Справа № 420/18954/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Катаєвої Е.В., у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду, головуючий суддя Катаєва Е.В., знаходиться адміністративна справа №420/18954/26 з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , в якій заявник просить, суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.01.2023 по 30.11.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 19.01.2023 по 30.11.2023 включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023- 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою судді від 25.06.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
30.07.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява (вх. №ЕС/86236/26), в якій заявник просить суд задовольнити заяву військової частини НОМЕР_1 про відвід судді Катаєвої Е.В. у справі № 420/18954/26 та передати справу № 420/18954/26 для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що позивач наказом командира військової частини НОМЕР_1 №331 від 30.11.2023, з 30.11.2023 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Зі змісту вказаного наказу слідує, що у день виключення зі списків позивача з ним військовою частиною НОМЕР_1 було проведено усі розрахунки, а відтак саме з цього часу позивач був обізнаний про нараховане та виплачене грошове забезпечення, а також про його складові. Однак, з позовом до суду позивач звернувся лише 09.06.2026 (через Електронний Суд) тобто із тривалим пропуском встановленого законом (тримісячного) строку.
Позивачу було надано строк для усунення виявлених недоліків щодо пропуску строків. Втім, до спливу строку наданого судом, позивач відкликав позовну заяву. Після цього позивач вчетверте звернувся з аналогічною позовною заявою. Відповідно до автоматизованого розподілу справ у цей раз суддею призначено суддю Катаєву Е.В., яка беззаперечно 25.06.2026 відкрила провадження у справі №420/18954/26. Таким чином, є підстави вважати, що продовження розгляду справи цим складом суду, за наявності офіційно зафіксованого факту «вибору судді» позивачем, руйнує базову довіру до судового процесу та створює у стороннього спостерігача стійке враження, що позивач мав об`єктивні підстави очікувати на конкретне (лояльне) рішення саме від цього судді.
12.08.2026 суд ухвалив вважати необгрутованою заяву представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 про відвід головуючому судді Катаєвої Е.В. у справі №420/18954/26; передати справу №420/18954/26 у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026, розгляд заяви про відвід передано судді Скупінській О.В.
На підставі частини 8 статті 40 КАС України заяву про відвід судді Катаєвої Е.В., розглянуто в порядку письмового провадження.
Вивчивши заяву про відвід, матеріали справи в частині, що стосуються зазначеної заяви, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 КАС України).
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України.
Частиною 1 статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Із системного аналізу підстав, які наведені у статті 36 КАС України, вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть підтвердити, зокрема, упередженість та необ`єктивність судді в результаті розгляду справи, на що вказує позивач.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
В свою чергу, у поданій заяві про відвід судді не наведено обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді Катаєвої Е.В. або в чому полягає необ`єктивність судді при здійсненні правосуддя у даній справі. Фактично позивач не погоджується з ухвалою судді від 25.06.2026, якою постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, подання заяви про відвід судді Катаєвої Е.В. у справі №420/18954/26 через прийняття процесуальних рішень суддею прямо заборонено процесуальним законом.
Суд звертає увагу, що незгода учасника справи з процесуальним рішенням суду, не може слугувати беззаперечним доказом порушенням судом зазначених принципів здійснення правосуддя, а також свідченням упередженості чи необ`єктивності суду.
При цьому, інших належних, достатніх, та юридично спроможних доказів на підтвердження неупередженості судді до заяви про відвід судді Катаєвої Е.В. представником відповідача не додано.
З огляду на викладене, наведені у заяві твердження суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних, передбачених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу судді в даному випадку немає, відтак, заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 (вх. №ЕС/86236/26 від 30.07.2026) про відвід головуючої судді Катаєвої Е.В. у справі № 420/18954/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА