ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м.Суми
Справа №583/6204/25
Номер провадження 22-ц/816/2536/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Сидоренко А. П.
за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом ЦУРКАНОМ Віктором Івановичем, на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2026 року у складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого в місті Охтирка,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області
про усунення перешкод у реалізації належного права на земельну ділянку,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У грудні 2025 року адвокат Цуркан Віктор Іванович в інтересах ОСОБА_3 звернувся з указаним позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області про усунення перешкод у реалізації належного права на земельну ділянку
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2026 року позов задоволено.
22 травня 2026 року представник позивача - адвокат Цуркан В.І. через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду першої інстанції із заявою про відшкодування (компенсацію) та розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 200 грн 00 коп. витрати зі сплати поштового супроводження та 13 000 грн витрат за правничу допомогу.
Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2026 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн та судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, в сумі 93 грн 00 коп., а всього 5093 грн 00 коп.
Ухвалюючи указане додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 13 000 грн 00 коп. завищеним та неспівмірним із предметом позову, у зв`язку з чим вважав наявними підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000 грн. Крім того, суд, установивши, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, в сумі 93 грн 00 коп, стягнув указані витрати. Доказів понесення інших витрат представником позивача не надано.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 - адвокат Цуркан В.І. 28 червня 2026 року через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подав до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; неправильне з`ясування обставин, які стали підставою для подання позову в частині судових витрат та поверхневе дослідження доказів з цього приводу; необґрунтованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні питання про компенсацію (відшкодування) витрат на правничу допомогу та поштового супроводження, просить частково скасувати додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2026 року у частині та з підстав заниженого розміру витрат на правничу допомогу та поштового супроводження доказів, та ухвалити у зазначених частинах нове рішення; здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті поштового супроводження позову з додатками та заяв з додатками і документальними доказами (44,00 + 62,50) на суму 106,50 грн та стягнути витрати правничу допомогу у повному розмірі 13 000 грн 00 коп. В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не вирішив питання щодо компенсації поштових витрат за надіслання позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 44 грн 00 коп. та надіслання геодезичних матеріалів експерту в розмірі 62 грн 50 коп., які надані додатком до позову.
Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що фактично позивач поніс витрати на правничу допомогу адвоката 13 000 грн. Задовольнивши позов у повному обсязі, суд вирішив компенсувати витрати позивача на правничу допомогу лише на 38,46 %, що є занадто заниженим розміром. При цьому підлягають врахуванню витрачений час на судові засідання та підготовку процесуальних документів, заяв, клопотань по суті судового спору. Суд безпідставно зменшив розмір понесених позивачем витрат, відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вважає, що заявлені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу на заявлену суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та проведеною роботою, відповідають критерію реальності таких витрат, розумністю їхнього розміру.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
З матеріалів справи установлено, що професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачу надавав адвокат Цуркан В.І. (а.с. 15, том 1).
У першій заяві по суті спору стороною відповідача було наведено попередній (орієнтовний) розмір витрат відповідача в суді першої інстанції, зокрема витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи - за надіслання геодезичних матеріалів експерту.
У заяві про відшкодування (компенсацію) та розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи (а.с. 1-3, том 1), представник позивача ставив питання про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судових витрат:
-по сплаті поштового супроводження позову з додатками та заяв з додатками та документальними доказами (44,00 + 41,50 + 51,50 + 62,50) на суму 199,50 грн;
-на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
До заяви про відшкодування та розподіл судових витрат на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокат Цуркан В.І. додав копії:
-договору про правничу допомогу від 24.12.2025, укладеного між адвокатом Цурканом В.І. та ОСОБА_3 , за умовами якого сторони договору дійшли згоди про внесення оплати за правове супроводження по суті у межах даного договору до 15 500 грн. Фактична оплата як підстава для укладення договору та початку дій адвоката по правничій допомозі складає 13 000 грн. До суми у межах оплати за правничу допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар за правничу допомогу за погодинним тарифом у розмірі 1000 грн як вихідна розрахункова ставка для подальшого розрахунку та деталізованого опису робіт та послуг адвоката (а.с. 9, Т. 2)
-акту приймання-передачі виконаних (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис), згідно з яким сторони договору погодили вартість правничої допомоги 13 000 грн (а.с. 11-14, Т. 2);
-розрахункової квитанції № 24-12/2025, згідно з якою ОСОБА_3 внесено оплату за надання правничої допомоги адвокату Цуркану В.І. у розмірі 13 000 грн (а.с. 10, Т.2).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 270 ЦПК України).
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу , а також пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина четверта статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16 (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та співмірності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Відповідач у суді першої інстанції відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу не подав, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.
Водночас у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.»
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги від 24.12.2025, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про те, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у сумі 13 000 грн 00 коп. правильно визнано місцевим судом таким, що не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Керуючись критеріями, які визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України колегія суддів погоджується з визначеним місцевим судом розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції у сумі 5000 грн, які необхідно покласти на відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував понесені позивачем поштові витрати у розмірі 44 грн 00 коп. та 62 грн 50 коп., не ґрунтуються на матеріалах справи та положеннях процесуального закону.
З матеріалів справи установлено, що 24.12.2025 представник позивача - адвокат Цуркан В.І. подав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» позовну заяву. У подальшому 26.12.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представник позивача подав окрему заяву про долучення доказів на підтвердження надіслання поштою позовної заяви з додатками іншим учасникам судового провадження, у яких немає електронного кабінету, в якій зазначив, що для долучення надаються копії поштових квитанцій з описом вкладення. Крім того, вказав, що попередній підрахунок по указаним поштовим витратам становить 44 грн 00 коп. (а.с. 101, том 1). Проте, як свідчать матеріали паперової справи, ні до позовної заяви, ні до заяви від 26.12.2025 жодних копій поштових квитанцій долучено не було. Крім того, апеляційним судом було перевірено і дані, які містяться в підсистемі «Електронний суд», в якій відсутні докази витрат позивача на надсилання поштового відправлення відповідачу в сумі 44 грн 00 коп. як додатки до заяви від 26 грудня 2025 року.
Саме по собі зазначення представником позивача у заяві від 26 грудня 2025 року про понесення поштових витрат у сумі 44 грн 00 коп. не є належним доказом їх фактичного понесення. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Оскільки доказів фактичного здійснення відповідних поштових витрат позивачем не подано, правові підстави для їх розподілу на користь позивача відсутні.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що позовна заява не залишалася судом першої інстанції без руху з підстав ненадання доказів надсилання її копії відповідачу, а також що судом не складався акт про відсутність таких доказів.
Невинесення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, не складання акту про відсутність доказів, не має правового значення для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Саме відсутність у матеріалах справи належних доказів фактичного понесення поштових витрат у сумі 44 грн 00 коп., подання яких є процесуальним обов`язком сторони, яка ставить питання розподілу судових витрат, а не відсутність ухвали про залишення позову без руху чи відповідного акта суду, є юридично значущою обставиною для вирішення питання про їх розподіл.
Щодо витрат у розмірі 62 грн 50 коп., то їх фактичне понесення матеріалами справи підтверджується(а.с. 62, том 1), однак зазначені витрати не пов`язані з розглядом цієї цивільної справи. Як установлено апеляційним судом, матеріали кадастрової зйомки були направлені експерту Сукаленку С.В. для проведення земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2025 року в іншій цивільній справі № 583/2110/24. Відповідно указані витрати у розмірі 62,50 грн у розумінні частини третьої статті 133 ЦПК України, не є витратами, пов`язаними з розглядом цієї справи, додаткове рішення в якій переглядається.
За таких обставин включення зазначених 62 грн 50 коп. до складу судових витрат у цій справі суперечило б положенням частини третьої статті 133 ЦПК України. Визначальним для їх віднесення до судових витрат є не лише факт їх понесення стороною, а й їх безпосередній зв`язок із розглядом конкретної справи.
При цьому позивач не позбавлений права порушити питання про розподіл указаних витрат, пов`язаних із розглядом справи № 583/2110/24, у межах саме указаної справи та в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Задоволення ж вимоги про стягнення у цій справі 62 грн 50 коп. за відправлення матеріалів експерту, що здійснювалося у зв`язку з розглядом іншої цивільної справи, фактично створило б передумови для повторного відшкодування одних і тих самих витрат у різних судових провадженнях, що є неприпустимим.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для включення до складу витрат, що підлягають розподілу у цій справі, поштових витрат у сумі 44 грн 00 коп. та 62 грн 50 коп., а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків місцевого суду.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення слід залишити без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення (додаткової ухвали), яким вирішено питання розподілу судових витрат, адже вирішення таких питань не пов`язані із вимогами позову по суті спору, водночас в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.
Заявник апеляційної скарги у цій справі не сплачував судовий збір. В апеляційній скарзі зазначено, що судові витрати в суді апеляційної інстанції складаються із судових витрат за професійну правничу допомогу адвоката до 10 000 грн 00 коп.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, тому судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги не можуть бути покладені на відповідача.
Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом ЦУРКАНОМ Віктором Івановичем, залишити без задоволення.
Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий М. В. Щербаченко
Судді О. І. Собина
А. П. Сидоренко