Справа № 420/23352/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 відносно не проведення компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 - індексації грошового забезпечення, за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2016 року по 30.05.2026 року, протиправною;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2016 року по 30.05.2026 року;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2016 року по 30.05.2026 року.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовну заяву надіслано до суду 30.07.2026, тож для обчислення ставки судового збору слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом про Державний бюджет станом на 1 січня 2026 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява ОСОБА_1 містить дві позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності не проведення Військовою частиною НОМЕР_1 компенсації втрати частини доходів та про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 компенсації втрати частини доходів.
Отже, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2 х 0,8).
З урахуванням наведеного, позовна заява наразі не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, адже позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування не є заробітною платою.
Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №580/9441/23.
Суд також зазначає, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн.
Керуючись ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО