора у судовий процес є порушенням норм процесуального права. Водночас участь прокурора у провадженні по справі та підтримка позиції Відповідача, прохання до суду відмовити у задоволенні позовних вимог, на думку Позивача, поставила його у нерівне становище та спричинила ухвалення неправосудного рішення.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/22434/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідачем та прокурором подані відзиви на апеляційну скаргу, суть яких зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
В судових засіданнях апеляційного розгляду справи представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, вказаних у скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник третьої особи в судових засіданнях апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор заперечив проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (попередня назва до 31.03.2023 - Служба автомобільних доріг у Львівській області) є юридичною особою з присвоєним ідентифікаційним кодом 25253009; дата державної реєстрації 05.04.2023, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 05.04.2023 №100415107[телефон приховано]. Вид діяльності за КВЕД: 84.13 Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності.
Згідно з Положенням про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, Служба є державною неприбутковою організацією, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Агенства відновлення, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано з Державного агенства автомобільних доріг України на Державне агенство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №456 «Про Положення про Державне агенство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, веденням Указом Президента України 24.02.2022 воєнного стану та збільшенням інтенсивності руху великовантажних та великогабаритних транспортних засобів, які рухаються автомобільними дорогами загального користування державного значення, що ведуть до міжнародних пунктів пропуску, та здійснюють гуманітарні та інші важливі перевезення, Львівська обласна військова адміністрація листом від 09.06.2022 №5/26-5618/0/2-32/7-13.21 доручила Службі автомобільних доріг у Львівській області привести всі автомобільні дороги, які ведуть до міжнародних пунктів пропуску, пункти пропуску та під`їзди до них у належний експлуатаційний стан для швидкого та безпечного проїзду зазначеними автомобільними дорогами.
З цією метою Львівська обласна військова адміністрація доручила позивачу розглянути можливість влаштування перехоплюючих майданчиків відстою великовантажного транспорту для покращення безпеки дорожнього руху та зменшення скупчення транспортних засобів біля митних переходів на автомобільних дорогах загального користування державного значення, які ведуть до міжнародних пунктів пропуску.
Крім цього, листом №5/26-8649/0/2-22/7-13.2.1 від 09.09.2022 Львівська обласна військова адміністрація з метою забезпечення належного та безпечного функціонування автомобільного сполучення у прикордонній зоні та забезпечення виконання заходів правового режиму воєнного стану, визначених пунктом 26 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р, доручила Службі автомобільних доріг у Львівській області забезпечити виконання комплексу заходів з проектування та улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м.Краків) Львівської області, відповідно до норм та державних стандартів в межах експлуатаційного утримання.
З метою забезпечення громадської безпеки і порядку в умовах воєнного стану, вказані заходи та виконання робіт на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м.Краків) доручено позивачу проводити без розголошення інформації на будь яких веб ресурсах.
За результатами аналізу можливих загроз громадській безпеці та порядку у разі розголошення інформації про майбутнє проведення робіт на об`єктах дорожньої інфраструктури в межах районів з особливим прикордонним статусом, позивачем на підставі наказу від 19.12.2022 вирішено здійснити закупівлю «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Службою автомобільних доріг у Львівській області 19.12.2022 укладено з ТОВ «Автомагістраль-Південь» договір підряду №46-12/22о «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)».
Цього ж дня позивачем оприлюднено в системі закупівель «Prozorro» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2022-12-21-006118-а.
Відповідно до п.п.1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби на підставі направлень на проведення перевірки закупівель №689, 690 від 26.08.2024 проведено перевірку дотримання вимог законодавства Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області під час закупівлі, згідно з оголошенням про проведення процедури UA-2022-12-21-006118-а за договором №46-12/22о від 19.12.2022 та його виконання.
Перевірку проведено з 26.08.2024 по 20.09.2024 у відповідності до питань програми перевірки та робочого плану, з відома начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області та в присутності головного бухгалтера.
Перевіркою встановлено наступне. Відповідно до представлених до перевірки документів та наявної в ІТС «Prozorro» інформації, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області здійснено закупівлю за предметом «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» шляхом укладення з ТОВ «Автомагістраль - Південь» (ЄДРПОУ - 34252469) договору від 19.12.2022 №46-12/22о на суму 126 035 151,00 грн з ПДВ.
За умовами договору від 19.12.2022 №46-12/22о Підрядник (ТОВ «Автомагістраль - Південь») зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати та здати в установлений цим договором термін, завершені послуги з улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів -Краковець (на м. Краків) Львівська область (експлуатаційне утримання) (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», згідно з Відомостями обсягів робіт (Додаток №4), що є невід`ємною частиною договору, а Замовник зобов`язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити вартість по мірі надходження коштів на його рахунок, передбачених на ці цілі пункт 1.l. договору); підрядник забезпечує відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що постачається ним, шляхом оперативного та відповідності специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, що засвідчують їх характеристики і якість, надаючи Замовнику їх в складі документів при перевірці та прийманні наданих послуг для оплати на вимогу останнього (пункт 2.6. договору); договірна ціна формується підрядником у відповідності до Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та згідно з діючими кошторисними нормами за врахуванням змін та доповнень (пункт 4.3. договору); сторони встановили, що згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, закінчення виконання робіт - 31.12.2023 (пункт 5.1. договору); строк дії договору - з дня підписання його сторонами та з моменту розподілу і доведення Замовнику бюджетних асигнувань, і діє до 31.12.2023, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).
Перевіркою встановлено, що за результатами розгляду ТОВ «Укрекспертиза груп» кошторисної документації на будівництво за робочим проєктом «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м. Краків) Львівська область (експлуатаційне утримання)» і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складено відповідно до вимог Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», та затверджено Експертну оцінку від 30.11.2022 №ЛВ 0281-5957-22/УЕГ/ЕО.
Відповідно до Експертної оцінки від 30.11.2022 №ЛВ 0281-5957-22/УЕГ/ЕО, загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 29.11.2022 складає 138 021 697,00 грн (у тому числі: будівельні роботи - 106 762 137,00 грн; устаткування, меблі, інвентар - 0,00 грн; інші витрати - 31 259 560,00 грн).
Під час перевірки дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі при здійсненні Замовником вищевказаної закупівлі досліджено питання: визначення предмета закупівлі; включення закупівлі до річного плану закупівель; наявності підстав для проведення закупівлі та укладення договору без застосування процедур закупівель, визначених законодавством про закупівлі; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлі.
Закупівлю включено до річного плану закупівель Замовника на 2022 рік (ID пункту річного плану: UA-P-2022-12-21-001628-а) з наступним оприлюдненням в ІТС «Prozorro» звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Джерело фінансування закупівлі - Державний бюджет України.
Предметом закупівель Замовником визначено - послуги.
В ІТС «Prozorro» інформацію щодо закупівлі UA-2022-12-21-006118-а розміщено уповноваженою особою Замовника.
Перевіркою закупівлі за ID: UA-2022-12-21-006118-а, за якою укладено договір від 19.12.2022 №46-12/22о, встановлено наступне. Підставою для здійснення зазначеної закупівлі без застосування відповідної процедури закупівлі (відкритих торгів) Замовником вказано підпункт 1 пункту 13 Особливостей №1178 (придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку).
Замовником безпідставно здійснено закупівлю за предметом «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» (UA-2022-12-21-006118-а) шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів за підставою, визначеною у підпункті 1 пункту 13 Особливостей №1178.
З врахуванням вищенаведеного, закупівля за ID: UA-2022-12-21-006118-а проведена Замовником з порушенням вимог підпункту 1 пункту 13 та, відповідно, пунктів 3 та 5 Особливостей №1178.
Таким чином, начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області ОСОБА_1 всупереч вимог підпункту 1 пункту 13 та, відповідно, пунктів 3 та 5 Особливостей №1178 укладено договір №46-12/220 від 19.12.2022 на виконання робіт з «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд - виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м. Краків) Львівська область (експлуатаційне утримання)» на суму 126 035 151,00 грн з ПДВ та в подальшому оплачено коштів підрядній організації ТОВ «Автомагістраль - Південь» за виконані роботи на суму 95 530 760,68 грн з ПДВ.
Договір про закупівлю, відповідно до підпункту 1 пункту 21 чинної на час проведення закупівлі редакції Особливостей№1178, є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей. Слід зазначити, що відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації по закупівлі UA-2022-12-21-006118-а, у Звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у графі «Вид предмета закупівлі» вказано - послуги.
Також зазначено, що враховуючи зміст проектно-кошторисної документації, експертну оцінку, гарантійні терміни виконаних робіт та склад робіт зазначених в актах КБ2 (УПВ) вказані роботи згідно ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина I. Будівництво» відноситься до будівництва (детальний опис наведено у розділі 3 акту перевірки закупівлі), що з врахуванням положення норм частини першої статті 1 Закону №922-VIII відноситься до робіт. Як встановлено, ТзОВ «Автомагістраль - Південь» за договором №46-12/220 від 19.12.2022 фактично виконано капітальні роботи, а не роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Згідно з статтею 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів)
Відповідач в акті перевірки вказав, що в порушення вимог пункту 9 Порядку №228, частини 6 статті 22 Бюджетного кодексу України, пункту 2.2.8 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету одержувачем бюджетних кошті Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області фактично здійснено оплату виконаних робіт, що не відповідає цілям бюджетних призначень, та затвердженим напрямкам використання бюджетних коштів за КЕКВ (плану використання бюджетних коштів) за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 2022 рік, що, відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів в сумі 95 530 760,68 грн з ПДВ.
Крім цього зазначено, що вартість робіт з будівництва майданчика для стоянки великовагових транспортів віднесено на витрати по рахунку 97 «Інші витрати». Водночас, згідно стандарту бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) є капітальними інвестиціями в необоротні матеріальні активи. Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Враховуючи наведене вартість робіт з будівництва майданчика на суму 95 530 760,68 грн необхідно було віднести по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції з подальшим відображенням збільшення вартості автодороги за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
Не погоджуючись із висновками акту від 24.09.2024 №131306-24/13 перевірки дотримання вимог законодавства Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області під час закупівлі, згідно оголошення про проведення процедури UA-2022-12-21-006118-а за договором №46-12/22о від 19.12.2022 та його виконання Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області подала заперечення від 04.10.2024.
За результатами розгляду заперечень Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області відповідач прийняв висновок на заперечення до акту перевірки закупівель дотримання вимог законодавства Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області під час закупівлі, згідно оголошення про проведення процедури UA-2022-12-21-006118-а за договором №46-12/22о від 19.12.2022 та його виконання, яким не прийнято до уваги подані заперечення, оскільки такі не спростовують викладеного в акті перевірки.
На підставі акту перевірки закупівель від 24.09.2024 №131306-24/13 Західним офісом Держаудитслужби винесено вимогу №1 від 15.10.2024, про повернення коштів у сумі 95530760,68 грн, використаних не за цільовим призначенням.
Крім цього, Західним офісом Держаудитслужби скеровано позивачу вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» №11306-14/8088-2024 від 11.10.2024, якою зафіксовано порушення порядку проведення закупівлі та зобов`язано позивача посилити контроль за дотриманням законодавства про публічні закупівлі, зокрема щодо вимог підпункту 1 пункту 13, пунктів 3 та 5 Особливостей №1178 та недопущення виявлених порушень в подальшому.
Вважаючи спірні вимоги протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Вимогу відповідача №131306-14/8088-2024 від 11.10.2024 в частині усунення порушень порядку проведення закупівель визнав протиправною та скасував з тих підстав, що висновок відповідача про протиправне проведення позивачем закупівлі послуг без застосування відкритих торгів є необґрунтованим, оскільки Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області при закупівлі послуг з «Улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд виїзд) на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів-Краковець (на м. Краків) Львівська область (експлуатаційне утримання)» діяла відповідно до пункту 13 Особливостей №1178.
Щодо вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області про визнання протиправної та скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби №1 від 15.10.2024, то суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивач поніс витрати по оплаті робіт з фактичного улаштування майданчика для стоянки вантажних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення, що відноситься до робіт з капітального ремонту. Отже, оплата таких робіт мала б проводитись за напрямком «Капітальні видатки» (КЕКВ 3210).
Відповідно що ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, тому відповідно апеляційним судом в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.
Отже, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII).
Відповідно до приписів статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України (частина 1 статті 7 Закону №2939-XII).
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю, серед іншого, надається право:
- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1);
- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7);
- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-XIІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
- здійснює контроль на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підпункт 2 пункт 4);
- реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункт 4);
- вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункт 4).
Згідно з підпунктом 16 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631 (далі Порядок №631 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.
Згідно з пунктом 16 Порядку №631 під час проведення перевірки закупівель проводиться документальна та/або фактична перевірка питань програми перевірки закупівель, а також аналіз інформації щодо проведення процедур закупівель, розміщеної в електронній системі закупівель, та інформації, що міститься в державних реєстрах та базах даних, відкритих для доступу органу державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить, зокрема, здійснення контролю за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів.
Судом встановлено, що Державним агентством автомобільних доріг України листом №1854/1/05-01/11 від 26.09.2022 надіслано позивачу для виконання витяг зі Скоригованого плану фінансування дорожнього господарства у 2022 році за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» за рахунок спеціального фонду Державного бюджету (без врахування залишку запозичень), затвердженого 23.09.2022 по Службі автомобільних доріг у Львівській області.
Згідно з цим планом фінансування позивачу у 2022 році доведено загальний обсяг видатків в розмірі 939 322,5 тис. грн, в тому числі: поточні видатки (КЕКВ 2281) 682 046,5 тис. грн; капітальні видатки (КЕКВ 3210) 257 276,0 тис. грн.
Поточні видатки включають в себе видатки на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення в сумі 78 600,3 тис. грн, поточний ремонт, поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в сумі 603 446,2 тис. грн.
Капітальні видатки включають видатки на будівництво автомобільних доріг загального користування державного значення в сумі 49 634,2 тис. грн; реконструкція автомобільних доріг загального користування державного значення в сумі 72 610,6 тис. грн; капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення в сумі 135 031,2 тис. грн.
Оплата за виконані роботи по договору підряду №46-12/22о від 19.12.2022 проведена позивачем на рахунок ТОВ «Автомагістраль-Південь» згідно з платіжними дорученнями №555 від 23.12.2022, №508 від 09.08.2023№ №434 від 02.08.2024 за КПКВ 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» за рахунок поточних видатків КЕКВ 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм» в загальній сумі 95 530 760,68 грн з ПДВ.
Судом також встановлено, що за умовами пунктів 3.1 та 3.3 договору підряду №46-12/22о від 19.12.2022 позивач взяв на себе зобов`язання по оплаті виконаних робіт виключно в межах затверджених бюджетних призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів. Оплата за виконані роботи проводиться в межах виділених бюджетних асигнувань та фактичного надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг (форма КБ-№2в) та довідок про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг та витрат (форма КБ-№3).
Надаючи оцінку доводам апелянта щодо протиправності оскарженої вимоги відповідача № 1 від 15.10.2024, апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.
Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань ( ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Аналогічна за змістом норма міститься в пункті 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2022, згідно з яким одержувач використовує бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №333 від 12.03.2012 (далі Інструкція №333), економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.
Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
Відповідно до визначень, наведених в пункті 1.6 Інструкції 333 капітальні видатки - це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу. Поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям);
Згідно з пунктом 1.5 Інструкції №333, видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету, поточні видатки, зокрема: 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»; капітальні видатки: 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Відповідач вважає, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» на виконання договору підряду №46-12/22о від 19.12.2022 фактично виконано капітальні роботи, а не роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг.
Апеляційний суд погоджується із доводами відповідача у цій справі з огляду на наступне.
Національним стандартом України ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонту та експлуатаційного утримання» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ДСТУ 8747:2017) установлено види ремонтів та переліки робіт з капітального, поточного ремонтів та робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.
Згідно з пунктом 3.3 ДСТУ 8747:2017 експлуатаційне утримання автомобільних доріг це комплекс робіт з обстеження (оглядів) та утримання автомобільних доріг, дорожніх споруд та смуги відведення.
Капітальний ремонт - роботи з комплексного відновлення чи покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг та інженерних споруд або приведення геометричних параметрів і технічних характеристик окремих елементів до нормативних вимог з урахуванням зростання інтенсивності руху та осьових навантажень без підвищення категорії дороги (пункт 3.4).
Поточний ремонт - роботи зі систематичного та своєчасного відновлення експлуатаційного стану автомобільних доріг запобіганням зносу дорожнього покриття, виправлення (усунення) незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги та доведення їхніх параметрів до нормативних вимог (пункт 3.7).
Згідно з пунктами 4.2 та 4.6 ДСТУ 8747:2017 капітальний ремонт необхідно виконувати комплексно на всіх спорудах та елементах автомобільної дороги, що ремонтуються, на підставі проектної документації. За відповідного обґрунтування допустимо виконання вибіркового капітального ремонту окремих споруд чи ділянок автомобільної дороги.
Роботи з експлуатаційного утримання охоплюють обстеження (огляди) автомобільної дороги та смуги відведення для своєчасного виявлення та усунення пошкоджень, забезпечення роботи елементів автомобільної дороги в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587, роботи з інженерно-технічного забезпечення та аварійні роботи
На виконання умов договору підряду №46-12/22о від 19.12.2022 ТОВ «Автомагістраль-Південь» фактично виконано роботи з улаштування асфальтованого майданчика, перехідно-швидкісної смуги та заїзд-виїзд до асфальтованого майданчика на земельній ділянці державної власності загальною площею 4,1971 гектарів.
На вказаному асфальтованому майданчику нанесено розмітку для паркування вантажних транспортних засобів, влаштовано освітлення, металеву огорожу, систему водовідведення, бортові камені, водоскиди, водопропускну трубу під в`їздом-виїздом та металеві сміттєві баки.
Перед заїздом на майданчик розміщені дорожні знаки: 5.42.1 місця та майданчики для стоянки транспортних засобів; 7.5.9 TIR поширює свою дію на автомобілі, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів; 7.1.1 - указує відстань від знака до початку небезпечної ділянки, місця запровадження відповідного обмеження або певного об`єкта (місця), розташованого попереду за ходом руху.
Згідно з Правилами дорожнього руху, дорожній знак 5.42.1 із табличкою 7.5.9 застосовують для позначення стоянок для транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно виснував, що наведене дає підстави для висновку, що спірний об`єкт фактично використовується для стоянки великогабаритних вантажних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення вантажів.
Відповідно до розділу 5 ДСТУ 8747:2017 до переліку робіт з капітального ремонту віднесено, зокрема, роботи з:
5.1.1 Спорудження та відновлення земляного полотна під час влаштування дорожніх споруд та на ділянках розширення проїзної частини;
5.2.5 Улаштування з`їздів, перехідно-швидкісних смуг, віднесених лівих поворотів, смуг накопичення та на підйом, додаткових третіх смуг, напрямних острівців як засобів примусового зниження швидкості транспортних засобів (шикан) тощо;
5.3.6 Улаштування водопропускних труб та заміна малих мостів на водопропускні труби;
5.4.1 Улаштування (доведення до нормативних параметрів) майданчиків для стоянки транспортних засобів, майданчиків відпочинку.
Таким чином, до робіт з капітального ремонту відносяться, як правило, роботи з улаштування нових об`єктів дорожнього сервісу, підсилення, розширення чи улаштування нового дорожнього полотна та транспортних споруд.
Отже, до капітального ремонту відноситься створення тих об`єктів, яких не існувало раніше чи які суттєво відновлено, покращено чи розширено в розмірах.
Водночас, до робіт з експлуатаційного утримання відносяться переважно роботи, які спрямовані на ліквідацію пошкоджень, руйнувань, деформацій, заміни окремих елементів, а також утримання, інженерно-технічного забезпечення та обслуговування автомобільних доріг. При цьому, роботи з улаштування придорожніх баз і майданчиків протиожеледних матеріалів та під`їзних автомобільних доріг до них (пункт 7.6.4 ДСТУ 8747:2017) відносяться з робіт з зимового утримання автомобільних доріг.
Таким чином, з урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно зауважив, що відмінністю між роботами з улаштування (доведення до нормативних параметрів) майданчиків для стоянки транспортних засобів (пункт 5.4.1 ДСТУ 8747:2017) та роботами з улаштування придорожніх баз і майданчиків протиожеледних матеріалів та під`їзних автомобільних доріг до них (пункт 7.6.4 ДСТУ 8747:2017) є кінцеве призначення для їх використання. Зокрема майданчик для стоянки вантажних транспортних засобів можна використовувати для потреб сезонного зберігання протиожеледних матеріалів, тоді як майданчики чи придорожні бази для зберігання таких протиожеледних матеріалів за технічними параметрами та вимогами не завжди можна використовувати для стоянки вантажних транспортних засобів.
Наведене підтверджує доводи відповідача про те, що позивач поніс витрати по оплаті робіт з фактичного улаштування майданчика для стоянки вантажних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення, що відноситься до робіт з капітального ремонту, відповідно оплата таких робіт мала б проводитись за напрямком «Капітальні видатки» (КЕКВ 3210).
Апеляційний суд також зауважує, що в ході перевірки представниками Служби відновлення надано договір від 29.09.2022 року №36-09/22ВС про закупівлю послуг «Розроблення проектної документації улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів - Краковець (на м. Краків) Львівської області (експлуатаційне утримання)» укладений між Службою автомобільних доріг у Львівській області та ФОП ОСОБА_2 .
Як зазначено у пункті 5.1 Договору від 29.09.2022 року №36-09/22ВС «Розроблення проектної документації улаштування придорожньої бази, майданчика протиожеледних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд на км 67+750 автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів - Краковець (на м. Краків) Львівської області (експлуатаційне утримання)» склад і зміст проектної документації повинен відповідати ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Відповідно до пункту 1 Сфера Застосування ДБН А.2.2-3-2014, ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь - якого призначення, їх комплексів та частин».
Таким чином, враховуючи зміст проектно-кошторисної документації, експертну оцінку, гарантійні терміни виконаних робіт та склад робіт, підрядною організацією виконано, а Замовником оплачено роботи з нового будівництва або капітального ремонту, що відповідно також підтверджує наведений вище висновок відповідача про понесення позивачем витрат по оплаті робіт з фактичного улаштування майданчика для стоянки вантажних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення, що відноситься до робіт з капітального ремонту, відповідно оплата таких робіт мала б проводитись за напрямком «Капітальні видатки» (КЕКВ 3210).
Вказане також підтверджується долученим відповідачем до матеріалів справи висновком експертів №670-Е від 28.04.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи.
Крім цього, ураховуючи наведені вище норми чинного законодавства, апеляційний суд висновує, що відповідач під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства під час закупівель згідно з оголошенням про проведення процедури UA-2022-12-21-006118-а за договором підряду №46-12/22о від 19.12.2022 мав повноваження перевіряти питання дотримання порядку укладення цього договору, його виконання, а також здійснення позивачем оплати вартості робіт за договором, оскільки такі роботи оплачувались за рахунок коштів Державного бюджету України, тому доводи апелянта про відсутність повноважень Держаудитслужби здійснювати перевірку бюджетного законодавства України є необґрунтованими.
Покликання апелянта на Методичні рекомендації з проведення перевірок державних закупівель, затверджені наказом Державної фінансової інспекції України від 02.12.2013 р. № 285 та Методичних рекомендації щодо здійснення інспектування (наказ від 14.12.2011 р. № 90) колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на те, що термін «державні закупівлі» замінено на «публічні закупівлі» згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» та втрату чинності.
Щодо поданих представником позивача Висновку експерта №ЕД-19/114-26/2214-БТ від 20.05.2026 та Висновку експерта № 50 від 03.06.2026.
Апелянт зазначає, що представник відповідача подав клопотання про долучення доказів, до якого долучив копію висновку експертів за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи від 28.04.2025 №670-Е, згідно з яким експерти встановили, що на об`єкті «Улаштування придорожньої бези, майданчика протиожележних матеріалів та під`їзних доріг (заїзд-виїзд) на 67+750 км автомобільної дороги загального користування державного значення М-10 Львів- Краковець (на м.Краків) Львівська область» згідно з договором підряду №46-12/22о від 19.12.2022 фактично виконано роботи з капітального ремонту. Таким чином Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив обставини, які сторона не могла передбачити як ключові. Необхідність експертиз стала очевидною лише зі змісту рішення, тому 29 січня 2026 Позивач звернувся із заявою про проведення будівельно - технічного експертного дослідження до Львівського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань ( ч. 2 ст. 10 КАС України).
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно із ч. 6 ст. 101 КАС України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків ( ч. 7 ст. 101 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні ( ст. 108 КАС України).
Апеляційний суд зауважує, що клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи висновку експертів №670-Е від 28.04.2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, було подано суду першої інстанції 04.11.2025, а рішення ухвалене судом 21.01.2026 р.
Отже, позивач не був позбавлений можливості ознайомитись із поданим відповідачем висновком та подати суду обґрунтоване клопотання про проведення будівельно- технічної експертизи.
Порядок подання доказів у адміністративному судочинстві врегульовано вимогами ст.79 КАС України, відповідно до частини другої якої, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу ( ч. 4 ст. 79 КАС України).
За правилами ч. 8 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до вимог ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Крім цього, під час розгляду справи позивач жодним чином не повідомляв суд та сторони про те, що триває судова експертиза та не просив на цій підстав перенести чи відкласти судовий розгляд.
Ураховуючи наведені вище обставини справи та норми КАС України, колегія суддів апеляційного суду висновує, що подані представником позивача Висновок експерта №ЕД-19/114-26/2214-БТ від 20.05.2026 та Висновок експерта № 50 від 03.06.2026 не можуть бути прийняті як доказ, тому відхиляються апеляційним судом.
Щодо доводів апелянта про порушення норм процесуального права в частині допуску до участі у справі прокурора, то апеляційний суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ( ч. 1 ст. 193 КАС України).
Статтею 199 КАС України визначено порядок відкриття судового засідання. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається ( ч. 1 ст. 199 КАС України) .
Згідно із частиною третьою вказаної статті, з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Отже, розгляд справи по суті розпочинається з оголошенням головуючим судового засідання відкритим.
Заява обласної прокуратури про вступ прокурора розгляд даної справи судом подана до суду 04.02.2025, тобто до початку розгляду справи по суті, тому доводи апелянта про порушенням норм процесуального права в цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, яке прийняте останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що вказаним вимога Західного офісу Держаудитслужби №1 від 15.10.2024 вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.
З урахуванням наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподіл судових витрати не здійснюється
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/22434/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складений та підписаний 12.08.2026