14.08.26
Харківський районний суд Харківської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року
Справа №635/10697/25
Провадження №2/635/2280/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Карасави І.О.,
секретаря судового засідання - Федотова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради, третя особа: Садове товариство «Фантазія» про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю,
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до Пісочинської селищної ради третя особа: Садове товариство «Фантазія» про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю.
У позовній заяві просить визнати за позивачем право власності на земельні ділянки за № НОМЕР_1 , площею 0,06 га(оформленої на ОСОБА_2 , на яку оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку - Серія ХР №25-69-13911 від 2.11.1994) та № НОМЕР_2 , площею 0,058 га (оформленої на ОСОБА_3 , на якого оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку - серія ХР №25-69-246 від 28.07.1994), що розташовані на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, у СТ «Фантазія», надану для садівництва за набувальною давністю.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що у 2004 році на підставі договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку, яка розташована на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області у садівничому товаристві «Фантазія»(ділянка № НОМЕР_3 - за межами населеного пункту). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва. Після оформлення вказаної земельної ділянки та вступу до садівничого товариства «Фантазія», він почав її реконструювати та проводити будівельні роботи. Враховуючи, що його ділянка невелика і вже мала старі насадження у вигляді хвойних та плодових дерев, у нього не було можливості облаштовувати город для забезпечення своєї родини. Враховуючи, що позивач є інвалідом за станом здоров`я, більшість часу проживає на дачі, тому став шукати вільну земельну ділянку у садовому товаристві, яку б можна було орендувати для облаштування городу. Правління садівничого товариства рекомендувало йому декілька земельних ділянок, серед яких він вибрав маленькі ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які були розташовані найближче до ділянки позивача зі сподіванням на їх невелику орендну плату. Дані земельні ділянки мали вигляд «безхозних», були зарослими чагарником та бур`янами, на них знаходилися повалені старі дерева та сміття, споруди дачного призначення(сараї і туалети) були поламані, а так як ділянки не була обнесена парканом, то вони стала проходом між іншими ділянками. Крім того, ділянка АДРЕСА_1 має дуже невдале розміщення - на перехресті доріг, що стало причиною використанням її місцем паркування автотранспорту садоводів. Зазначає, що став розшукувати власників земельної ділянки АДРЕСА_2 та № НОМЕР_2 і з`ясував, що ділянка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , на яку оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку(Серія ХР №25-69-13911 від 29.11.1994р.), а ділянка № НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , на якого оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку(Серія ХР №25-69-246 від 28.07.1994р.). Однак, зі слів Голови СТ «Фантазія», з початку 2000-х років власники зазначених ділянок перестала виплачувати членські внески, не з?являлися у товаристві, не займалися облаштуванням та наведенням порядку на земельних ділянках. Також вони не реалізовували своє право власності на земельні ділянки - не оформили ні їх куплю-продаж або оренду. Правління СТ «Фантазія» декілька разів направляла ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) і ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), за адресами, вказаними у державних актах на земельні ділянки повідомлення про заборгованість перед СТ, але відповіді не отримувало. Зазначає, що місце проживання/перебування власників земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 увесь цей час невідоме.
Розуміючи, що власники земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 де-факто відмовилися від права власності на належне їм нерухоме майно, позивач не може ні яким законним способом оформити право на земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (орендувати або купити), позивача не влаштовує існуючий стан земельної ділянки з точки зору безпеки, екологічної шкоди, зовнішнього виду, він вирішив відкрито та добросовісно володіти вказаним нерухомим майном.
Починаючи з весни 2006 року земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 силами та коштами позивача були доведені до належного вигляду. Увесь час, з 2006 року по сьогоднішній день, позивач відкрито і безперервно володіє вказаним нерухомим майном та відноситься до нього як до своєї власності, власники земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (або їх представники) ні разу не з`явилися і не виходили на зв`язок, що підтверджує факт відмови від права власності на належне їм нерухоме майно. У звязку з цим просив визнати право власності на вказані земельні ділянки за набувальною давністю.
Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяви в якій просив розглядати справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Надав до суду пояснення, в яких зазначено, що, ОСОБА_1 , придбав земельну ділянку № НОМЕР_3 у садовому товаристві «Фантазія» у 2004 році. У тому ж році став членом садового товариства. На земельній ділянці ОСОБА_1 знаходиться дачний будинок, альтанка, комора для сільгоспінвентарю та декілька дерев. Враховуючи той факт, що у позивача на земельній ділянці відсутнє місце для формування городу, він звернувся до правління садового товариства з проханням надати йому можливість взяти в оренду земельну ділянку, яка б була придатною для городу. Садове товариство «Фантазія» не має таких повноважень, тому ОСОБА_1 було запропоновано на свій «страх і ризик» взяти якісь «безхазяйні» земельні ділянки, що формально мали власників, але вже довгий час не використовувалися. Було визначено декілька таких ділянок, які територіально були ближче до ділянки ОСОБА_4 . Позивач вибрав невеликі дільниці №6 та №49. Правління надало позивачу координати власників зазначених ділянок, які втратили зв?язок з садовим товариством, не сплачували членські внески та взагалі не контактували з членами садового товариства. За неофіційною інформацію було відомо, що власники ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 виїхали на постійне місце проживання за кордон. Позивач зробив спробу зв?язатися з власниками, але безуспішно, про що повідомив Правління садового товариства.
Земельні ділянки були повністю запущеними, порослими чагарниками та хворими деревами, а ділянка № НОМЕР_2 , яка знаходилася на перехресті внутрішніх шляхів садового товариства, ще і використовувалася як місце паркування автотранспорту та звалища непотребу. Позивач відкрито став наводити порядок на зазначених земельних ділянках і з часом перетворив їх на городи, які використовує по теперішний час. ОСОБА_1 зарекомендував себе добросовісним садоводом, тримає у порядку свої земельні ділянки та прилеглу територію, не заперечують щодо заявлених позовних вимог.
Рух справи
12 грудня 2025 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради, третя особа: Садове товариство «Фантазія» про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 грудня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, згідно державного акту на право приватної власності на землю від 29.11.1994, за актовим записом №431 вбачається, що на підставі рішення виконкому Пісочинської селищної ради народних депутатів №904 від 19.08.1994, земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0.06 гектарів, яка розташована на території Пісочинської ради у садовому товаристві «Фантазія» передана у приватну власність Рихніній Ізольді Беровні.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 28.07.1994, за актовим записом №233 вбачається, що на підставі рішення виконкому Пісочинської селищної ради народних депутатів №775 від 21.06.1994, земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0.058 гектарів, яка розташована на території Пісочинської ради у садовому товаристві «Фантазія» передана у приватну власність ОСОБА_3 .
Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії АП №189222 від 11.10.2011, вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2004 за №2356(приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., ВВК №004997) є власником земельної ділянки № НОМЕР_3 , площею 0.0760га, яка розташована на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, садове товариство «Фантазія».
Відповідно до витягу з протоколу №15 загальних зборів членів садівничого товариства «Фантазія» від 05.05.2019 слідує, що на підставі п/п «б» пункту 7.2 статті 7 Статуту Садівничого товариства «Фантазія», яка передбачає, виключення з членів у разі несплати вступних, членських, цільових внесків та інших обов`язкових платежів у розмірах та у строки, визначені загальними зборами членів Товариства - Рихніну Ізольду Беровну(ділянка № НОМЕР_1 , заборгованість 2004-2018 року) було виключено з членів товариства.
Відповідно до витягу з протоколу №14 загальних зборів членів садівничого товариства «Фантазія» від 03.06.2018 вбачається, що на підставі пункту 7.1 статті 7 Статуту Садівничого товариства «Фантазія», ОСОБА_3 (ділянка № НОМЕР_2 ) було виключено з членів товариства.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цивільним кодексом України.
За змістом наведеної норми для набуттям права власності за набувальною давністю потрібна сукупність таких умов - володіння має бути добросовісним тобто таким коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності та володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною(яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18) .
Судом встановлено, що позивачу на момент користування спірними земельними ділянками та на момент подання позову до суду, достеменно відомо про те, що земельна ділянка № НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , на яку оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку(Серія ХР №25-69-13911 від 29.11.1994), а земельна ділянка № НОМЕР_2 - належить на праві власності ОСОБА_3 , на якого оформлено Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку(Серія ХР №25-69-246 від 28.07.1994).
Право власності підтверджується державними актами на право приватної власності на землю. Таким чином, спірні земельні ділянки не були майном, власник якого є невідомим, а також не були майном, щодо якого позивач мав обґрунтовані підстави вважати, що власники відмовилися від права власності.
Крім того, садове товариство «Фантазія», не було власником спірних земельних ділянок та, відповідно, не мало повноважень розпоряджатися ними як власник та надавати іншій особі право на їх користування.
Отже, обставини, за яких позивач почав користуватися земельними ділянками, не давали йому підстав для добросовісного переконання у тому, що спірні земельні ділянки не мають власника або що їх власники відмовилися від права власності.
Обставини невнесення членських внесків до садівницького товариства «Фантазія», та їх подальшого виключення із членів товариства самі по собі не свідчать про припинення права приватної власності на належні їм земельні ділянки.
Членство у садівницькому товаристві та право приватної власності на земельну ділянку є різними за своєю правовою природою правовідносинами. Припинення членства у товаристві, у тому числі у зв`язку з несплатою членських внесків, не є передбаченою законом підставою припинення права приватної власності на земельну ділянку.
Таким чином, не сплата власників земельних ділянок членскіх внесків, виключення з членів садового товариства, певний час не користування своїм майном, на яке посилається позивач - не свідчить про відмову власників від права власності на земельні ділянки.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
Ураховуючи наведене, не сплата власників земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 членскіх внесків, виключення їх з членів садового товариства, не користування ними земельними ділянками та виїзд за кордон не є підставою для визнання вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю законними та обґрунтованими.
Сам по собі факт тривалого, відкритого та безперервного фактичного користування ОСОБА_1 чужою земельною ділянкою не є достатнім для набуття права власності за набувальною давністю. Суд звертає увагу, що відкритість і тривалість користування не замінюють інших обов`язкових умов набувальної давності, зокрема добросовісності заволодіння.
Таким чином, суд вважає недоведеним наявність у позивача такої обов`язкової умови набувальної давності, як добросовісність заволодіння спірними земельними ділянками.
За принципом диспозитивності цивільного судочинства(стаття 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи наведене, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем в розумінні статті 344 Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради, третя особа: Садове товариство «Фантазія» про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю - відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання(перебування): АДРЕСА_5 ;
відповідач - Пісочинська селищна рада, місце проживання(перебування): АДРЕСА_6 .
третя особа - Садове товариство «Фантазія», місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, сел. Рай-Оленівка, СТ «Фантазія».
Повний текст судового рішення складено 14.08.2026
Суддя І.О. КАРАСАВА