Справа №463/6532/26
Провадження №2-а/463/60/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Львів
Личаківський районний суд міста Львова Ціпвико І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстра - сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови від 27 червня 2024 року №4 про адміністративне правопорушення,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Представник позивача адвокат Грабовецький О.Б. звернувся до Личаківського районного суду міста Львова із позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення та визнати протиправною та скасувати постанову № 005711Е від 02.07.2026 року інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстра - сержанта ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 202 КУпАП та закрити провадження по даній справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстра - сержанта ОСОБА_2 № 005711Е від 02.07.2026 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 202 КУпАП. Позивач зазначає, що зазначена постанова винесена із порушення норм закону,
02 липня 2026 р. ОСОБА_1 перебуваючи в потязі Укрзалізниці Харків - Перемишль (№ 063) став свідком зловживання посадовими особами прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » своїми права та грубе порушення вимог ст. 19 Конституції України, щодо громадянина України, який під час проходження митного контролю надав відповідні документи, а саме документи, що підтверджують його військовий облік та які надають право на виїзд за межі території України в електронній формі, тоді як вказані документи з невідомих йому причин викликали незадоволення посадових осіб митниці, тим самим заступившись за вказаного громадянина, ставши відстоювати разом з ним його законні прав та інтереси. Вказані дії не сподобались інспекторам та за відсутності законних підстав для «ПОМСТИ» Інспектор прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстер - сержант ОСОБА_2 за попередньою змовою разом із ОСОБА_3 склали відносно ОСОБА_1 спочатку протокол а згодом і постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за нібито паління в зоні прикордонного контролю. Будучи зацікавленими у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 написали один рапорт на двох, що власне вбачається з самого тексту рапорту, де ОСОБА_3 підписуючи свій рапорт підтвердив, що «… Про даний факт я здійснила доповідь по команді …», тобто яскраво виражена зацікавленість посадових осіб та наявність упередженого ставлення до тих «Хто не підкорюється», так само вказані рапорти не містять вказівки на годину їх складання, що в цілому не дає змоги перевірити чи не були вони вже складені для підтасовки матеріалів справи, після винесення оскаржуваної постанови. Зазначає, що крім протоколу відповідачем надано рапорти, тоді як посадова особа ОСОБА_4 також складала та підписувала протокол та оскаржувану постанову, а отже є зацікавленою особою, і до такого доказу слід ставитися критично. Окрім того рапорти є ідентичними, тобто текст є заздалегідь підготовленим та в цілому не відображають події яка мала місце 02.07.2026 р. а тільки підтверджують особисту зацікавленість інспекторів. Протокол який за своїм змістом також не відповідає вимогам чинного законодавства та у відповідності до положень ч. 1 ст. 258 КУПАП взагалі не мав складатися, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 19 червня 2019 року по справі № 638/3490/18 є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є документом який міститься в собі посилання на відповідні докази, при цьому протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Посилання інспектора на свідків інформація про яких чомусь не вказана у самому протоколі та оскаржуваній постанові як на осіб, які були присутні та можуть підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, однак інформація про яких є дописаною проте, що вони можуть підтвердити якісь дії інспектора, що в цілому та з урахуванням правових позицій Верховного суду є підставою для допиту вказаних осіб у судовому засіданні. В оскаржуваній постанові та протоколі не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, який застосовувався для відео зйомки, не зазначено номер та серію диску, а також відомості про відео фіксація адміністративного правопорушення та обставин складання самого протоколу про адміністративне правопорушення, що є явно недостатнім для повного і об`єктивного встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) надіслав до суду відзив на позовну заяву, яким повністю заперечив позовні вимоги. В обгрунтування своїх заперечень покликався на те, що інспектор при винесенні оскаржуваної постанови діяла у спосіб та у межах, що визначені нормами чинного законодавства України. Так, зазначає про те, що за період з 08.00 год. 02.07.2026 року по 08.00 год. 03.07.2026 року наказ на охорону у прикордонному наряді «Контроль за режимом» виконував інспектор відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) сержант ОСОБА_3 та наказ на охорону кордону у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» в пункті пропуску «Мостиська» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » майстер-сержант ОСОБА_6 . 02.07.2026 року о 16 год. 50 хв. під час здійснення оформлення потягу № 63 на виїзд з України у Республіку Польша сполучення «Харків-Перемишль» сержантом ОСОБА_7 був виявлений гр. України ОСОБА_1 , який паливу невстановленому місці, чим порушив вимоги абзацу 4 пункту 2.9 розділу 2 наказу № 627 та абзацу 4 підпункту 3.6 пункту 3 наказу № 6-ОД, про що здійснив доповідь ОСОБА_8 . Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗхРУ № 006039Е від 02.07.2026 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП. За результатами розгляду матеріалів справи ОСОБА_9 винесено постанову № 005711У від 02.07.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Така постанова відповідає вимогам, визначеним нормами КУпАП та винесено без порушень норм КУпАП. До відзиву долучає диск із відеозаписом події, який зроблено із використанням службового відеореєстратора та підтверджує обставини події порушення та не змінює чи доповнює підстави оскарженої постанови. Свідки, про які зазначає відповідач не були очевидцями події, а лише засвідчували факт відмови ОСОБА_1 від отримання постанови та підпису у протоколі.
Заяви та клопотання учасників справи, та інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року визначено головуючу суддю Ціпивко І.І.
Ухвалою судді від 14.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Роз`яснено сторонам їх права та обов`язки
Ухвалою суду від 05.08.2026 року у задоволення клопотання представника позивача про виклик та допит свідків відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Згідно рапортом від 02.07.2026 року інспектор Володимир Павлишин доповів інспектору прикордонної служби ОСОБА_8 про те, що 02.07.2026 року під час оформлення потягу № 63 на виїзд з України в РП сполученням «Харків-Перемишль» було виявлено гр. України ОСОБА_1 у зоні прикордонного контролю під час паління у недозволеному місці, чим порушив режим у пункті пропуску, за що передбачена відповідальність за ст. 202 КУпАП.
02.07.2026 року інспектором прикордонної служби ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 202 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а саме про те, що 02.07.2026 року о 16.50 год. гр. України ОСОБА_1 в ППр «Мостиська» територія Шегинської об`єднаної територіальної громади Яворівського району Львівської області, під час оформлення поїзда № 63 сполученням «Харків-Перемишль» був виявлений під час паління в невідведеному для цього місці, чим порушив режим в ППр через ДК, зокрема вимоги абз.4 п. 2.9 розділу 2 «Порядку дій посадових осіб ООДК ДПСУ щодо установлення режиму в ППр через ДК, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів та служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в ППр через ДК», затвердженого Наказом АДПСУ від 29 серпня 2011 року № 62 та абзацу 4 підпункту 3.6 пункту 3 Наказу Н7ПЗ від 14 січня 2025 року № 6-ОД «Про режим в міжнародному ППр для залізничного сполучення «Мостиська» та зони ПК».
Постановою інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстра - сержанта ОСОБА_2 № 005711Е від 02.07.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Оскаржуючи зазначену постанову, представник позивача покликається на те, що постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 ст. 202 КУпАП передбачено відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду виїзду.
Відповідно до п. 19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про прикордонний контроль» режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов`язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з керівником митного органу та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.
Згідно пункту 2.1 Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України № 627 від 29.08.2011 року «Про затвердження Порядку дій посадових осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні вили контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон», Режим у пунктах пропуску для міжнародного та
міждержавного сполучення встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону за погодженням з начальником митного органу та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.
Відповідно до абз.4 п. 2.9 розділу 2 «Порядку дій посадових осіб ООДК ДПСУ щодо установлення режиму в ППр через ДК, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів та служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в ППр через ДК», затвердженого Наказом АДПСУ від 29 серпня 2011 року № 62, під час проходження визначених законодавством видів контролю в пункті пропуску вживати алкогольні напої та палити в не відведених для цього місцях.
Згідно абзацу 4 підпункту 3.6 пункту 3 Наказу Н7ПЗ від 14 січня 2025 року № 6-ОД «Про режим в міжнародному ППр для залізничного сполучення «Мостиська» та зони ПК», 3.6. Під час перебування у пункті пропуску особам, які перетинають державний кордон, забороняється: під час проходження визначених законодавством видів контролю в пункті пропуску вживати алкогольні напої та палити в не відведених для цього місцях.
Судом встановлено, що з 08.00 год. 02.07.2026 року по 08.00 год. 03.07.2026 року наказ на охорону у прикордонному наряді «Контроль за режимом» виконував інспектор відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) сержант ОСОБА_3 та наказ на охорону кордону у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» в пункті пропуску «Мостиська» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » майстер-сержант ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з книги прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
02.07.2026 року о 16 год. 50 хв. під час здійснення оформлення потягу № 63 на виїзд з України у Республіку Польша сполучення «Харків-Перемишль» сержантом ОСОБА_7 був виявлений гр. України ОСОБА_1 , який палив у невстановленому місці, чим порушив вимоги абзацу 4 пункту 2.9 розділу 2 наказу № 627 та абзацу 4 підпункту 3.6 пункту 3 наказу № 6-ОД, про що здійснив доповідь ОСОБА_8 .
Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗхРУ № 006039Е від 02.07.2026 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів справи ОСОБА_9 винесено постанову № 005711У від 02.07.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач покликається на особисту помсту інспекторів Державної прикордонної служби України та процесуальні порушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Як на підтвердження правомірності винесеної постанови представник відповідача покликався на такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006039Е від 02.07.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП; рапорт інспектора про виявлення згаданого вище порушення, відеозапис із службового відеореєстратора.
Так, суд звертає увагу, що позивачем під час оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 202 КУпАП, жодним чином не заперечувалося факту вчинення такого правопорушення (паління у невідведеному для цього місці), проте стверджувалося лише на процесуальних порушення інспектора при винесенні такої постанови.
Суд погоджується із доводами сторони відповідача щодо належності та допустимості наданих ним доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, яка винесена уповноваженою на те особою та у відповідності до норм КУпАП.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, можливі окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що аналіз фактичних обставин справи, встановлених під час її розгляду, в їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає суду підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах.
Факт паління у невідведеному для цьому місці позивач не заперечує, однак покликається на процесуальні порушення при винесені такої.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.07.2026 року № 005711Е про адміністративне правопорушення, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, є законною. Підстав для її скасування судом не встановлено.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
В силу приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
ухвалив:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та інспектора прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстра - сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови від 27 червня 2024 року №4 про правопорушення пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннямивідмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ірина ЦІПИВКО