ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2026 року справа № 380/16848/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, що полягає у ігноруванні скарг та непроведення перевірки об`єкта будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 » кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640 щодо порушення ДБН та порушення прав та інтересів позивача;
скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво від 29.04.2026 в ЄДЕССБ об`єкта: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 » за реєстраційним номером ІУ101260429474; повідомлення про початок виконання будівельних робіт на нове будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640», наявна інформація щодо реєстрації Державною інспекцією архітектури та містобудування України повідомлення про початок виконання будівельних робіт 07.07.2025 за реєстраційним номером в ЄДЕССБ ІУ051250707911, об`єкт будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця, Львівського району, Львівської області», замовник: фізична особа, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: СС1, статус дозвільного документу: «діючий», дозволів на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця, Львівського району, Львівської області», замовник: фізична особа, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: СС1; Технічного паспорта № 1087 від 22.04.2026, виготовлений та внесений до системи сертифікованим інженером з технічної інвентаризації ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АЕ 005802) та встановити заборону проводити будь-які будівельні роботи об`єкт будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця, Львівського району, Львівської області» кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, що полягає у ігноруванні скарг та непроведення перевірки об`єкта будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця, Львівського району, Львівської області» кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640 щодо порушення ДБН та порушення прав та інтересів позивача; скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації на нове будівництво від 29.04.2026 в ЄДЕССБ об`єкта: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця» за реєстраційним номером ІУ101260429474; повідомлення про початок виконання будівельних робіт на нове будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640»,.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів справи видно, що представник позивача, звертаючись до суду, подав позовну заяву з додатками у електронній формі з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, судовий збір за які з урахуванням понижуючого коефіцієнта становить 3194,88 грн.
Представник позивача у позовній заяві просив звільнити її від сплати судового збору або відстрочити чи розстрочити обов`язок оплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Водночас згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 824/1571/19-а, в постанові від 8 листопада 2023 року у справі №120/969/23.
Проте позивач в обґрунтування підстав для звільнення її від сплати судового збору покликається лише на норми статті 8 Закону України «Про судовий збір», яка визначає підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, проте на наводить жодних обставин, які б могли слугувати підставою для звільнення її від судового збору та не надає жодних підтверджуючих документів.
Таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 3194 (три тсячі сто вісімдесят вісім) грн 88 коп. та надати до суду докази його сплати або надати суду докази наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору. Окрім цього, позивач не позбавлена можливості подати докази, які можуть підтверджувати наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Окрім того, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить забезпечити позов шляхом зупинення дії: повідомлення про початок виконання будівельних робіт на нове будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640» та шляхом встановлення заборони проводити будь які будівельні роботи об`єкт будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Черешневій, 31 в с. Волиця, Львівського району, Львівської області» кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:005:0640 - до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. Водночас суд зазначає, що така вимога за своєю суттю є заявою про забезпечення позову, яка повинна відповідати положенням глави 10 КАС України щодо форми та змісту відповідної заяви. Оскільки наведена вимога у прохальній частині позовної заяви викладена без дотримання встановленого процесуального порядку, суд пропонує позивачеві у разі наявності відповідного наміру подати належним чином оформлену заяву про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248,256,293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині
Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чаплик Ірина Дмитрівна