справа № 462/7021/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2026 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 у якому просить:
1. Визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) інформацію, поширену ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на своїй особистій сторінці « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook, а також ІНФОРМАЦІЯ_5 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на своїй особистій сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook наступного змісту: «Рішенням міської ради N?4386 від 31.01.2025 обсяг робіт закладених на 2025-2026 роки був затверджений у сумі 190 тис. грн., а рішенням N?4827 від 20.02.2026 за той самий обсяг робіт за 2025-2026 роки було додатково виділено коштів в сумі 200 тис. грн?» «Рішенням N? 4827 від 20.02.2026 було незаконно виділено 200 тис. грн. нафінансування Програми, яка вже була проплачена у 2025 році»; «Хто ж вносив неправдиві відомості до тексту Програми?.. Мабуть ініціатором внесення неправдивих відомостей (змін до Програми) був міський голова пан ОСОБА_5 »; «Невже гроші через «космос» лягли в кишеню пану ОСОБА_1 .? 200 тис. грн?»; «Міський голова ОСОБА_1 все ховає від людей, що можна сховати?»
2. Зобов?язати ОСОБА_2 (РНОКПІ НОМЕР_2 ) спростувати інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на своїй особистій сторінці « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook, а також ІНФОРМАЦІЯ_5 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на своїй особистій сторінці « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook - шляхом публікації у кожному із зазначених місць повідомлення наступного змісту: «Є недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , який є Глинянським міським головою Львівського району Львівської області інформація яка міститься у моїх публікаціях від 18.06.2026р. під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та від 24.06.2026р. під назвою «ЯКІ НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАНЬ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ГЛИНЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ? ВІДКРИТА ПЕРША КРИМІНАЛЬНА СПРАВА! МАБУТЬ НЕ ОСТАННЯ?», а саме: «Рішенням міської ради N?4386 від 31.01.2025 обсяг робіт закладених на 2025-2026 роки був затверджений у сумі 190 тис. грн., а рішенням N?4827 від 20.02.2026 за той самий обсяг робіт за 2025-2026 роки було додатково виділено коштів в сумі 200 тис. грн? » «Рішенням N? 4827 від 20.02.2026 було незаконно виділено 200 тис. грн. на «Хто ж вносив неправдиві відомості до тексту Програми?.. Мабуть ініціатором внесення неправдивих відомостей (змін до Програми) був міський голова пан ОСОБА_1 »; «Невже гроші через «космос» лягли в кишеню пану ОСОБА_1 .? 200 тис. грн? »; «Міський голова ОСОБА_1 все ховає від людей, що можна сховати? »
3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКІ НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.
4. Судові витрати покласти на Відповідача.
Перевіривши матеріали позовної заяви вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, тому відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, належить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.
Доказами, згідно ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Звертаючись до суду з позовом, позивач у позовній заяві обґрунтовує позовні вимоги посилаючись на публікації відповідача, додаючи виключно скріншоти.
Водночас, у статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.4,5 ст.100 ЦПК України).
У позовній вимозі позивач посилається на інформацію, поширену ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на своїй особистій сторінці « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook, а також ІНФОРМАЦІЯ_5 в публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на своїй особистій сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у соціальній мережі Facebook та у загальнодоступних групах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у соціальній мережі Facebook наступного змісту: «Рішенням міської ради N?4386 від 31.01.2025 обсяг робіт закладених на 2025-2026 роки був затверджений у сумі 190 тис. грн., а рішенням N?4827 від 20.02.2026 за той самий обсяг робіт за 2025-2026 роки було додатково виділено коштів в сумі 200 тис. грн?» «Рішенням N? 4827 від 20.02.2026 було незаконно виділено 200 тис. грн. нафінансування Програми, яка вже була проплачена у 2025 році»; «Хто ж вносив неправдиві відомості до тексту Програми?.. Мабуть ініціатором внесення неправдивих відомостей (змін до Програми) був міський голова пан ОСОБА_5 »; «Невже гроші через «космос» лягли в кишеню пану ОСОБА_1 .? 200 тис. грн?»; «Міський голова ОСОБА_1 все ховає від людей, що можна сховати?»
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження викладених обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вимоги зазначені в позовній заяві, що фіксують вміст веб-сторінок, посилання на ці веб-сторінки, посвідчення змісту сторінки станом на конкретний момент часу, тощо.
При цьому, позивачу при усуненні недоліків позовної заяви слід врахувати, що виходячи із змісту ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 175, 176-177, 185 ЦПК України, -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: /підпис/ І.С. Мруць