ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"14" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2438/26
Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом фізичної особи-підприємця Колісніченко Лариси Сергіївни до 1) Державної наукової установи "ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, ЕКОЛОГІЇ МОРЯ ТА ОКЕАНОГРАФІЇ", 2) Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МХП-ГРОМАДІ" про визнання недійсним договору та визнання недійсним науково-біологічного обґрунтування,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Колісніченко Лариса Сергіївна (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державної наукової установи "ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, ЕКОЛОГІЇ МОРЯ ТА ОКЕАНОГРАФІЇ" (надалі - відповідач-1) Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МХП-ГРОМАДІ" (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір надання послуг №033 від 03.03.2026 на проведення науково-дослідної роботи, укладений 03.03.2026 між Державною науковою установою «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «МХП-Громаді» на розробку науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біологічних ресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП-Громаді»;
- визнати недійсним Науково-біологічне обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біологічних ресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП Громаді», затверджене директором ДНУ «ІРГЕМО» Леонідом Ізергіним 16.03.2026.
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім цього, приписами п.5 ч.3 ст.162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Так, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 підкреслювала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права чи інтересу у прохальній частині позову.
Отже, позовні вимоги повинні бути конкретними, містити способи захисту прав та інтересів позивача, що відповідають закону.
При цьому суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Позивачем до позовної заяви долучено режим рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища погоджений головою комісії з ліквідації Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області 15.03.2017 та першим заступником Голови Державного агентства рибного господарства України 04.04.2017 та наукове-біологічне обґрунтування рибогосподарської діяльності на Ладижинському водосховищі.
Суд зазначає, що водні об`єкти мають передаватись у користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів. Ні Режим рибогосподарської експлуатації, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.
Аналогічний правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20, від 21.09.2019 в справі №923/213/18 та від 06.10.2021 в справі №914/1326/16.
Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта сам по собі не є правовстановлюючим документом, який надає позивачу право користування водним об`єктом.
Тому позивач має чітко зазначити, на якій саме правовій підставі він користується водним об`єктом та яке саме його право порушується укладенням відповідачами спірного договору.
Так, позивач просить суд:
- визнання недійсним договору надання послуг №033 від 03.03.2026 на проведення науково-дослідної роботи, укладений 03.03.2026 між Державною науковою установою «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «МХП-Громаді» на розробку науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біологічних ресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП-Громаді»;
- визнання недійсним Науково-біологічного обґрунтування щодо доцільності проведення робіт з відтворення риб та інших водних біологічних ресурсів у Ладижинському водосховищі силами та засобами Благодійного фонду «МХП Громаді», затверджене директором ДНУ «ІРГЕМО» Леонідом Ізергіним 16.03.2026.
Проте, позивач у позовній заяві не обґрунтовує, яким саме чином укладення між відповідачами спірного договору порушує, не визнає або оспорює його права чи охоронювані законом інтереси, а також не зазначає, у чому полягає безпосередній зв`язок між укладенням спірного договору та порушенням його прав.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом конкретизації та належного обґрунтування того, яке саме його право або охоронюваний законом інтерес порушено укладенням спірного договору, у чому полягає таке порушення та яким чином обраний спосіб захисту спрямований на поновлення відповідного права чи інтересу.
Крім цього, позовна заява не містить жодного обґрунтування підстав звернення з даним позовом саме до Господарського суду Київської області, враховуючи, що спірний водний об`єкт розташований у Вінницькій області, а також пояснень чому на думку позивача даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, проте позовна не містить посилань на конкретні норми Господарського процесуального кодексу, на підставі яких можливий розгляд саме даного спору у такому порядку.
З огляду на викладене вище, позовна заява фізичної особи-підприємця Колісніченко Лариси Сергіївни підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Колісніченко Лариси Сергіївни залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю Колісніченко Ларисі Сергіївні строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Антонова