УХВАЛА
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/3705/26
провадження № К/990/34549/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
22 липня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 23 липня 2026 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович М. І. з 03 серпня 2026 року по 05 серпня 2026 року, 06 серпня 2026 року, а також з 11 серпня 2026 року по 12 серпня 2026 року перебував у відпустці на підставі наказів від 17 липня 2026 року Н-№ 2259/0/6-26, від 05 серпня 2026 року Н-№ 2448/0/6-26 та від 10 серпня 2026 року Н-№ 2494/0/6-26 у зв`язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просив:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення в 2022, 2023, 2024 та 2025 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 07.03.2022 по 27.08.2025 з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року та 01.01.2025 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів;
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.03.2022 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 27.08.2025 року включно, з встановленням базового місяця - березень 2018 року;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 27.08.2025 року включно - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , провести ОСОБА_1 перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально- побутових питань за вирахуванням фактично виплачених сум за період служби з 07.03.2022 по 27.08.2025 року відповідно до перерахованих посадових окладів з урахування прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року та 01.01.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення в 2022, 2023, та 2025 роках з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня того року, в якому проводилось нарахування, протиправною.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 07.03.2022 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 27.08.2025 року з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та 01.01.2025 року за вирахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення, податків та зборів.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.03.2022 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 27.08.2025 року включно, з встановленням базового місяця - березень 2018 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 27.08.2025 року включно, з встановленням базового місяця - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.
В решті позову - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року скасовано в частині незадоволених позовних вимог та в цій частині заявлених вимог ухвалено нову постанову про задоволення позову.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 20.05.2023 по 18.06.2025 з урахуванням прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня того року, в якому проводилось нарахування - протиправною.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії):
у період з 20.05.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік";
у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік";
у період з 01.01.2025 по 18.06.2025 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік",
а також виплаченої за період з 20.05.2023 по 18.06.2025 грошової допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 160/3705/26 - залишено без змін.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила її у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Обставин, передбачених пунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.
Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням на якій виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі № 160/3705/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська