Справа № 331/5908/26
Провадження № 6/331/652/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Скользнєва Н.Г., перевіривши відповідність подання Головного державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича про розшук боржника, вимогам норм ЦПК України,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшло подання Головного державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича про розшук боржника, в якому державний виконавець просить: оголосити розшук боржника ОСОБА_1 , код ІНН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил предметної та суб`єктної юрисдикції, інстанційної юрисдикції та територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно вимог статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання рішення, є місце проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходження його майна.
Як вбачаться із матеріалів подання, місцем реєстрації боржника - ОСОБА_1 , є АДРЕСА_1 , що відповідно до адміністративно - територіального поділу не є територією Олександрівського району міста Запоріжжя, а є територією Великобілозерського району Запорізької області.
Місце перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна, місце проживання стягувача не встановлено на території, що відноситься до територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.
Наведене узгоджується з правовим висновком Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 29 жовтня 2020 року, справа №263/14171/19 (провадження № 61-21991св19), відповідно до якого, виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Окрім того, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.04.2022 № 16/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ підсудних Великобілозерському районному суду Запорізької області на Запорізький районний суд Запорізької області.
Таким чином, судом встановлено, що до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя спрямовано подання державного виконавця, яке йому не підсудне відповідно до територіальної юрисдикції, тобто порушені правила підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, дана справа Олександрівському районному суду міста Запоріжжя не підсудна.
Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись ст. 438, п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Передати справу за заявою подання Головного державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка Віталія Олександровича про розшук боржника, на розгляд Запорізькому районному суду Запорізької області (адреса: м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа, буд. 10) по підсудності.
Повний текст ухвали складено 13 серпня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.
Суддя: Н.Г.Скользнєва