ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
13 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/16091/25 пров. № А/857/43717/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Калмикова Ю.О., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 140/16091/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов`язання вчинити певні дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 13.04.2026, копію якого отримано скаржником 14.04.2026.
Апеляційну скаргу подано 05 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що апеляційна скарга на рішення в надій справі підготовлена та надіслана позивачу 15.04.2026. Проте, з технічних причин в підсистемі ЄСІТС відправлена не була до суду, що зумовлено обставинами, які не залежали від апелянта.
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У постанові від 19.11.2024 у справі №360/200/24 Верховний Суд вирішував питання наявності/відсутності підстав для покладення негативних наслідків системної помилки в підсистемі "Електронний суд" на особу, яка звернулася у такий спосіб до суду із процесуальним документом, оформленим відповідно до вимог КАС України. Суд зробив висновок, що за загальним правилом ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, а також можливі помилки у її роботі покладаються на особу - користувача. Водночас, під час вирішення питання застосування негативних процесуальних наслідків, спричинених такою помилкою, суди мають оцінювати усі обставини у сукупності в кожному конкретному випадку, з урахуванням як причин виникнення відповідної технічної помилки, так і дій особи-користувача, пов`язаних з намаганням її усунути.
Суд враховує, що доводи скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження стався через технічний збій підсистеми "Електронний суд" не підтверджені належними й допустимими доказами, зокрема щодо звернення до адміністратора підсистеми задля отримання доказів того, що апеляційна скарга направлялась до суду апеляційної інстанції, а її ненадходження пов`язане саме із технічним збоєм.
Та обставина, що Головне управління, сформувавши апеляційну скаргу у відповідній підсистемі, не направило її до суду (доказів зворотного не надано) не дає підстав вважати про дотримання скаржником строку, встановленого статтею 295 КАС України, чи що такий строк пропущено з поважних причин.
Про дії, які вчиняло Головне управління з метою перевірки фактичної доставки відповідного документа та його реєстрації в суді, а в разі необхідності - повторного надсилання, також не надано.
Зазначені обставини не дають підстав для висновку, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний виключно із технічним збоєм у функціонуванні підсистеми "Електронний суд", а не обумовлюється суб`єктивними чинниками.
Суд наголошує, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного та обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
До того ж, у пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
При цьому суд наголошує, що строк на апеляційне оскарження пропущено істотно, що, з огляду на встановлений законом п`ятиденний строк для вирішення судом апеляційної інстанції питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою, також свідчить про те, що бездіяльність відповідача щодо своєчасного оскарження судового рішення в цій справі та контроль цього процесу не пов`язані саме із факторами об`єктивного характеру.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05.08.2026.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 140/16091/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Головному управління Пенсійного фонду України у Волинській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. О. Калмикова