ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 серпня 2026 року Справа №160/22853/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі №160/22853/26 за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
30.07.2026 Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанської Яни Володимирівни від 20.07.2026 у ВП №76827642 про накладення штрафу на боржника військову частину НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу за невиконання рішення суду, оскільки для виконання судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Заявки-розрахунки подаються до забезпечувального фінансового органу щомісячно. Отже, військова частина виконала рішення суду в частині нарахування до виплати стягувачу коштів. Рішення суду в частині виплати стягувачу нарахованих коштів буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування. Станом на день відповіді державному виконавцю командування військової частини НОМЕР_1 здійснило всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду. Однак, виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування. Позивач вказує, що нездійснення суб`єктом владних повноважень у даному конкретному випадку виплати нарахованих коштів за рішенням суду у справі не є доказом умисного та свідомого невиконання судового рішення, оскільки відсутність фізичної змоги провести грошовий платіж через неотримання відповідних цільових асигнувань та через відсутність вільного обсягу фінансових ресурсів не може бути кваліфіковано у якості невиконання судового рішення без поважних причин. В той же час, як зазначалося вище, військовою частиною вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду. Про вказані обставини військова частина повідомляла державного виконавця відповідним листом. Однак, державний виконавець наведені причини часткового невиконання рішення суду на момент надання відповіді до уваги не взяв та не надав їм належної оцінки. Вказані обставини зумовило звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 (як стягувача у виконавчому провадженні №76827642).
Розглядаючи заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Оскільки предметом спору у цій справі є виключно правомірність постанови державного виконавця про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 , судове рішення у справі не вирішуватиме питання про наявність чи обсяг права ОСОБА_1 на отримання присуджених йому грошових коштів, не змінюватиме змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/20765/23 та не покладатиме на нього будь-яких обов`язків.
Сам по собі статус ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні №76827642 не свідчить про те, що рішення у цій справі обов`язково вплине на його права, свободи, інтереси або обов`язки у розумінні ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд враховує, що оскаржувана постанова державного виконавця від 20.07.2026 стосується застосування до боржника Військової частини НОМЕР_1 заходу відповідальності у вигляді штрафу за невиконання судового рішення. Відповідно, предметом судового контролю є дотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення зазначеної постанови, зокрема встановлення факту невиконання рішення та наявності або відсутності поважних причин такого невиконання.
При цьому права та обов`язки ОСОБА_1 як стягувача виникли на підставі рішення суду від 23.10.2023 у справі №160/20765/23, яке набрало законної сили та підлягає виконанню незалежно від результату розгляду даної справи. Скасування або залишення в силі постанови про накладення штрафу не змінює змісту зазначеного судового рішення та не припиняє обов`язку Військової частини НОМЕР_1 щодо його виконання.
Отже, суд не бачить достатніх правових підстав вважати, що рішення у цій справі безпосередньо вплине на права, свободи, інтереси або обов`язки ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, клопотання відповідача про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі №160/22853/26 за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський