Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 576/1257/26
Провадження № 2/711/3284/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
позивача - ОСОБА_1 , представника відповідачки - адвоката Гаврилова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
в с т а н о в и в:
18.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19.09.2022 у справі № 591/1226/22 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. У подальшому, судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 576/619/26 з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що на момент ухвалення судового наказу від 19.09.2022 він мав можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини свого доходу. Однак, після винесення судового наказу від 23.03.2026 та покладення на нього обов`язку зі сплати аліментів на утримання другої дитини у розмірі 1/4 частини доходу, загальний розмір стягуваних із нього аліментів становить частки від його заробітку. Після сплати аліментів за двома судовими наказами, а також податків та зборів, у позивача майже не залишається коштів на життя, що в умовах воєнного стану свідчить про істотне погіршення його матеріального становища. З огляду на викладене, позивач просив зменшити розмір аліментів з частини до 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 роз`єднано в окремі провадження; цивільну справу в частині позовних вимог до ОСОБА_2 передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
04.06.2026 вказана цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Позивачу встановлено п`ятиденний строк із дня отримання відзиву для подання відповіді на нього.
У судому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовільнити у повному обсязі. Пояснив, що працює в.о. директора комунального підприємства, після відрахування податків та сплати аліментів отримує на руки дохід близько 9 000,00 грн. Вказаних коштів йому не вистачає на існування, тому просив зменшити розмір аліментів.
Представник відповідачки - адвокат Гаврилов Д.О. заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19.09.2022 у справі № 591/1226/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття, починаючи стягнення з 29.08.2022.
У подальшому, судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 576/619/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 13.03.2026.
Вказані судові накази перебувають на примусовому виконанні в Глухівському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ВП № 70151988 та ВП № 80608467). Постановою державного виконавця від 27.10.2022 у виконавчому провадженні ВП № 70151988 та постановою від 26.03.2026 у виконавчому провадженні ВП № 80608467 звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про доходи КП «ЖКЦ» № 14 від 07.04.2026 та звітів про здійснені відрахування та виплати за період з 01.04.2026 по 31.05.2026, ОСОБА_1 працює на вказаному підприємстві на посаді директора. Його щомісячний заробіток становить 22 497,28 грн., з якого щомісячно утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у загальній сумі 5 399,35 грн., а також аліменти в розмірі 25% (4 274,48 грн.) на користь ОСОБА_2 та 25% (4 274,48 грн.) на користь ОСОБА_3 .
У частині 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі № 303/369/20.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 1 та 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, виходячи з положень статті 81 ЦПК України та статті 192 СК України, саме на позивача покладено обов`язок довести обставини істотної зміни його матеріального стану, сімейного стану чи стану здоров`я, що виникли після винесення попереднього судового рішення та об`єктивно перешкоджають сплачувати аліменти в раніше визначеному розмірі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що після відрахування аліментів на утримання двох дітей за двома виконавчими документами та сплати обов`язкових податків і зборів у нього майже не залишається коштів для власних життєвих потреб, що в умовах воєнного стану свідчить про істотне погіршення його матеріального становища.
Разом з тим, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному розгляді в порядку статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів наявності об`єктивних підстав для зменшення розміру аліментів, присуджених на утримання доньки ОСОБА_4 , а наведені у позовній заяві доводи є суб`єктивними та повністю спростовуються наданими ним же фінансово-розрахунковими документами та поясненнями у судовому засіданні.
Так, згідно з довідкою про доходи КП «ЖКЦ» № 14 від 07.04.2026 та звітів про здійснені відрахування і виплати за період з 01.04.2026 по 31.05.2026, позивач ОСОБА_1 обіймає керівну посаду директора комунального підприємства (на даний час виконує обов`язки директора) та має стабільний щомісячний нарахований заробіток у розмірі 22 497,28 грн.
Після утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 5 399,35 грн., чистий дохід позивача (сума до виплати) становить 17 097,93 грн.
Відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати обчислюється з суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Загальний розмір відрахувань аліментів за двома судовими наказами (по 25% від чистого доходу на кожну дитину) складає в сумі 50%, що становить 8 548,96 грн. щомісячно (у тому числі: 4 274,48 грн. на користь ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_4 та 4 274,48 грн. на користь ОСОБА_3 на сина ОСОБА_5 ).
Таким чином, після сплати всіх обов`язкових податків, зборів та виконання аліментних зобов`язань щодо двох неповнолітніх дітей у розпорядженні позивача ОСОБА_1 щомісячно залишається грошова сума в розмірі 8 548,97 грн. Зазначене було підтверджено позивачем у судовому засіданні.
Зазначений залишок доходу позивача майже втричі перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3 028 грн. на місяць), а відтак твердження позивача про те, що у нього «майже не залишається коштів на життя», є суб`єктивним, недоведеним та спростовується наданими ним же документами.
Крім того, суд зауважує, що за загальним правилом, визначеним частиною 3 статті 128 КЗпП та частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% заробітку, а при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей розмір відрахувань може становити до 70%. У даному випадку утримувана сума (50% чистого доходу) повністю відповідає приписам чинного законодавства та забезпечує збереження за боржником половини його заробітку.
Суд також враховує, що позивачем на виконання вимог статті 12, 81 ЦПК України не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього важких хронічних захворювань, які б вимагали систематичних значних витрат на лікування чи придбання ліків, наявності на його утриманні інших непрацездатних осіб (батьків тощо) або наявності інших виняткових обставин, які б істотно та погіршили його матеріальне становище порівняно з вереснем 2022 року (часом видачі першого судового наказу).
Зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , 2013 року народження, з 1/4 частини до 1/8 частини заробітку призведе до того, що на її утримання виплачуватиметься лише 2 137,24 грн., що суттєво порушить баланс інтересів та право дитини на належний і гармонійний рівень життя, гарантований статтею 27 Конвенції ООН про права дитини та статтею 182 СК України.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що факт ухвалення судового наказу від 23.03.2026 про стягнення аліментів на другу дитину за відсутності доказів реального істотного погіршення матеріального стану платника не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, присуджених судовим наказом від 19.09.2022, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову повністю, судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-183, 192 СК України, ст.ст. 141, 211, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Г. В. Булгакова