Справа № 346/5142/25
Провадження № 22-ц/4808/1297/26
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Максюта
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою адвоката Репала Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Калинюком О.П. 19 грудня 2025 року в м. Коломия Івано-Франківської області, повний текст якого складено 22 грудня 2025 року,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог:
У жовтні 2025 року АТ «Акцент-Банк» подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.07.2020 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил банківський послуг в акціонерному товаристві «Акцент-Банк» з метою отримання банківський послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів користування у розмірі 44.4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Позивач зазначив, що АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, однак відповідачка не повернула своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Внаслідок користування кредитними коштами та їх неповернення станом на 08.10.2025 року у відповідачки наявна заборгованість в розмірі 43 027,51 грн, яка складається з: 29 189,46 грн - заборгованість за кредитом; 13 838,05 грн - заборгованість за процентами.
Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду:
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2025 року задоволено позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 . Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 02.07.2020 року у розмірі 43 027, 51 грн з яких 29 189,46 грн - заборгованість за кредитом; 13 838,05 грн - заборгованість за процентами, а також 2422,40 грн судового збору.
Короткий та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на це рішення суду з мотивів його незаконності та необґрунтованості, ухвалення із неповним з`ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, а також із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначила, що позивач АТ «Акцент-Банк» посилається на те, що 02 липня 2020 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг, підписавши анкету-заяву, на підставі якої їй відкрито рахунок, встановлено кредитний ліміт та надано платіжну картку. Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме на момент укладення договору вона ознайомлювалася з Умовами та Правилами банку, погодилася із розміром процентної ставки, комісій, штрафних санкцій та іншими істотними умовами кредитування. Банк не надав доказів, що редакція Умов та Правил, долучена до позовної заяви, діяла саме на день укладення договору та доведена до відома відповідачки. Навпаки, такі умови неодноразово змінювалися банком в односторонньому порядку, а тому роздруківка з вебсайту банку не може підтверджувати погодження позичальником саме цих умов.
Тому вважає, що до спірних правовідносин неможливо застосувати положення статті 634 ЦК України про договір приєднання, оскільки банк не довів, що відповідачка приєдналася саме до тих умов, які наявні у матеріалах справи.
Крім того, наданий банком розрахунок заборгованості на переконання апелянтки не є достатнім доказом існування боргу у заявленому розмірі, оскільки він складений самим позивачем і повністю залежить від його внутрішніх розрахунків. Вважає, що такий документ не підтверджує належним чином ані фактичний розмір використаних кредитних коштів, ані правомірність нарахування процентів, комісій та інших платежів.
Суд першої інстанції також не перевірив правильність розрахунку заборгованості за первинними документами, зокрема за випискою руху коштів по картковому рахунку відповідачки. При визначенні розміру боргу необхідно враховувати лише фактично використані кредитні кошти, тоді як проценти, комісії та інші платежі могли бути стягнуті лише за умови доведення їх письмового погодження сторонами.
Відповідно до вимог цивільного законодавства кредитний договір має бути укладений у письмовій формі, а всі його істотні умови повинні погоджуватися сторонами. Саме на кредитодавця покладається обов`язок довести факт належного погодження таких умов. Суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам.
З урахуванням наведеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк».
Позиція інших учасників справи:
АТ «Акцент-Банк» подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що відповідачка під час підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» підтвердила факт ознайомлення з умовами кредитування, погодилася з ними та зобов`язалася виконувати їх положення.
Анкета-заява, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку та інші документи, на які посилається банк, у сукупності становлять кредитний договір від 02.07.2020 року. Підписуючи Анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомлена з умовами договору, отримала необхідну інформацію щодо кредитування та погодилася з порядком обслуговування кредитного рахунку. Факт подальшого користування кредитними коштами також підтверджує прийняття відповідачкою умов договору та фактичне виконання сторонами кредитних правовідносин.
Таким чином АТ «Акцент-Банк» вважає безпідставними твердження відповідачки про те, що вона не ознайомлена з умовами кредитування та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Крім того, у даній справі наявний підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначено основні умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, права та обов`язки сторін.
Отже, у цій справі умови кредитування підтверджені належними доказами.
Розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема банківською випискою, яка містить інформацію щодо руху коштів за рахунком відповідачки та використання кредитного ліміту.
Банківська виписка є первинним документом, який підтверджує проведення операцій за рахунком. Крім того, банком надано довідку про видачу платіжної картки відповідачці та довідку про встановлення їй кредитного ліміту.
Заборгованість виникла саме внаслідок використання відповідачем кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення. З урахуванням наведеного, АТ «Акцент-Банк» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.12.2025 року - залишити без змін.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 28000,00 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 x 30 = 99 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначних справ в силу вимог закону.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи:
02.07.2020 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил банківський послуг в АТ «Акцент-Банк», шляхом подання анкети-заяви, яка підписана електронним цифровим підписом відповідачки, в якій зазначено, що відповідачка просила вважати наведений зразок її цифрового підпису або його аналог обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку, визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, з метою отримання банківський послуг та відкриття банківського рахунку (а.с.10).
На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку; відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів користування у розмірі 44,4% на рік (3.7% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Згідно довідки АТ «Акцент-Банк» за картами ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року та № НОМЕР_3 строком дії до березня 2027 року (а.с. 18).
Із виписки по рахунку встановлено, що відповідачка користувалася карткою, розраховуючись за послуги та товари, а також знімала готівку з картки у банкоматі (а.с.12-16).
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (а. 20-26).
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у «Акцент-Банку» разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
АТ "Акцент-Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі надав Відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Власник карти зобов`язаний стежити за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати Клієнтом пені у розмірі, встановленому Тарифами на дату укладення договору. 2.1.1.12.7. В разі ненадходження до передостаннього робочого дня місяця коштів в розмірі, достатньому для погашення нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом за поточний місяць, за умови наявності на картрахунку Клієнта доступних коштів, Клієнт доручає без додаткових узгоджень здійснити списання коштів в розмірі, що відповідає сумі нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом за поточний місяць, на поточний рахунок Клієнта, відкритий в Банку. 2.1.1.12.7.1.2. У разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця (по карткам "Універсальна" та "Універсальна Gold") або до останнього дня місяця (по картці "Зелена"), Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у Пільговому періоді у розмірі місячної процентної ставки від загального розміру видаткових операцій за попередні періоди Клієнта за договором, в т.ч. тих, строк сплати яких не настав. 2.1.1.12.7.3. Відсотки за користування Кредитом (кредитним лімітом) і / або Овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену п. 2.1.1.12.4. при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту та / або Овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит (кредитний ліміт) і / або Овердрафт стають простроченими кредитами. Проте, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відповідно до умов Договору.
Станом на 08.10.2025 року відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором без номеру від 02.07.2020 року в розмірі 43 027 грн. 51 коп., яка складається з: 29 189 грн. 46 коп. - заборгованість за кредитом; 13 838 грн. 05 коп. - заборгованість по процентах за користування коштами (а. с. 8, 9, 12-16).
Застосовані норми права:
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) викладено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц).
Встановлено, що 02 липня 2020 року відповідачка підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк, відповідно до якої погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що вона ознайомлена та погоджується з умовами вказаного договору.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції не звернув уваги, що договір укладений не в електронній формі, а у письмовій, не застосував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
У цій справі слід прийняти до уваги, що Умови та Правила банківських послуг не підписані відповідачкою, як і паспорт споживчого кредиту, тому при укладенні договору позивач не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а у анкеті-заяві процентна ставка не визначена, отому немає підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами, але оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти і в добровільному порядку АТ "А-БАНК" не повернуті, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заявлена позивачем сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29 189,46 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що в анкеті-заяві, підписаній відповідачкою, зазначено лише її анкетні дані, контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Розмір кредитного ліміту, тип картки, строк повернення кредиту (користування ним), розмір процентів за користування кредитом в анкеті-заяві не вказані.
Посилання позивача, як на підставу нарахування процентів за користування коштами, на Умови та Правила надання банківських послуг в Акцент-Банку, з якими позичальник ознайомився при укладені договору, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені Умови та Правила не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася із ними, підписуючи анкету-заяву від 02 липня 2020 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За таких обставин, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитом.
Оскільки такі докази відсутні, відтак і відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості за процентами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права при стягненні процентів за кредитними договором, тому рішення суду в частині повного задоволення позову та розміру заборгованості підлягає зміні.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідачка є особою з інвалідність 1 групи, тому звільнена від сплати судового збору, що надає право позивачу на компенсацію судових витрат за рахунок держави пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1643,35 грн із розрахунку, що позов задоволено на 67,84%.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу адвоката Репала Олексія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити в частині задоволення позову у повному обсязі, розміру заборгованості за кредитом рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, від 19 грудня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 29 189,46 грн (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень сорок шість копійок).
Відмовити у задоволенні позову про стягнення процентів за кредитним договором.
Компенсувати Акціонерному товариству «Акцент-Банк» за рахунок держави судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 1643,35 гривень (одна тисяча шістсот сорок три гривні тридцять п`ять копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.О. Максюта
Судді: О.О. Томин
І.В.Бойчук