У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.08.2026 Справа №607/14360/26 Провадження №2-а/607/403/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Войтків С.М.,
у відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
11.08.2026 позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Вітіва В.А., звернувся до суду з заявою про стягнення судових витрат в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надає документи, які підтверджують оплату професійної правничої допомоги за договором №1 від 10.06.2026 року на основі рахунку №1-Р від 10.06.2-26, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) 1/1 на суму 9000 гривень. Адвокатом було виконано аналіз правовідносин, підготовлено і подано до суду позовну заяву, виконано представництво в суді (участь у судовому засіданні 03.08.2026 тривалість дві години) на суму 2500 грн. Разом послуг надано на 9000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 143 КАС України у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За вказаних обставин суд вважає можливим вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи зазначену заяву, суд виходить з такого.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, скасовано постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Інни Скіри №2/0001По/050/01/-26 від 29 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. ст. 53, 56 КУпАП, та надіслано справу на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Розгляд зазначеної справи відбувся 03.08.2026, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення якого згідно з вимогами ч. 1 ст. 227 КАС України відкладено до 15 год. 13.08.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом із тим, ч. 1, 3 ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У прохальній частині позовної заяви зазначено про стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі, на правничу допомогу. У судовому засіданні 03.08.2026 представник позивача в кінці судових дебатів після виступу представника відповідача обмінявся реплікою, в якій вказав, що подасть заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
До позовної заяви долучено лише ордер про надання правничої допомоги серії ВО № 1142996 від 12.06.2026, в якому зазначено про надання правничої допомоги на підставі договору № 1 від 10.06.2026.
Проте, зазначеного договору не долучено ані до позовної заяви, яка надійшла до суду 30.06.2026, ані до нової редакції позовної заяви, поданої 20.07.2026 на виконання ухвали про залишення позову без руху.
У заяві про стягнення судових витрат у 2 абзаці зазначено дослівно «На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надаємо документи які підтверджують оплату професійної правничої допомоги за договором №1 від 10.06.2026 року на основі рахунку №1-Р від 10.06.2026, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) 1/1 від на суму 9000 гривень (подані суду разом з позовною заявою)».
Проте, зазначені документи вперше подані саме з цією заявою про стягнення судових витрат, поданою 11.08.2026. До позовної заяви вони додані не були.
Заявник та його представник не навели ніяких причин, через які докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, не могли бути подані до закінчення судових дебатів у справі.
Аналіз ст. ст. 139, 143 КАС України в сукупності дає підстави для висновку про те, що учасник справи має можливість подати докази на підтвердження розміру витрат, які він сплатив (має сплатити) у зв`язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів або, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі зробив про це відповідну заяву, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - лише у випадку, коли він з поважних причин не міг до закінчення судових дебатів у справі подати відповідні докази.
З заяви про стягнення судових витрат не вбачається, чому такі докази витрат на правничу допомогу, як договір про надання правничої допомоги № 1 від 10.06.2026, рахунок № 1-Р від 10.06.2026 із визначеним розміром витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн. та документи, які підтверджують кваліфікацію адвоката, не могли бути подані до закінчення судових дебатів у справі.
Більше того, в договорі про надання правничої допомоги № 1 від 10.06.2026 чітко визначена сума гонорару, який підлягає до сплати позивачем, зокрема 6500 грн за складання позовної заяви та 2500 грн за участь у судовому засіданні, ті ж самі суми відображені й у рахунку № 1-Р від 10.06.2026, виданому на виконання договору про надання правничої допомоги № 1 від 10.06.2026. Тобто, на момент пред`явлення позову до суду в позивача були наявні докази вартості витрат на правничу допомогу, які він має сплатити, в розмірі 9000 грн. Проте жодних причин неподання цих доказів ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні, ні в заяві про стягнення судових витрат не зазначено.
Оскільки згідно з положеннями ст. 139 КАС України суд вирішує питання про стягнення судових витрат не лише тих, які сторона сплатила, а і тих, які має сплатити у майбутньому у зв`язку з розглядом справи, договір про надання правничої допомоги, в якому сторони погодили розмір гонорару адвоката, є належним і достатнім доказом на підтвердження вартості таких витрат, який міг бути поданий до закінчення судових дебатів у справі, однак поданий не був.
Враховуючи, що докази на підтвердження розміру правничої допомоги представник позивача подав після закінчення судових дебатів, а до їх закінчення лише вказав, що подасть заяву про стягнення судових витрат, не обгрунтувавши при цьому поважності причин неподання цих доказів, суд вважає, що в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 139, 142, 252, 294, 295 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирають законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. М. Сташків