Справа № 420/18692/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів в якому просить суд витребувати платіжну інструкцію (доручення); витребувати реєстр платежів або інший документ про включення мене до відомості на виплату; витребувати документ банку або ДКСУ, що підтверджує фактичне зарахування коштів.
Відповідач зазначає, що розрахунковий лист, довідка-розрахунок та інші внутрішні бухгалтерські документи підтверджують лише проведення бухгалтерських операцій, але не підтверджують фактичного виконання платежу та зарахування коштів
Так, за приписами частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статі 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано розрахунковий лист за березень 2024 року, відповідно до якого відповідачу нараховано грошове забезпечення у загальному розмірі 23643,50 грн., при цьому сума у розмірі 23288,85 грн. зазначена як така, що перерахована в банк та на картку відповідача.
Водночас відповідач заперечує факт фактичного отримання зазначених коштів та зазначає, що наявність розрахункового листа та інших внутрішніх бухгалтерських документів не підтверджує фактичного зарахування коштів на його банківський рахунок.
На підтвердження своїх доводів відповідачем надано банківські виписки за період з 01.01.2024 по 01.06.2024 року.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо фактичного перерахування та зарахування на банківський рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 23288,85 грн., а тому встановлення зазначеної обставини має безпосереднє значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що відображення у розрахунковому листі суми, яка підлягала перерахуванню в банк, підтверджує здійснення відповідних бухгалтерських операцій, однак саме по собі не є безумовним доказом фактичного виконання платіжної операції та зарахування відповідних коштів на банківський рахунок відповідача.
Разом з тим, з огляду на характер спірних правовідносин, належним доказом фактичного перерахування спірних коштів можуть бути, зокрема, платіжна інструкція (платіжне доручення), на підставі якої здійснювалося перерахування коштів, а також документи, що підтверджують виконання такого платежу та його зарахування на банківський рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що документи, про витребування яких просить відповідач, в частині платіжної інструкції (платіжного доручення) та документа, що підтверджує фактичне виконання відповідного платежу та зарахування коштів на банківський рахунок відповідача, мають значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.
При цьому суд враховує, що відповідачем вже надано банківські виписки за період з 01.01.2024 по 01.06.2024 року, у зв`язку з чим необхідність додаткового витребування у відповідній частині документів банку або Державної казначейської служби України, які дублюватимуть наявні у матеріалах справи відомості щодо руху коштів, відсутня.
Відтак суд вважає за необхідне витребувати у позивача Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію платіжної інструкції (платіжного доручення) або іншого первинного платіжного документа, на підставі якого здійснювалося перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 23288,85 грн. за березень 2024 року, а також документ, що підтверджує виконання зазначеного платіжного документа та фактичне перерахування відповідних коштів на банківський рахунок відповідача.
В іншій частині клопотання про витребування доказів суд вважає за необхідне відмовити, оскільки відповідачем не наведено достатніх підстав для висновку про необхідність витребування додаткових документів, які за своїм змістом можуть дублювати вже наявні у матеріалах справи докази.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 77, 80, 241, 243, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію платіжної інструкції (платіжного доручення) або іншого первинного платіжного документа, на підставі якого здійснювалося перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 23288,85 грн. за березень 2024 року.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 документ, що підтверджує виконання зазначеного платіжного документа та фактичне перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Витребувані докази надати до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У задоволенні іншої частини клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Проінформувати Військову частину НОМЕР_1 , що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали суду може бути підставою для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, на підставі статті 149 КАС України.
Звернути увагу позивача, на положення п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, якими передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Роз`яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд роз`яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Д.К.Василяка