Справа № 522/15163/26-Е
Провадження № 2/522/10910/26
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
13 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Приморський відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Приморський відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить:
- встановити факт незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби, що полягала у ненаданні матеріалів виконавчого провадження № 76015413 у встановлений законом строк, а також факт незаконного повторного втручання у право позивача на єдине житло, без забезпечення можливості ефективного захисту його прав;
- стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України на його користь 500 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої триваючим та повторюваним незаконним втручанням органу державної виконавчої служби у його право на єдине житло протягом 2022-2026 років.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.
Вирішуючи питання про можливість прийняття скарги до розгляду, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою, в якій просить, зокрема, встановити факт незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби, що полягала у ненаданні матеріалів виконавчого провадження № 76015413 у встановлений законом строк, а також факт незаконного повторного втручання у право позивача на єдине житло, без забезпечення можливості ефективного захисту його прав.
Так, з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що на виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76015413 при примусовому виконанні Постанови № 60423168, виданої 30.10.2019 Другим Приморським ВДВС у м. Одесі МЮ про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 37 958,99 грн.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В порядку цивільного судочинства може бути оскаржено рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.
Гарантією дотримання та забезпечення прав та свобод сторін виконавчого провадження насамперед є право на оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця у межах виконавчого провадження. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців визначено як Законом України «Про виконавче провадження», так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження», зокрема ч. 2 ст. 74 вказаного Закону, встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору або витрат на проведення виконавчих дій, згідно яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року у справі №927/769/16.
Ураховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, дана вимога позивача не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу не позбавляє позивача права звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом подання відповідного адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За правилом ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, оскільки вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби та відшкодування моральної шкоди, в частині встановлення факту незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби, що полягала у ненаданні матеріалів виконавчого провадження № 76015413 у встановлений законом строк, а також факт незаконного повторного втручання у право позивача на єдине житло, без забезпечення можливості ефективного захисту його прав, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в цій частині позовних вимог слід відмовити, роз`яснивши позивачу право звернутися із позовом до відповідного адміністративного суду в порядку КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 258-261, 353, 447-1, 448 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа: Приморський відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині позовних вимог про встановлення факту незаконної бездіяльності органу державної виконавчої служби - відмовити.
Роз`яснити право позивача на звернення із позовом до відповідного адміністративного суду в порядку КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя А.В. Науменко
13.08.2026