УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №420/43127/25
адміністративне провадження №К/990/35560/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року
у справі №420/43127/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року із застосуванням до неї понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року №1 (далі - постанова КМУ №1);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків пенсії, проведених на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 (далі - постанова КМУ №209);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків пенсії, проведених на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням усіх передбачених доплат та індексацій, урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року із застосуванням до неї понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою КМУ №1, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року - без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мудрик Ігор Олександрович, 28 липня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 64 Закону №2262-XII, постанов КМУ №713, №118, №168, №185, №209, порушили положення частини другої, частини четвертої статті 9, частини другої статті 77, статей 80, 90, 242, 246, 308, 316 КАС України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22.
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно звузили предмет спору до застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою КМУ №1, не врахувавши, що окремими позовними вимогами позивач оскаржував перерахунок і виплату його пенсії з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків на виконання постанов Кабінету Міністрів України №713, №118, №168, №185 та №209 з обмеженням пенсії максимальним розміром.
На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій, усупереч статті 90 КАС України, не дослідили зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема додані до позовної заяви лист-відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03 жовтня 2025 року, розрахунок на доплату, перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, перерахунок пенсії з 01 липня 2025 року та актуальний розрахунок пенсії, та не навели мотивів їх відхилення.
Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, відповідно до якого застереження про проведення індексації у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не створює самостійної правової підстави для обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, оскільки після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 чинної норми, яка б установлювала таке обмеження, немає.
Також, на думку скаржника, суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, відповідно до якого принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суди вживати заходів для встановлення фактичних обставин, у тому числі виявляти та витребувати докази з власної ініціативи, а застосуванню норм матеріального права має передувати встановлення правовідносин на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.
Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновків про відсутність належних і допустимих доказів обмеження пенсії максимальним розміром під час перерахунків, проведених на виконання постанов Кабінету Міністрів України №713, №118, №168, №185 та №209, при цьому не дослідили всі подані позивачем докази та не витребували у відповідача документи, необхідні для встановлення фактичного механізму проведення перерахунків.
Крім того, скаржник зазначає, що суди не встановили розмір основної пенсії та її складових до проведення кожного відповідного перерахунку, суму підвищення, нараховану на виконання кожної з указаних постанов Кабінету Міністрів України, розмір пенсії, фактично визначений до виплати, конкретну правову і фактичну причину її зменшення, а також не з`ясували, які суми охоплювалися виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №420/31907/24, а які виникли внаслідок нових щорічних перерахунків пенсії.
У зв`язку з цим скаржник вважає, що суди обох інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку і виплати пенсії з 01 липня 2021 року та під час подальших перерахунків на виконання постанов КМУ №713, №118, №168, №185 та №209 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням належних доплат, індексацій і раніше виплачених сум, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року в оскаржуваній частині з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 43, 64 Закону №2262-XII, постанов КМУ №713, №118, №168, №185, №209, перевірки дотримання положень частини другої, частини четвертої статті 9, частини другої статті 77, статей 80, 90, 242, 246, 308, 316 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2020 року у справі №160/8046/18, від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі №420/43127/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/43127/25.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
Н.В. Шевцова