Справа № 521/14112/26
Номер провадження № 2/521/9139/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2026 року місто Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси - Плавич І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
УСТАНОВИВ:
Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на відповідність вимогам цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що на цій стадії провадження позовна заява не може бути прийнята до розгляду без попереднього усунення недоліків, оскільки позивачем не забезпечено належної визначеності підстав окремих майнових вимог, а наведений розрахунок не дає можливості однозначно встановити базу, період та юридичну підставу нарахування трьох процентів річних.
Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд послідовно виходить із того, що 3 % річних за частиною другою статті 625 ЦК України нараховуються саме від простроченої суми та за весь час прострочення. У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 921/542/20 зазначено, що 3 % річних є особливою мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання та визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2026 року у справі № 910/881/24 також наголошено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом, а застосування статті 625 ЦК України пов`язане саме з таким простроченням.
При цьому суд звертає увагу на внутрішню невизначеність позовної заяви щодо бази нарахування 3 % річних. Основну вимогу про повернення коштів позивач визначає у розмірі 29 357,00 доларів США, або 1 319 597,15 грн за курсом, зазначеним ним у позові. Натомість у розрахунку 3 % річних позивач використовує суму 824 935,00 грн. При цьому з позовної заяви не вбачається достатнього обґрунтування того, яке саме грошове зобов`язання у розмірі 824 935,00 грн є простроченим, чому саме ця сума є базою для застосування статті 625 ЦК України та як вона співвідноситься із заявленою до повернення сумою 1 319 597,15 грн.
Сам по собі наведений розрахунок 140 238,95 грн є арифметично узгодженим із використаною позивачем базою 824 935,00 грн за зазначений ним період. Тому недолік полягає не в арифметичній помилці як такій, а в тому, що позивач не пояснив юридичну та договірну підставу використання саме 824 935,00 грн як простроченої суми, тоді як основну вимогу про повернення коштів визначає в іншому розмірі - 1 319 597,15 грн.
З огляду на це позивачу необхідно конкретизувати: яка саме сума є простроченим грошовим зобов`язанням відповідача; з якої дати таке зобов`язання виникло; у який строк воно мало бути виконане; якою умовою договору або нормою закону цей строк визначено; чому саме 824 935,00 грн є базою для нарахування 3 % річних; а також як ця сума співвідноситься із сумою 1 319 597,15 грн, заявленою до повернення.
Також зазначена позивачем дата початку нарахування 3 % річних - 22 грудня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такий підхід підтверджений, зокрема, правовою позицією Об`єднаної палати КГС ВС від 06 лютого 2026 року у справі № 910/881/24.
Із наведеного у позовній заяві змісту договору та викладених позивачем обставин вбачається, що кошти сплачувалися позивачем у межах договірних відносин, а вимога про їх повернення пов`язується позивачем із розірванням договору. За таких обставин позивач має чітко пояснити, яке саме грошове зобов`язання відповідача з повернення коштів уже існувало 22 грудня 2020 року, коли саме настав строк його виконання та на якій підставі саме з цієї дати відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
Відсутність такого обґрунтування не дає можливості встановити, чи пов`язана заявлена вимога за статтею 625 ЦК України з простроченням уже існуючого грошового зобов`язання, чи позивач фактично нараховує 3 % річних за період, коли обов`язок відповідача повернути внесені кошти ще не настав.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити конкретну норму договору або закону, якою встановлено строк повернення коштів, визначити дату виникнення обов`язку відповідача з їх повернення та обґрунтувати початок прострочення саме 22 грудня 2020 року. Якщо такий обов`язок виник після настання іншої юридично значущої події, позивач має відповідно скоригувати період нарахування 3 % річних та надати новий розрахунок.
Таким чином, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки не дає можливості однозначно визначити юридичну та фактичну підставу заявленої вимоги про стягнення 3 % річних, базу такого нарахування, момент виникнення та строк виконання грошового зобов`язання, а також містить недостатньо конкретизований виклад обставин, якими обґрунтовується вимога про розірвання договору.
При цьому суд окремо зазначає, що арифметика заявлених 140 238,95 грн 3 % річних сама по собі відповідає використаній позивачем базі 824 935,00 грн. Недолік полягає у відсутності пояснення, чому саме ця сума є простроченою сумою для цілей статті 625 ЦК України, тоді як основну вимогу про повернення коштів позивач визначає в сумі 1 319 597,15 грн. Така невідповідність має бути усунута шляхом чіткого та узгодженого обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, якщо позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначає недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
З огляду на характер недоліків суд вважає достатнім встановити позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для їх усунення.
Керуючись статтями 4, 13, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, статтями 530, 533, 610, 612, 625, 651 ЦК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про розірвання договору та стягнення грошових коштів - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: І.В. Плавич