ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 серпня 2026 року Справа № 215/5536/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі начальника відділу грошових виплат і компенсацій Зубко Алли Миколаївни про встановлення наявності компетенції,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2026 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов позову ОСОБА_1 до до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі начальника відділу грошових виплат і компенсацій Зубко Алли Миколаївни, в якому позивач просить:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі начальника відділу грошових виплат і компенсацій Зубко Алли Миколаївни розглянути заяву від 10.02.2026 року вх С-3-П, де присутня вимога звільнення її начальника і визнати відсутність відмови від такої процедури протиправною бездіяльністю і порушенням статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та зобов`язати взаємодіяти з органом місцевого самоврядування для проведення службової перевірки.
18.06.2026 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
20.07.2026 року вказана позовна заява надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями була передано на розгляд судді Дєєву М.В.
22.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків а саме:
- привести свої позовні вимоги у відповідність до норм КАС України шляхом надання позовної заяви із викладом позовних вимог враховуючи вимоги КАС України;
- надати додатки на яких ґрунтуються позовні вимоги та додатки для відповідача.
11.08.2026 року від позивача на виконання вимог ухвали надійшла заява, в якій вказано, що позивач не вважає потрібним подавати уточнення, наполягає на вимогах про встановлення наявності компетенції (повноважень) та оригінали документів знаходяться у відповідача.
При цьому, таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частина п`ята статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Змістом позовних вимог вважають запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2022 року у справі № 9901/517/21.
В ухвалі про залишення позову без руху, суд звернув увагу на недотримання вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України. У зв`язку із цим роз`яснив позивачу, що йому слід вказати зміст позовних вимог щодо визначеного ним відповідача із належним обґрунтуванням та зазначенням доказів, що їх підтверджують.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок визначення кола відповідачів, характеру спірних правовідносин та формулювання відповідних позовних вимог.
Разом з тим, в силу принципу диспозитивності, закріпленого у частині третій статті 9 КАС України, суд не може визначити вимоги замість особи, яка звернулася за судовим захистом.
Так, хоча закон і не передбачає вимог щодо повноти, обсягу чи слушності доводів позивача, але, щонайменше, зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення тощо. Водночас позивач означених мінімальних вимог, що висуваються до змісту позовної заяви, не дотримався.
При цьому, суд не наділений повноваженнями замість особи, яка звернулась за судовим захистом, визначити, які саме порушення були допущені суб`єктом владних повноважень та в чому вони проявились.
Станом на 12.08.2026 року позивач вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху в повному обсязі не виконав та не усунув зазначені в ній недоліки, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 169, 248 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв