"10" серпня 2026 р. Справа № 363/7097/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
представника позивача - адвоката Серта О.В. (у режимі ВКЗ),
представників відповідача - адвоката Гусєва С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну предмета позову у цивільній справі №363/7097/25 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків (захист прав споживача),
ВСТАНОВИВ:
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії судового розгляду, перебуває вказана цивільна справа, у якій позивач, звертаючись до суду, просить:
cтягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 000,00 грн збитків у розмірі фактичних витрат на надання консультаційних послуг, що не були надані, 2 235,62 грн - 3% річних, 4 810,8 грн - встановленого індексу інфляції, 5 000,00 грн - моральної шкоди;
в порядку частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України нарахувати до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних на суму основного боргу за період з 20.11.2025 і до моменту виконання рішення суду за формулою: СОБ х 3 х КДП / КДР / 100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році;
стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Так, на стадії підготовчого провадження, 12.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що спірні правовідносини пов`язані з придбанням та реалізацією франшизи та здійсненням підприємницької діяльності, а положення Закону України «Про захист прав споживачів» до таких правовідносин застосуванню не підлягають.
У свою чергу, представник позивача, 13.03.2026 подав до суду відповідь на відзив, у якій він наполягав на тому, що між ОСОБА_1 як фізичною особою та ФОП ОСОБА_2 виникли окремі правовідносини щодо надання консультаційних послуг, посилаючись на рахунок № 42 від 05.07.2023 на суму 400 000 грн та його оплату 06.07.2023.
Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 25.03.2026, за участі представників сторін, закрито підготовче провадження та цивільну справу призначено до судового розгляду на 01.06.2026.
06.05.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано додаткові пояснення щодо окремого питання суду про належність способу захисту, а 07.05.2026 - клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну предмету позову у справі.
У судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав та пояснив, що у підготовчому засіданні судом було поставлено питання щодо правової кваліфікації заявленої до стягнення суми 400 000,00 грн та причин визначення її у позовній заяві як збитків. На виконання порушеного судом питання позивачем подано додаткові письмові пояснення, у яких наведено судову практику щодо можливих правових механізмів повернення попередньої оплати за договором про надання послуг у разі їх ненадання: як збитків, із застосуванням аналогії закону за частиною другою статті 693 ЦК України, як безпідставно набутого майна за статтею 1212 ЦК України, а також як договірної заборгованості. Представник позивача зазначив, що слово «збитки» у сформульованій позовній вимозі, на його переконання, є лише правовою кваліфікацією заявленої до стягнення суми, а тому, метою не обмежувати суд у самостійній правовій кваліфікації спірних правовідносин, просить виключити із формулювання позовної вимоги слово «збитки». Необхідність повернення до підготовчої стадії представник пов`язав виключно з тим, що разом із відповідним клопотанням подано заяву про зміну предмета позову, а питання про зміну предмета позову може бути вирішено лише до закінчення підготовчого засідання.
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання представника позивача та просив у його задоволенні відмовити, вважаючи відсутніми передбачені процесуальним законом підстави для повернення до вже закритої стадії підготовчого провадження.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зміст клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заяви про зміну предмета позову та додаткових письмових пояснень представника позивача, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом пункту 3 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них і розглядає відповідні заяви.
Частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
За правилами частин першої та другої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
ЦПК України не містить прямої норми, яка б передбачала повернення суду після закриття підготовчого провадження до цієї стадії.
Водночас у судовій практиці сформовано підхід, відповідно до якого за наявності певних обставин суд першої інстанції може повернутися до стадії підготовчого провадження після її закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелювала б самостійне значення стадій судового процесу та встановлені законом часові межі реалізації процесуальних прав.
Відповідний підхід викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Таким чином, оцінюючи питання про можливість повернення до підготовчого провадження, суд має з`ясувати не лише те, чи може відповідна процесуальна дія бути вчинена саме на цій стадії, а й чи існують об`єктивні та вагомі обставини, які перешкодили стороні реалізувати відповідне процесуальне право своєчасно.
У цій справі таких обставин судом не встановлено.
Як убачається з технічного запису та протоколу підготовчого судового засідання від 25.03.2026, до закриття підготовчого провадження судом безпосередньо з`ясовувалися питання щодо предмета спору, характеру спірних правовідносин та обраного позивачем способу захисту. Зокрема, представнику позивача було поставлено питання, яке саме право позивача як споживача він вважає порушеним, у чому полягають заявлені збитки та яким чином сплачена позивачем сума співвідноситься з поняттям збитків, визначеним статтею 22 ЦК України.
Надаючи пояснення у цьому підготовчому засіданні, представник позивача наполягав на тому, що спір стосується окремих правовідносин між ОСОБА_1 як фізичною особою та ФОП ОСОБА_2 щодо консультування, а сплачена за ненадані, за твердженням позивача, послуги сума є збитками. При цьому представник позивача прямо зазначав, що саме відшкодування збитків вважає належним способом захисту у правовідносинах з надання послуг.
Отже, питання, яке позивач у подальшому зазначив як причину необхідності зміни формулювання позовної вимоги, виникло та було предметом обговорення не після закриття підготовчого провадження, а безпосередньо під час підготовчого засідання 25.03.2026.
При цьому, представник позивача не заявляв про необхідність зміни предмета позову, не просив відкласти підготовче засідання для підготовки відповідної заяви, не повідомляв про обставини, які перешкоджали б реалізації права, передбаченого частиною третьою статті 49 ЦПК України, та не заперечував проти завершення підготовчого провадження.
Перед закриттям підготовчого провадження суд також звернув увагу учасників справи на процесуальні наслідки його закінчення, зокрема щодо можливості подання доказів та заявлення клопотань, які відповідно до ЦПК України мають бути подані та вирішені на стадії підготовчого провадження.
Таким чином, сторона позивача мала реальну та достатню процесуальну можливість остаточно визначитися з предметом і фактичними підставами позову, а також реалізувати процесуальні права, здійснення яких ЦПК України пов`язує зі стадією підготовчого провадження.
Обставин, які виникли після 25.03.2026 та об`єктивно змінили фактичну основу спору, предмет спірних правовідносин, склад учасників справи або позбавили позивача можливості своєчасно реалізувати права, передбачені статтею 49 ЦПК України, представником позивача не наведено.
Подання 06.05.2026 додаткових пояснень, у яких представник позивача навів інший підхід до юридичної кваліфікації заявленої до стягнення суми та проаналізував судову практику, не свідчить про виникнення нових фактичних обставин і не є вагомою підставою для повернення до завершеної стадії підготовчого провадження.
Крім того, зі змісту заяви від 07.05.2026 та пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що запропонована зміна полягає виключно у вилученні із формулювання позовної вимоги слова «збитки», тоді як суб`єктний склад спору, розмір заявленої до стягнення основної суми, фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога, та матеріальний результат, якого прагне позивач, залишаються незмінними.
Сам представник позивача у судовому засіданні наголосив, що слово «збитки» вважає правовою кваліфікацією стягуваної суми, а не окремим способом захисту. За таких пояснень відсутня й об`єктивна необхідність повертатися до підготовчого провадження лише для того, щоб надати суду можливість застосувати до встановлених фактичних обставин належні норми матеріального права.
Право сторони викладати правові міркування щодо застосування норм матеріального права також не припиняється із закриттям підготовчого провадження. Відповідно до частини п`ятої статті 174 ЦПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Отже, правові аргументи, наведені позивачем у додаткових поясненнях, можуть бути враховані судом при вирішенні справи по суті без повернення до стадії підготовчого провадження.
За наведених обставин суд не вбачає вагомих та об`єктивних підстав, які б виправдовували повернення до стадії підготовчого провадження після її закриття, а тому клопотання представника позивача у цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо заяви про зміну предмета позову суд зазначає таке.
Незважаючи на наведені представником позивача пояснення про те, що запропоноване ним виключення із формулювання позовної вимоги слова «збитки» стосується лише правової кваліфікації заявленої до стягнення суми, документ від 07.05.2026 поданий представником позивача саме як заява про зміну предмета позову в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України та містить прохання прийняти таку заяву й надалі здійснювати розгляд справи з урахуванням сформульованої у ній позовної вимоги.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 757/31785/19-ц звертав увагу на встановлені статтями 49 та 126 ЦПК України часові межі реалізації позивачем права на зміну предмета позову та процесуальні наслідки подання відповідної заяви після закінчення підготовчого засідання.
У даній справі, підготовче провадження закрито 25.03.2026, тоді як заява про зміну предмета позову подана 07.05.2026, тобто після закінчення встановленого частиною третьою статті 49 ЦПК України строку на вчинення такої процесуальної дії. Об`єктивних причин, які б унеможливлювали подання відповідної заяви до закінчення підготовчого засідання, судом не встановлено.
Тому, враховуючи імперативні приписи статті 126 ЦПК України та відсутність підстав для повернення до підготовчого провадження, подана 07.05.2026 заява про зміну предмета позову підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 12, 13, 49, 126, 174, 189, 197, 200, 222, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі №363/7097/25.
Заяву представника позивача про зміну предмета позову - залишити без розгляду.
Ухвала суду, в частині залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
В іншій частині заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 14.08.2026.
Суддя О.П. Лукач