Справа № 420/23393/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви державного підприємства «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог, просить суд:
визнати протиправним та скасувати повністю рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 10.02.2026 №6201/15-32-24-07, винесене стосовно ДП «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754»;
визнати протиправною та скасувати повністю вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-342/17-4 від 14.04.2026, винесену стосовно ДП «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754».
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява надійшла до суду 30.07.2026, тож для обчислення ставки судового збору слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом про Державний бюджет станом на 1 січня 2026 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2026 №Ю342/17-4, якою заявлено до позивача вимогу сплатити заборгованість у розмірі 1679782,51 грн.
Тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, адже чинність спірної вимоги безпосередньо впливає на майновий стан позивача..
Отже, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 25196,74 грн (1679782,51 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
Водночас, разом з позовною заявою позивачем не було подано доказів сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, позовна заява наразі не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, адже позивач має сплатити судовий збір у розмірі 25196,74 грн.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно п.58.19 ст.58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.
Предметом спору у цій справі є оскарження державним підприємством «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2026 №Ю342/17-4, якою заявлено до позивача вимогу сплатити заборгованість у розмірі 1679782,51 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач використав досудовий порядок вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження).
Зокрема, позивач направив до Державної податкової служби України скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ю-342/17-14 від 14.04.2026 в порядку п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України.
10 червня 2026 року ДПС України направила позивачу рішення за результатами розгляду скарги від 10.06.2026 №15258/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу державного підприємства «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» залишено без задоволення.
За таких обставин, з позовом щодо оскарження вимоги від 14.04.2026 №Ю-342/17-14 позивач мав звернутися у місячний строк з моменту отримання рішення ДПС України від 10.06.2026, тобто до 10.07.2026.
Позовну заяву подано позивачем до суду 30.07.2026, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Суд критично оцінює надану позивачем накладну про відправлення позовної заяви за допомогою кур`єрської служби «Двадцять п`ять годин», з огляду на таке.
Так, варто зазначити, що за правилами п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, нормативні строки пересилання простої кореспонденції операторами поштового зв`язку (без врахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) : місцевої -Д+2; у межах області та між обласними центрами України -Д+3, пріоритетної -Д+1, де Д -день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкт поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2,3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Отже, суд ставить під сумнів той факт, що кур`єр більше тижня доставляв до суду пакет з позовною заявою.
Слід зазначити, що діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України «Про поштовий зв`язок», який визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їхніх послуг.
Статтею 1 цього Закону визначено, що оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; послуги поштового зв`язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Статтею 15 Законом України «Про поштовий зв`язок» визначено, що оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Оператор поштового зв`язку для надання послуг поштового зв`язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв`язку іншого оператора поштового зв`язку на договірній основі.
Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.
Пунктом 52 Правил встановлено, що поштовий переказ у межах України пересилається лише в національній валюті після внесення відправником суми, призначеної для переказу, в готівковій формі чи шляхом безготівкового розрахунку. Плата за пересилання переказу може стягуватися з відправника, одержувача або третіх осіб відповідно до законодавства згідно з діючими тарифами.
В свою чергу, положеннями п. 62 Правил передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Суд зауважує, що у наданій накладній відсутній відбиток календарного штампеля, що підтверджує дату відправлення кореспонденції, а фіскальний чек чи інший розрахунковий документ на оплату кур`єрської доставки позивач суду не надав.
Суд зазначає, що в судовій практиці неодноразово встановлювались випадки зловживання сторонами процесу, які додавали до процесуальних документів докази надсилання останніх саме кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин». Прикладом цього є ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (справа №1522/19501/12), ухвала від 16 травня 2024 року (справа №521/9639/20), ухвала від 04 травня 2023 року (справа №521/9336/21), ухвала від 22 січня 2020 року (справа №815/7/18), ухвала від 10 лютого 2022 року (справа № 420/14069/20), ухвала від 29 липня 2021 року (справа №522/9601/19), ухвала П`ятого адміністративного апеляційного суду від 31.05.2024 року у справі №420/33707/23.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
Суддя вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого строку з наданням відповідних доказів;
доказів про сплату судового збору у розмірі 25196,74 грн.
Керуючись ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву державного підприємства «ЕНЕРГОМОНТАЖНИЙ ПОЇЗД №754» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування вимоги - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО