Справа № 139/521/26
Провадження № 2/139/361/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
16.07.2026 позивач звернувся до суду із даною позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Підставою позову є те, що незважаючи на народження у сім`ї трьох дітей спільне життя з відповідачем не склалося, а шлюб існував лише на почутті відповідальності за їх виховання. Сімейні стосунки між сторонами, як між подружжям, щодень загострювались і досягли вкрай складного морального та психологічного навантаження, що негативно вплинуло на повсякденний побут та виховання дітей. З 10.03.2025 подружжя разом не проживає, спільного господарства не веде, стосунків не підтримує. Позивач і відповідач проживають у різних населених пунктах, тому що відповідач виїхала разом з дітьми з постійного місця проживання сім`ї у с. Михайлівці. Такі відносини склалися в результаті того, що вони надзвичайно різні за складом характеру люди, мають абсолютно протилежні звички, уподобання, інтереси та по різному дивляться на вирішення повсякденних життєвих питань і труднощів, які виникають у сім`ї та вихованні дітей. Позивач також зазначає, що вони стали нестерпні одне одному. На його погляд, до виїзду відповідача з постійного місця проживання сім`ї вона вела аморальний спосіб життя, постійно створювала в сім`ї конфліктні ситуації та проблеми, пояснюючи їх тим, що позивач не приділяв її належної уваги як жінці, дратував своїм ставленням до повсякденного життя. Подальше спільне життя, примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливим і таким, що буде суперечити його правам та інтересам.
Предметом позову є розірвання шлюбу, зареєстрованого 06.06.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 24 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . В шлюбі у подружжя народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з відповіді № 3054858 від 20.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за запитом судді на підставі ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18).
Ухвалою від 20.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (а. с. 19, 20), а її розгляд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачеві встановив строк 15 днів з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач копію цієї ухвали отримав 24.07.2026 (а. с. 24).
Поштове відправлення з копією зазначеної ухвали, яке 22.07.2026 судом надіслане відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її зареєстрованого місця проживання, 29.07.2026 повернулася до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 22, 23).
30.07.2026 суд вирішив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановив відповідну ухвалу (а. с. 25); судове засідання призначив на 13.08.2026 (зворот а. с. 25).
Поштове відправлення з копією ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 30.07.2026 і судовою повісткою про виклик до суду в цивільній справі, яке позивачеві цього ж дня надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, 11.08.2026 повернулося до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 30, 31).
Поштове відправлення з копіями ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 20.07.2026, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 30.07.2026 і судовою повісткою про виклик до суду в цивільній справі, яке відповідачеві цього ж дня надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її зареєстрованого місця проживання, 07.08.2026 повернулося до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 28, 29).
30.07.2026 на офіційному вебпорталі «Судова влада України» розміщене оголошення про виклик ОСОБА_2 до суду (а. с. 27).
Позивач в судове засідання 13.08.2026 не з`явився; цього ж дня подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 34).
Відповідач в судове засідання також не з`явилася, 13.08.2026 подала до суду заяву, у якій позов визнає і не заперечує проти розірвання шлюбу (а. с. 32).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши справу суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно Мурованокуриловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а. с. 7) підтверджується, що з 06.06.2015 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. У сторін є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с. 8 - 10).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (у тексті - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
У ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 закріплено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3 і 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в п. «с» ч. 1 ст. 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979, відповідно до якого держави-сторони вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок в усіх питаннях, що стосуються шлюбу та сімейних стосунків, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок:однакові права та обов`язки під час шлюбу і після його розірвання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам.
Нормами ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У позовній заяві позивач вказав, що причиною розірвання шлюбу є те, що шлюб існував лише на почутті відповідальності за виховання дітей. Сімейні стосунки між сторонами, як між подружжям, щодень загострювались і досягли вкрай складного морального та психологічного навантаження, що негативно вплинуло на повсякденний побут та виховання дітей. Такі відносини склалися в результаті того, що вони надзвичайно різні за складом характеру люди, мають абсолютно протилежні звички, уподобання, інтереси та по різному дивляться на вирішення повсякденних життєвих питань і труднощів, які виникають у сім`ї та вихованні дітей. Позивач також зазначає, що вони стали нестерпні одне одному. На його погляд, до виїзду відповідача з постійного місця проживання сім`ї вона вела аморальний спосіб життя, постійно створювала в сім`ї конфліктні ситуації та проблеми, пояснюючи їх тим, що позивач не приділяв її належної уваги як жінці, дратував своїм ставленням до повсякденного життя. Подальше спільне життя, примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливим і таким, що буде суперечити його правам та інтересам.
Відповідач визнала позовні вимоги, не заперечила проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Із матеріалів справи і заяви відповідача від 13.08.2026, у якій вона визнає позов в повному обсязі, вбачається, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Беручи до уваги вказані у позовній заяві і встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що має істотне значення.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2019 у справі № 605/434/18, який кореспондується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Враховуючи наведене, суд у даній справі не вживає заходів щодо примирення подружжя, передбаченого ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки жодна із сторін не заперечила проти розірвання шлюбу; в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше збереження сім`ї є неможливим, а перебування у шлюбі суперечитиме їх інтересам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач з цим погоджується.
У зв`язку з цим суд вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам подружжя, а тому даний шлюб необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
За подання до суду цієї позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок (а. с. 14). У п. 3 позовних вимог позивач зазначив, що просить судові витрати залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 110, 112 - 114 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 142, 259, 263 - 265, 268, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 06 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Мурованокуриловецького районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 24, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331 гривня 20 копійок залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА