Постанова № 139017277 у справі № 904/1809/25 від 05.08.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1809/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Охрименко М.І. (в залі суду);

від відповідача: Шпакова Т.С. (в залі суду);

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Серьогіна С.В. (в залі суду); Нечипоренко Ю.В. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 (суддя Золотарьова Я.С., повний текст якого підписаний 04.09.2025) у справі № 904/1809/25

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин", м. Дніпро

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація, м. Дніпро

2. Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСЬКА ЗАЛІЗНИЧНА ВІТКА", м. Дніпро

про стягнення вартості не повернутого майна у розмірі 4 436 452,50 грн

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" і просить суд:

- стягнути вартість не повернутого майна у розмірі 4 436 452,50 грн;

- стягнути судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 53 237,44 грн, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 12 960,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Розпорядження Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022, на підставі яких вилучено майно позивача (пшеницю у кількості 2130 тон) не були реалізовані у відповідності до встановленої Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" процедури і відповідно до розпоряджень Дніпропетровської обласної військової/ державної адміністрації №138/0/527-22 від 17.04.2022 та №139/0/527-22 від 17.04.2022 визнані такими, що втратили чинність розпорядження Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022 відповідно, а також зобов`язано ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернути власникам майно (зерно) раніше прийняте на зберігання, зокрема і ДП "САНТРЕЙД" як власнику пшениці м`якої (3 класу) в кількості 2130,00 тон. Натомість ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернуло (за місцем зберігання по місцезнаходженню елеватора в м. Дніпро по вул. Княгині Ольги, 10/14) ДП "САНТРЕЙД" лише частину з переміщеного та вивантаженого об`єму пшениці м`якої (3 класу) в кількості 1694,52 тон з 2130,00 тон. Таким чином, кількість неповернутої пшениці 3 класу, що на праві власності належить ДП "САНТРЕЙД", та була передана на відповідальне зберігання ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН", складає 435,48 тон.

Позивач у позові зауважив, що особливості визначення вартості майна, що підлягає відшкодуванню в судовому порядку, а відтак і ціни позову в даній категорії справ, врегульовано приписами ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України, а саме, така вартість визначається на момент розгляду судом справи.

для надання суду при розгляді справи обґрунтованого розрахунку поточної вартості неповернутого майна ДП "САНТРЕЙД", а саме: пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що підлягає відшкодуванню, - ДП "САНТРЕЙД" звернулось до Дніпропетровської торгово-промислової палати, у складі якої здійснюють експертну діяльність атестовані судові експерти у галузі проведення товарознавчої експертизи (https://rase.minjust.gov.ua/) для проведення судово-товарознавчої експертизи на вирішення якої поставлене питання: Яка вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на поточну дату?

Згідно отриманого висновку №ГО-332 від 26.03.2025 судового експерта Жученко Діани Сергіївни (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №2045, видане Міністерством юстиції України 07.09.2020), ринкова вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на 26.03.2025 становить 4 436 452,50 грн., що і становить ціну позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2025. Залучено третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дніпропетровську обласну державну (військову) адміністрацію. Залучено третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Українська залізниця".

03.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСЬКА ЗАЛІЗНИЧНА ВІТКА".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача задоволено. Залучено третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МІСЬКА ЗАЛІЗНИЧНА ВІТКА".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 у справі №904/1809/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" м. Дніпро на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" м.Київ вартість не повернутого майна у розмірі 4 436 452,50 грн, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 12 960,00 грн, судовий збір у розмірі 53 237,43 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції взагалі не був взагалі врахований відзив на позовну заяву, який направлений відповідачем у встановлений судом строк;

- судом першої інстанції було застосовано до Відповідача у спірних правовідносин норми права, що регулюють питання перевезення вантажів залізничним транспортом, учасником яких ТОВ «ДМК «Дніпромлин» не був, оскільки він не є, ані одержувачем, ані перевізником вказаного майна у розумінні п. 6 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, та інших спеціальних нормативно-правових актів з питань перевезення вантажів залізницею.

При цьому, зауважує, що ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» не може та не повинен відповідати за порушення ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» з боку військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, оскільки приймання вагонів відбувалось без будь-якого надання первинної документації, та без перевізних документів, та здійснювалося за максимально можливо швидкою процедурою в умовах воєнного часу з використанням повірених акредитованих вагів підприємства та з постійними вимогами прискоритись у прийманні з боку РФ «Придніпровська залізниця» АТ «УЗ»;

- у своїй позовній заяві, Позивач, як на нормативне обґрунтування своїх вимог посилається на приписи ст.1212 ЦК України, з чим помилково погоджується суд першої інстанції. Відмічає, що було скасовано саме Розпорядження начальника ДОВА від 12.03.2022 та від 15.03.2022, яким здійснено примусове відчуження, саме вже фактично переданого майна на відповідальне зберігання ТОВ «ДМК «Дніпромлин», на користь територіальної оборони. Також зазначеними Розпорядженнями визначено подальшу долю примусово вилученого майна. В той час, як підставою передачі для відповідального зберігання майна на ТОВ «ДМК «Дніпромлин» було саме Розпорядження начальника ДОВА №36/0/527-22 від 10.03.2022, яке на сьогоднішній день не скасовано, що унеможливлює застосування ст. 1212 ЦК України. Також звертає увагу, що підставою для повернення примусово відчуженого майна є рішення суду, яке набрало законної сили, що чітко визначено ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», інших механізмів повернення примусово відчуженого майна, як наприклад, розпорядження начальника ОВА, не передбачено законом;

- Позивач не надав до позову актів про примусове відчуження або вилучення майна, в яких би зазначалась фактична вага вилученого або відчуженого майна, у даному випадку - зерна пшениці.

При цьому, накладні, на які посилається Позивач у своєму позові, не можуть бути належним доказом того, що вага вилученого зерна становила саме 2130 т у даному випадку, адже накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту Укрзалізниці та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна за своєю суттю не є актом про примусове відчуження або вилучення майна, затверджений Постановою КМУ № 998 від 31.10.201, а ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» не має жодного відношення до зведених залізничних накладних (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022), адже ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» не був одержувачем вантажу. Також, ані Позивач, ані Дніпропетровська обласна військова адміністрація не брали участі у вивантаженні для зберігання зерна пшениці. Тому фактичну вагу вивантажену для зберігання ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» Позивач не може підтвердити. В Дійсності, вага зерна пшениці, яка була відвантажена у ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» насправді ж становила 1694,52, та зазначене майно було повернуто позивачу.

Вважає, що понесені Позивачем витрати мають відшкодовуватись у відповідності до вимог ст. 10 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", тобто Дніпропетровською обласною адміністрацією, а не особою, яку зобов`язано прийняти на відповідальне зберігання вилучене майно. Втім, ДП з ІІ «Сантрейд» не зверталось із позовом про повернення майна до Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Також звертає увагу, що в даних правовідносинах відсутні обставини, які б звільняли РФ «Придніпровська залізниця» АТ «УЗ» від відповідальності. Приймаючи до уваги, що вагони з вантажем були прийняті залізницею до перевезення без зауважень до відправника, відправником були вжиті необхідні заходи для запобігання просипанню вантажу, вантаж прибув у технічно справних вагонах, відповідальність за збереження вантажу у спірних вагонах із часу прийняття до перевезення й до моменту видачі одержувачу покладається на залізницю.

- Суд першої інстанції також помилково прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення вартості зерна з Відповідача за приписами ст. 1213 ЦК України є законною, оскільки, по-перше, не доведені обставини перебування (чи правового перебування за нескасованими розпорядженнями ДОВА) у Відповідача такої кількості, по-друге, суд першої інстанції не дослідив обставини чи була відмова Відповідача в який-небуть спосіб у поверненні саме майна в натурі на законній підставі та по-третє, судом не досліджено питання встановлення вартості майна на момент розгляду судом позовної заяви та не надано можливості Відповідачу провести незалежну експертизу вартості зерна (суд першої інстанції ухвалою від 06.08.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" про призначення експертизи відмовив).

09.10.2025 (зареєстровано судом 10.10.2025) Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 по справі №904/1809/25 без змін. Зауважує, що відповідно до матеріалів справи №904/1809/25, відзив на позовну заяву, що начебто було відправлено відповідачем 20.05.2025, надійшов до Господарського суду Дніпропетровської області 22.09.2025, тобто після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Отже, на доставку відправлення до Господарського суду Дніпропетровської області (м.Дніпро, вул.Володимира Винниченка, 1) за накладною №UA10134995, в межах м.Дніпро, ПП "ДКО-ЕКСПРЕС" (м.Дніпро, вул.Старокозацька, 21) витратило 125 днів (орієнтовно 3000 годин) при відстані 1,8 км та можливості дійти пішки орієнтовно за 28 хвилин. Окрім цього, зазначає, що ТОВ "ДМК "Дніпромлин" має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС і всі інші процесуальні документи (перед кожним судовим засіданням в суді першої інстанції подавались клопотання про відкладення таких судових засідань) відповідачем подавались через Електронний кабінет ЄСІТС, що також вказує на реальну можливість подати відзив на позовну заяву встановленими засобами електронного зв`язку, а також сумнівність направлення єдиного документу - відзиву на позовну заяву за допомогою сторонніх компаній. Враховуючи вищевикладене, положень ст.ст.78, 79 ГПК України, накладна ПП "ДКО ЕКСПРЕС" № НОМЕР_1 (в т.ч. за відсутності доказів оплати послуг), не може вважатися достовірним доказом направлення відповідачем відзиву на позовну заяву 20.05.2025 та спрямовано на формування у суду апеляційної інстанції хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Щодо посилань скаржника в інших розділах апеляційної скарги про необґрунтованість висновків суду першої інстанції, що за примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, у конкретному випадку, повинен відповідати відповідач, зазначає, що фактично всі доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до незгоди ТОВ "ДМК "Дніпромлин" не з оцінкою доказів та встановлених на підставі них обставин справи, а саме в частині правозастосування. При цьому, доводи апелянта спростовуються правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 13.03.2024 у справі №910/11780/22 при розгляді справ за участю ТОВ "ДМК "Дніпромлин" за тотожних обставин, але з іншою компанією, що безпосередньо стосується отримання та неповернення відповідачем зерна за розпорядженнями Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022, що не були реалізовані у відповідності до встановленої Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" процедури і відповідно до розпоряджень Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №138/0/527-22 від 17.04.2022 та №139/0/527-22 від 17.04.2022 визнані такими, що втратили чинність розпорядження Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022 відповідно, а також зобов`язано ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернути власникам майно (зерно) раніше прийняте на зберігання, зокрема і ДП "САНТРЕЙД" як власнику пшениці м`якої (3 класу) в кількості 2130,00 тон.

Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №916/3300/23, в частині визначення вартості неповернутого майна, то вважаємо таке посилання необґрунтованим, оскільки справа №916/3300/23 не є тотожною з справою №904/1809/25 ані за складом учасників, ані за обставинами справи (зокрема, у справі №916/3300/23 позивач самостійно проводив розрахунки).

Стосовно даної справи №904/1809/25, то вимоги п.3 ч.3 ст.162 ГПК України зобов`язують позивача (в даному випадку ДП "Сантрейд") зазначити в позовній заяві ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Тому саме при зверненні до суду з відповідним позовом позивач (ДП "САНТРЕЙД") зобов`язаний надати обґрунтований розрахунок його вартості (ціни позову) для чого надати належні докази і таким доказом в силу ст.73, 74 ГПК України, ч.1 ст.7-1 Закону України "Про судову експертизу", є висновок судового експерта Жученко Діани Сергіївни №ГО-332 від 26.03.2025.

Також у відзиві позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 43846603) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 25394566) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 16000,00 грн. та інші витрати, необхідні для розгляду справи, якщо такі виникнуть в процесі судового розгляду (в т.ч. фактичні витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги).

Наголосив, що з огляду на умови Договору про надання правничої допомоги №[номер приховано] від 17.01.2025 та Завдання №1 від 17.01.2025 до нього визначено підписання актів приймання-передачі наданої правничої допомоги та виставлення рахунку на оплату після розгляду справи (прийняття судового рішення по суті спору) у відповідній інстанції, - відповідні докази на даний час об`єктивно надати суду апеляційної інстанції неможливо до прийняття судового рішення по суті розгляду апеляційної скарги, а тому вони будуть надані в порядку та строки передбачені ч.8 ст.129 та ст.221 ГПК України.

Також до суду третьою особою-2 - АТ «Українська залізниця» подано 19.01.2026 документ під назвою «відзив на апеляційну скаргу», у прохальній частині якого викладено вимогу прийняти до розгляду викладені пояснення.

АТ «Українська залізниця» зазначає, що відповідно до вимог розпоряджень голови Дніпропетровської облдержадміністрації - начальника обласної військової адміністрації Валентина Резніченка від 10.03.2022 № 36/0/527-22 «Про вжиття заходів схоронності майна в умовах воєнного стану» (101 вагон, у тому числі 17 вагонів з вантажем зерно, власності ДП «САНТРЕЙД»), від 15.03.2022 № 46/0/527-22 «Про примусове відчуження майна» (120 вагонів, у тому числі 13 вагонів з вантажем зерно, власності ДП «САНТРЕЙД») та додатків до них (далі Розпорядження), 221 вагон із зерном пшениці, які на початку збройної агресії Російської Федерації та в умовах воєнного стану в Україні з 24.02.2022, знаходились у межах регіональної філії «Придніпровська залізниця», в період з 14 до 22 березня 2022 року були перенаправлені на станцію Дніпро-Головний регіональної філії «Придніпровська залізниця» на адресу Дніпропетровської обласної військової адміністрації з подачею зазначених вагонів на під`їзну колію ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» на підставі листів першого заступника голови облдержадміністрації першого заступника начальника обласної військової адміністрації Володимира Орлова від 11.03.2023 № 91/0/526-22 та від 15.03.2022 №137/0/526-22.

101 вагон з майном - зерно пшениці, зазначені у додатку до Розпорядження від 10.03.2022 № 36/0/527-22, у тому числі 17 вагона з вантажем зерно, власності ДП «САНТРЕЙД», та 120 вагонів з майном - зерно пшениці, зазначені у додатку до Розпорядження від 15.03.2022 № 46/0/527-22, у тому числі 13 вагонів з вантажем зерно, власності ДП «САНТРЕЙД», відповідно до вимог зазначених Розпоряджень, були подані через під`їзну колію ТОВ «Міська залізнична вітка» для контрагента ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» (ЄДРПОУ 43846603) на підставі листа ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» від 11.03.2022 № 167 за підписом директора ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» щодо готовності прийняти на зберігання зерно пшениці, яке буде надходити залізничним транспортом згідно Розпорядження начальника ОВА Дніпропетровської облдержадміністрації.

Зазначені 30 вагонів з вантажем - зерно власності ДП «САНТРЕЙД» було подано для ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» в період з 14.03.2022 до 22.03.2022 за справними ЗПП вантажовідправника через під`їзну колію ТОВ «Міська залізнична вітка», що підтверджується пам`ятками про подавання вагонів № 208, 209 від 14.03.2022, № 212 від 15.03.2022, № 216 від 17.02.2022, № 219 від 18.03.2022 та № 228 від 22.03.2022, підписаними представниками під`їзної колії ТОВ «Міська залізнична вітка» без заперечень.

Жодних зауважень, які могло бути підставою для комісійної видачі (несправність ЗПП вантажовідправників на вагонах-зерновозах або комерційного та технічного стану кузовів вагонів з вантажем зерно власності ДП «САНТРЕЙД», від уповноважених представників ТОВ «Міська залізнична вітка» та ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» до регіональної філії «Придніпровська залізниця» не надходило.

ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» зняття з вагонів справних ЗПП вантажовідправника (станція відправлення та вантажовідправник зазначені на пломбі-шайбі надітій на канат ЗПП), зважування 221 вагону проводило на 150 тонних вагонних вагах, розміщених на території свого підприємства, одноосібно, без участі представників регіональної філії «Придніпровська залізниця» та без відповідного запрошення останніх. Повідомлень щодо виявлення у вагонах понаднормових нестач вантажу, в добу проведення їх зважування, від працівників ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» на станцію Дніпро-Головний регіональної філії «Придніпровська залізниця» не надходило. Будь-яких підтверджуючих документів встановленого зразку (Журналу зважування продукції на ж/д вагах) про нестачу вантажу у зазначених вагонах, у тому числі у 30 вагонах власності ДП «САНТРЕЙД», від ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН» на залізницю не надано до цього часу.

За таких умов, відповідно до вимог ст.129 Статуту залізниць України та п.12 Розділу 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається виданим одержувачу згідно з даними перевізних документів, тобто, за тією масою, яка зазначена у перевізних документах.

Зазначає, що комерційні акти та акти загальної форми про невідповідність найменування вантажу, маси вантажу, номерів запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП) відправника, зазначеним у перевізних документах чи їх пошкодження у вагонах: 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741 за відправкою № 43248806 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020 за відправкою № 43253806 Лихачове Миколаїв-Вантажний (експ); 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91125286, 91115840, 911253851 за досильною накладною № 45585379 Запоріжжя-Ліве Миколаїв Вантажний (експ) до основної відправки № 43227065 Лихачове - МиколаївВантажний (експ); 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881 за досильною накладною № 45731932 Апостолове - Миколаїв-Вантажний (експ) до основної відправки № 43226976 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ) із зерном пшениці, власником якого є ДП «САНТРЕЙД», а відправником виступало ТОВ «Лихачовський елеватор» (Код ЄДРПОУ 41527117), під час перевезення у межах регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» у лютому - березні 2022 року не складались.

Відсутність комерційних актів, також підтверджує справність вагонів у комерційному відношенні (ЗПП відправника не пошкоджені та відповідають перевізним документам, відсутні сліди висипання вантажу з вагону, доступ до вантажу через завантажувальні та розвантажувальні люка відсутній), під час їхньої передачі через ТОВ «Міська залізнична вітка» для контрагента ТОВ «ДМК «ДНІПРОМЛИН».

Доводить до відома Суду та інших учасників справи, що, в період прямування вагонів 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741 за відправкою № 43248806 Лихачове Миколаїв-Вантажний (експ); 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020 за відправкою № 43253806 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ);91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91125286, 91115840, 911253851 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881 за відправкою № 43226976 Лихачове - Миколаїв Вантажний (експ) із зерном пшениці, власником якого є ДП «САНТРЕЙД», було здійснено зважування їх у складі поїздів на тензометричних динамічних вагонних вагах модифікації ВТВ-25ДР по станції Павлоград-1 під час руху: нестачі вантажу у зазначених вагонах не виявлено, що підтверджується протоколами зважування.

Також, вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Передача 30 вагонів із зерном власності ДП «САНТРЕЙД», що є предметом розгляду у даній справі, відбувалась у складі вагонів інших власників, що вже досліджувались судами, зокрема:

- у справі № 910/11780/22, яка розглядалась Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду. Постановою від 13 березня 2024 року колегія суддів звернула увагу на те, що за відсутності складеного акта вилучення майна чи акта приймання-передачі вилученого майна, необхідним було надання господарськими судами правової оцінки інших, наявних у справі доказів, на підставі яких можливо встановити дійсний обсяг (вагу) відвантаженого зерна.

За результатами розгляду колегія суддів виснувала: «Зважаючи на встановлені апеляційним судом обставини цієї справи на підставі наявних у ній доказів, зокрема із застосуванням передбаченого частиною першою статті 79 ГПК України принципу вірогідності доказів, Верховний Суд вважає цілком обґрунтованим висновок про те, що у спірних правовідносинах відповідачем було прийнято на зберігання саме задекларовану у залізничній накладній №45632767 від 21.02.2022 масу вантажу позивача у розмірі 210,05 тонн»;

- у справі № 910/11779/22, яка розглядалась Північним апеляційним господарським судом, колегія суддів звернула увагу на те, що за відсутності складеного акта вилучення майна чи акта приймання-передачі вилученого майна, підлягають оцінці усі наявні у справі докази, на підставі яких можливо встановити дійсний обсяг (вагу) відвантаженого зерна. А "з урахуванням наведених вище обставин (відсутності ушкодження ЗПП та залізничних вагонів) та вимог Правил видачі вантажів №644, вантаж вважається виданим одержувачу згідно з даними перевізних документів, тобто, за тією масою, яка зазначена у перевізних документах, підстав для складання комерційних актів не було", - постанова Північного Апеляційного Господарського суду від 22.04.2024 у справі № 910/11779/22;

- у справі № 910/7257/23, яка розглядалась колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 09 вересня 2024 року, в ході розгляду якої судом ретельно досліджувались обставини справи та зроблено тотожні висновки щодо кількості приймання вантажу відповідачем;

- у справі № 904/1126/24 розглянута колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 14 січня 2025 року, в ході розгляду якої судом ретельно досліджувались обставини справи та зроблено висновки, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 904/1126/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 904/1126/24 залишено без задоволення;

- у справі № 904/5091/23, де відповідачем визначено АТ "Укрзалізницю", розглянута колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду м.Дніпро 29 січні 2025 року, в ході розгляду якої судом ретельно досліджувались обставини справи та зроблено висновки щодо підстав, наведених у мотивувальній частині постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 у справі № 904/5091/23 підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, ТОВ «ДМК «Дніпромлин» правом на касаційне оскарження в жодному з перелічених справ на скористалося.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 24.09.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/1809/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

26.09.2025 матеріали справи №904/1809/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.01.2026, сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

09.10.2025 (зареєстровано судом 10.10.2025) до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09.01.2026 (зареєстровано судом 12.01.2026) до суду надійшло клопотання позивача про визнання поважними причини неподання доказів за цим клопотанням до суду першої інстанції та поновлення строку на їх подання; приєднання до матеріалів справи №904/1809/25 в якості доказів: - адвокатського запиту адвоката Охрименка Миколи Ігоровича №3аз_12_[номер приховано] від 30.12.2025 до НКЕК з додатками до нього, протоколом накладення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.12.2025, а також супровідним e-mail листом від 30.12.2025 про направлення адвокатського запиту до НКЕК; - листа НКЕК від 02.01.2026 за вих.№05-7/15, а також супровідний e-mail лист від 05.01.2026 про направлення НКЕК відповіді на адвокатський запит №3аз_12_[номер приховано] від 30.12.2025.

19.01.2026 до суду від АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 29.01.2026 оголошено перерву до 26.05.2026.

14.05.2026 (зареєстровано судом 15.05.2026) до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

Також 14.05.2026 (зареєстровано судом 15.05.2026) відповідачем суду надане клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, зокрема щодо ринкової вартості пшениці м`якої 3 класу загальною масою 435,48 тон станом на 03.09.2025 та 26.03.2025, без ПДВ.

20.05.2026 відповідачем подане суду клопотання про долучення доказів, а саме висновку експерта Холодової О.Ю. №18-26 від 18.05.2026, в якому також повторно зазначено про необхідність призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

21.05.2026 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

26.05.2026 до суду від позивача надійшли:

- заперечення з приводу долучення до справи доказів, поданих відповідачем з клопотання від 20.05.2026, зокрема висновку експерта Холодової О.Ю. №18-26 від 18.05.2026;

- заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.

У судове засідання 26.05.2026 з`явились представник відповідача та третьої особи-2; при цьому, представником відповідача у судовому засіданні заявлені усні клопотання про поновлення строків на подання клопотань про долучення доказів і призначення експертизи.

Розглянувши у судовому засіданні 26.05.2026 клопотання позивача від 09.01.2026 про приєднання доказів, клопотання відповідача від 20.05.2026 про долучення доказів, клопотання відповідача від 20.05.2026 про призначення експертизи у справі, колегія суддів протокольною ухвалою залишила всі клопотання без розгляду, як поданих поза межами строків, визначених судом апеляційної інстанції в ухвалі від 29.09.2025 за відсутності поважних підстав для відновлення строків.

В судовому засіданні 26.05.2026 оголошено перерву до 05.08.2026.

У судовому засіданні 05.08.2026 оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лихачовський елеватор" (продавець) було укладено договір поставки № 60531036 від 18.01.2022 (т.1 арк.с.27).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар Пшениця 2-го класу, українського походження, урожаю 2021 року, насипом, у відповідності до умов цього договору.

На виконання цього договору в січні 2022 року ДП "САНТРЕЙД" придбало у ТОВ "ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" пшеницю м`яку (3 класу) загальною масою 10 500,00 тон, що підтверджується:

- видатковою накладною №42 від 18.01.2022, рахунком на оплату №24 від 18.01.2022, актом приймання-передачі від 18.01.2022, платіжним дорученням №20005526 від 20.01.2022, складською квитанцією на зерно №1347 від 18.01.2022, карткою аналізу зерна №241 від 18.01.2022;

- видатковою накладною №43 від 18.01.2022, рахунком на оплату №25 від 18.01.2022, актом приймання-передачі від 18.01.2022, платіжним дорученням №20005132 від 19.01.2022, складською квитанцією на зерно №1348 від 18.01.2022, карткою аналізу зерна №242 від 18.01.2022;

- видатковою накладною №44 від 19.01.2022, рахунком на оплату №26 від 19.01.2022, актом приймання-передачі від 19.01.2022, платіжним дорученням №20005527 від 20.01.2022, складською квитанцією на зерно №1349 від 19.01.2022, карткою аналізу зерна №243 від 19.01.2022.

Між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лихачовський елеватор" (зерновий склад) було укладено договір складського зберігання зернових культур № 112/2021 від 24.06.2021 (т.1 арк.с.43).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що поклажодавець передає зернові культури, а зерновий склад приймає їх на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Пшениця м`яка (3 класу) загальною масою 10 500,00 тон була передана ДП "САНТРЕЙД" на зберігання ТОВ "ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" в межах укладеного між сторонами Договору складського зберігання зернових культур №112/2021 від 24.06.2021.

Також між ДП "САНТРЕЙД" (замовник) та ТОВ "ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (виконавець) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №183 від 20.12.2021 (т.1 арк.с.55), відповідно до умов якого ТОВ "ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" приймає на себе зобов`язання здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів, що належать ДП "САНТРЕЙД" по залізницях, здійснювати відправку і поставку такого вантажу за реквізитами і у строки, зазначені ДП "САНТРЕЙД".

На виконання Договору №183 ТОВ "ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" був відправником вантажу пшениці м`якої (3 класу) вантажовласника ДП "САНТРЕЙД" одержувачу ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС", перевезення якого здійснювала Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" за наступними залізничними накладними:

- зведена залізнична накладна (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022), за якою перевозилася пшениця м`яка (3 класу) ДП "САНТРЕЙД", зокрема у вагонах №№91115881, 91116053, 91115865, 91125260, 91116038, - всього у кількості 355 тон;

- зведена залізнична накладна (ідентифікація відправки №43227065 від 18.02.2022), за якою перевозилася пшениця м`яка (3 класу) ДП "САНТРЕЙД", зокрема у вагонах №№91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112, - всього у кількості 355 тон; зведена залізнична накладна (ідентифікація відправки №43237163 від 19.02.2022), за якою перевозилася пшениця м`яка (3 класу) ДП "САНТРЕЙД", зокрема у вагонах №№91125286, 91115840, 91125351, - всього у кількості 213 тон;

- зведена залізнична накладна (ідентифікація відправки №43253806 від 21.02.2022), за якою перевозилася пшениця м`яка (3 класу) ДП "САНТРЕЙД", зокрема у вагонах №№91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020, - всього у кількості 497 тон;

- зведена залізнична накладна (ідентифікація відправки №43248806 від 21.02.2022), за якою перевозилася пшениця м`яка (3 класу) ДП "САНТРЕЙД", зокрема у вагонах №№91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741, всього у кількості 710 тон (т.1 арк.с.59-66).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указ Президента України затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".

В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та діє по теперішній час.

10.03.2022 на підставі вказаного Указу Президента України з метою забезпечення схоронності майна в умовах воєнного стану начальником обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 36/0/527- 22, яким вирішено:

- Регіональній філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" передати для зберігання до ТОВ "ДМК "Дніпромлин" майно згідно з додатком з укладенням акта приймання-передачі;

- визначити ТОВ "ДМК "Дніпромлин" відповідальним зберігачем майна, зазначеного в пунеті 1 цього розпорядження;

- відповідальному зберігачу забезпечити зберігання та схоронність визначеного майна на безоплатній основі до окремого розпорядження начальника обласної військової адміністрації;

- Регіональній філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" вжити заходів транспортування майна до елеватора ТОВ "ДМК "Дніпромлин".

Відповідний акт вилучення майна складено не було, ідентифікація і опис майна відповідальними особами не проводились, що підтверджується матеріалами справи.

Розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 березня 2022 року №41/0/527-22 та від 15 березня 2022 року № 46/0/527-22 вирішено здійснити примусове відчуження майна на користь територіальної оборони з наступним повним відшкодуванням його вартості згідно з додатком, до переліку якого було віднесено майно позивача, що знаходилось у 30 вагонах, зокрема № 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741 за відправкою № 43248806 Лихачове Миколаїв-Вантажний (експ); №91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020 за відправкою № 43253806 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); №91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); №91125286, 91115840, 911253851 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); №91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881, яке необхідно було передати ТОВ "ДМК "Дніпромлин" за актом приймання-передачі.

Зокрема, за приписами пунктів 1- 4 розпорядження Адміністрації від 12 березня 2022 року №41/0/527-22: зобов`язано Залізницю вжити заходів з транспортування майна (у тому числі майна позивача), до елеватора ТОВ "ДМК "Дніпромлин" та передати таке майно на зберігання останнього, з укладанням акта приймання-передачі; визначено відповідача відповідальним зберігачем зазначено майна та зобов`язано останнього забезпечити зберігання та схоронність цього майна на безоплатній основі до окремого розпорядження начальника обласної військової адміністрації; зобов`язано Департамент економічного розвитку обласної військової адміністрації забезпечити облік переданого на відповідальне зберігання майна.

За приписами пунктів 1- 4 розпорядження Адміністрації від 15 березня 2022 року № 46/0/527-22 вирішено: здійснити примусове відчуження майна на користь територіальної оборони з наступним повним відшкодуванням його вартості згідно з додатком; зобов`язати Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний центр розвитку" взяти на облік визначене примусово відчужене майно відповідно до норм, визначених чинним законодавством; зобов`язати Залізницю передати майно ТОВ "ДМК "Дніпромлин" згідно з додатком з укладенням акта приймання-передачі.

Відповідно до розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 46/0/527-22 від 15.03.2022, вагони №91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741; 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020; 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112; 91125286, 91115840, 911253851; 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881 перенаправлені на станцію Дніпро - Головний одержувачу, - Державному підприємству «Дніпропетровський регіональний центр розвитку» з подачею на під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК Дніпромлин".

З наданих Залізницею пояснень вбачається, що на виконання зазначених розпоряджень Адміністрації вагони з вантажем "пшениця", у тому числі вагони №№ №91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741; 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020; 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112; 91125286, 91115840, 911253851; 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881, були перенаправлені на станцію "Дніпро-Головний" з подачею на під`їзну колію ТОВ "ДМК "Дніпромлин" через під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська залізнична вітка" на підставі повідомлення відповідача про готовність прийняти на зберігання зерно пшениці. При цьому, відповідні товаросупроводжуючі документи (залізничні накладні) вказаними юридичними особами не складалися, відповідні вагони були прийняті з під`їзних колій ТОВ "Міська залізнична вітка" та відповідача без жодних заперечень і зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи пам`ятками про подавання/збирання вагонів: від 14 березня 2022 року №№ 208, 209, від 15 березня 2022 року № 212, від 17 березня 2022 року № 216, від 18 березня 2022 року №219, від 22 березня 2022 року №228, підписаними уповноваженими особами відповідача. Вказані обставини не заперечувалися учасниками даної справи в судових засіданнях, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Подача вагонів через ТОВ "Міська залізнична вітка" на користь ТОВ "ДМК "Дніпромлин" здійснено на підставі пункту 13.1 договору від 25.09.2019 №ПР/М-19637/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ "Міська залізнична вітка" при станції Дніпро-Головний Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", яким визначено, що за умовами цього договору вагони подаються контрагентам, зокрема, ТОВ "ДМК "Дніпромлин".

Згідно телефонограм від 15.03.2022 та 19.03.2022 ДП "САНТРЕЙД" стало відомо, що пшениця м`яка (3 класу) в кількості 2130,00 тон, що перевозилась Регіональною філією "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", згідно зазначених вище зведених залізничних накладних (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022) була переадресована та направлена на вивантаження до елеватора ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" (м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 10/14) з метою вилучення, що було здійснено в межах прийнятих розпоряджень Дніпропетровською обласною військовою/державною адміністрацією №36/0/527-22 від 10.03.2022, №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022.

Відповідно до розпоряджень Дніпропетровської обласної військової/ державної адміністрації №138/0/527-22 від 17.04.2022 та №139/0/527-22 від 17.04.2022 визнані такими, що втратили чинність розпорядження Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022 відповідно, а також зобов`язано ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернути власникам майно (зерно) раніше прийняте на зберігання, зокрема і ДП "САНТРЕЙД" як власнику пшениці м`якої (3 класу) в кількості 2130,00 тон.

ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернуло (за місцем зберігання по місцезнаходженню елеватора в м. Дніпро по вул. Княгині Ольги, 10/14) ДП "САНТРЕЙД" частину з переміщеного та вивантаженого об`єму пшениці м`якої (3 класу) в кількості 1694,52 тон з 2130,00 тон. Повернення ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" частини пшениці м`якої (3 класу) в кількості 1694,52 тон з 2130,00 тон власнику ДП "САНТРЕЙД" підтверджується складеними актами приймання-передачі майна, а саме:

- актом приймання-передачі майна від 07.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 108,34 тон;

- актом приймання-передачі майна від 08.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 94,96 тон;

- актом приймання-передачі майна від 11.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 247,04 тон;

- актом приймання-передачі майна від 13.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 106,1 тон;

- актом приймання-передачі майна від 14.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 195,68 тон;

- актом приймання-передачі майна від 15.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 152,52 тон;

- актом приймання-передачі майна від 18.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 203,9 тон;

- актом приймання-передачі майна від 29.07.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 221,1 тон;

- актом приймання-передачі майна від 01.08.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 199,06 тон;

- актом приймання-передачі майна від 01.08.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 24,46 тон;

- актом приймання-передачі майна від 05.08.2022 про повернення пшениці 3 класу у кількості 141,36 тон (т.1 арк.с.96-101).

Таким чином, кількість неповернутої пшениці 3 класу, що на праві власності належить ДП "САНТРЕЙД", та була передана на відповідальне зберігання ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН", складає 435,48 тон: 2130,00 тон (загальна кількість переданої на відповідальне зберігання ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" пшениці ДП "САНТРЕЙД") - 1694,52 тон (кількість повернутої ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" власнику ДП "САНТРЕЙД" пшениці) = 435,48 тон. (20,45% від загальної кількості, що дорівнює об`єму завантаженого зерна у 6,13 залізничних вагона).

Згідно висновку №ГО-332 від 26.03.2025 судового експерта Жученко Діани Сергіївни (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №2045, видане Міністерством юстиції України 07.09.2020), ринкова вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на 26.03.2025 становить 4 436 452,50 грн (т.1 арк.с.105).

Позивач вказує, що розрахунок ціни позову здійснено відповідно до вищевказаного висновку судового експерта №ГО-332 від 26.03.2025, згідно якого: ринкова вартість пшениці м`якої (3 класу) за 1 тону становить 10187,50 грн., а ринкова вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон становить 4 436 452,50 грн. (10187,50 грн. х 435,48 тон).

Вказані обставини і стали причиною спору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що розпорядженнями Дніпропетровської обласної військової/ державної адміністрації №138/0/527-22 від 17.04.2022 та №139/0/527-22 від 17.04.2022 визнані такими, що втратили чинність розпорядження Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022 відповідно, а також зобов`язано ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" повернути власникам майно (зерно) раніше прийняте на зберігання, зокрема і ДП "САНТРЕЙД" як власнику пшениці м`якої (3 класу) в кількості 2130,00 тон., отже, підстава, на якій було вилучено майно позивача - пшениця 3 класу у кількості 2130 тон, відпала.

При цьому, відповідачем позивачу повернуто тільки 1694,52 тон, звідси, кількість неповернутої пшениці 3 класу, що на праві власності належить ДП "САНТРЕЙД", та була передана на відповідальне зберігання ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН", складає 435,48 тон: 2130,00 тон (загальна кількість переданої на відповідальне зберігання ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" пшениці ДП "САНТРЕЙД") - 1694,52 тон (кількість повернутої ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" власнику ДП "САНТРЕЙД" пшениці) = 435,48 тон. (20,45% від загальної кількості, що дорівнює об`єму завантаженого зерна у 6,13 залізничних вагона).

Заперечення відповідача, що саме така кількість пшениці позивача надійшла йому у вагонах, з огляду на складені ним же в односторонньому порядку при прийманні цих вагонів актів, спростована іншими матеріалами справи, а саме, суд зазначив, що залізничні вагони було подано залізницею для ТОВ "ДМК "ДНІПРОМЛИН" зі справними запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) вантажовідправників. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Факт прийому-передачі підтверджується пам`яткою та актом загальної форми. Відповідач при прийманні залізничних вагонів з зерном Позивача не склав комерційних актів, а, отже, згідно вказаного вище нормативно-правового регулювання, останній прийняв цілісні вагони з неушкодженими пломбами і розвантажив весь обсяг вантажу самостійно у кількості 2130,00 тон., а не 1694,52 тон., та фактично розвантажив майно Позивача у порушення п.3 розпоряджень Дніпропетровської обласної військової/державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та №46/0/527-22 від 15.03.2022. Відтак, Відповідачем було прийнято на зберігання саме задекларовану у зведених залізничних накладних (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022) масу вантажу Позивача (пшениці) у кількості 2130,00 тон.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі № 904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду 27.01.2021 у справі № 910/16334/19, від 04.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 07.12.2021 у справі № 910/13182/20).

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань (зобов`язань із безпідставного придбання або збереження майна) є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею, чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним, чи недобросовісним (вказане узгоджується з нижчезазначеними постановами у справах Верховного Суду України та Верховного Суду від 02.03.2016; від 04.07.2018).

Приписами статті 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Так, позивач є власником 2130,00 тон пшениці, завантаженої у вагони згідно зведених залізничних накладних (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

24.02.2022 в зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану за загальним правилом здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Так, 10.03.2022 начальником обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 36/0/527-22 «Про вжиття заходів схоронності майна в умовах воєнного стану», згідно якого РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» мала передати для зберігання до ТОВ "ДМК "Дніпромлин" майно.

Розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації №41/0/527-22 від 12.03.2022 та № 46/0/527-22 від 15.03.2022 вирішено здійснити примусове відчуження майна на користь територіальної оборони з наступним повним відшкодуванням його вартості згідно з додатком, до переліку якого було віднесено майно позивача, що знаходилось у вагонах №№ 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741; 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020; 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112; 91125286, 91115840, 911253851; 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881, за зведеними залізничними накладними (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022), яке необхідно було передати ТОВ "ДМК "Дніпромлин" за актом приймання-передачі.

У подальшому вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженнями начальника Дніпропетровської обласної військової/ державної адміністрації №138/0/527-22 від 17.04.2022 та №139/0/527-22 від 17.04.2022, тобто фактично останніми розпорядженнями військове командування відмінило прийняті рішення щодо примусового відчуження майна позивача.

Доводи відповідача, що ТОВ «ДМК «Дніпромлин» здійснило приймання пшениці на свій елеватор із поданих залізницею для розвантаження вагонів з вантажем ДП з іноземними інвестиціями «Сантрейд» саме на виконання розпорядження № 36/0/527-22 від 10.03.2022, яке є чинним та не скасованим на момент звернення до суду із відповідним позовом, колегія суддів відхиляє, оскільки за розпорядженням від 10.03.2022 №36/0/527-22 майно передавалось до окремого розпорядження начальника обласної військової адміністрації. В даному випадку, окремим розпорядженням начальника обласної військової адміністрації, стосовно майна визначеного в розпорядженні голови облдержадміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 10.03.2022 №36/0/527-22 були розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 12.03.2022 №41/0/527-22 та від 15.03.2022 №46/0/527-22 "Про примусове відчуження майна", які в подальшому скасовані розпорядженнями начальника обласної військової організації від 17.04.2022 №138/0/527-22 та № 139/0/527-22.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що правовою підставою для набуття права на зерно пшениці відповідачем є розпорядження саме від 12 березня 2022 року № 41/0/527-22 та від 15 березня 2022 року № 46/0/527-22. Враховуючи, що зазначені розпорядження у подальшому втратили чинність відповідно до розпорядження начальника обласної військової адміністрації № 139/0/527-22 та №138/0/527-22 від 17.04.2022, є обґрунтованими висновки суду, що правова підстава для набуття такого майна відпала та у відповідача виник обов`язок з його повернення в силу вимог статті 1212 ЦК України.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідач на виконання розпоряджень від 17.04.2022 №138/527-22 та № 139/0/527-22 повернув позивачу частину набутого майна у кількості 1694,52 тон, а тому своїми конклюдентними діями фактично визнав, що підстава набуття ним майна позивача відпала.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин вимог статті 1212 ЦК України та про наявність у відповідача обов`язку щодо повернення всього належного позивачу майна, правова підстава щодо набуття якого відпала.

Доводи відповідача, що ним було отримано та розвантажено належне позивачу зерно саме в кількості 1694,52 тони, які в подальшому й були повернуті останньому, правомірно відхилені судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 12 березня 2022 року № 41/0/527-22 "Про примусове відчуження майна" Регіональною філією "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" передано 101 вагон із вантажем зерна до ТОВ "ДМК "Дніпромлин", яке визначено відповідальним за зберігання примусово відчуженого майна, у тому числі у тому числі 30 вагонів з вантажем зерна, що належало на праві власності позивачу, загальною вагою 2130 тон.

Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації від 15.03.2022 за № 46/0/527-22 "Про примусове відчуження майна" кількість вагонів збільшена до 120.

З даних, що містяться у відповідних залізничних накладних, вбачається, що саме 2130 тон вантажу було завантажено у вагони №№ 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741; 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020; 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112; 91125286, 91115840, 911253851; 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881.

Відповідно до пункту 2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Тобто, оформлення залізничної накладної засвідчує, зокрема, завантажену вагу та встановлення запірно-пломбувальних пристроїв, які засвідчують недоступність вантажу стороннім особам до моменту прийняття вагонів до розвантаження. Також у залізничній накладній вказуються номера пломб (ЗПП), що дає можливість будь-якому вантажоодержувачу звірити інформацію стосовно пломбування вагонів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року № 910/11780/22.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 12 травня 2022 року № 334 (далі - Правила № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, відсутності пломб, ЗПП на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками.

За приписами статті 129 Статуту залізниць України (далі - Статут) та Правил № 334, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідність найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника видаються без перевірки їх кількості й стану.

Пунктом 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила видачі вантажів № 644), встановлено, що відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не провадиться в разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею 30 Статуту. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть призвести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами й рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У разі відсутності пошкодження вантажу комерційний акт про пошкодження тари (упакування) не складається. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості й стану.

За відсутності ушкодження ЗПП та залізничних вагонів, виходячи з вищевказаних вимог Правил видачі вантажів №644, вантаж вважається виданим одержувачу згідно з даними перевізних документів, тобто, за тією масою, яка зазначена в перевізних документах, оскільки підстави для складання комерційних актів у такому випадку відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії Касаційного господарського суду від 13 березня 2024 року № 910/11780/22 (що ухвалена за тотожного предмету спору, на підставі аналогічних обставин справи, зокрема тих же розпорядчих актів, та за участі аналогічних сторін, крім позивача).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вагони №№ 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741; 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020; 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112; 91125286, 91115840, 911253851; 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881 були подані Залізницею до ТОВ "ДМК "Дніпромлин" у технічно-справному стані в комерційному відношенні, зі справними ЗПП вантажовідправників. При передачі наведених вище вагонів уповноваженими представниками відповідача будь-які акти щодо невідповідності ваги не складались

Отже, відсутність актів загальної форми є належним доказом прийняття вагонів представниками відповідача без будь-яких зауважень.

Колегією суддів враховані пояснення AT "Укрзалізниця" про те, що саме відповідач відмовився складати акти приймання-передачі вантажу, що збігається з позицією самого відповідача, який стверджував, що приймання вантажу здійснював самостійно без участі третіх осіб.

В той же час, відповідач не надав жодних первинних документів, які засвідчують прийняту ним вагу зерна по кожному вагону окремо.

При цьому, у матеріалах справи відсутнє звернення відповідача до Адміністрації з інформацією стосовно прийнятої ваги для підготовки актів приймання-передачі, передбачених відповідними розпорядженнями Адміністрації.

За таких умов, відповідно до вимог Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається виданим одержувачу згідно з даними перевізних документів, тобто, за тією масою, яка зазначена у перевізних документах, підстав для складання комерційних актів не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем було прийнято на зберігання саме задекларовану у зведених залізничних накладних (ідентифікація відправки №43226976 від 18.02.2022, №43227065 від 18.02.2022, №43237163 від 19.02.2022, №43253806 від 21.02.2022, №43248806 від 21.02.2022), загальною вагою 2130 тон.

Доводи апелянта, що позивач мав звертатись з позовом до Дніпровської обласної військової адміністрації колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" про примусове відчуження або вилучення майна складається акт, в якому серед іншого зазначається опис майна, достатній для його ідентифікації.

В той же час, відповідний акт вилучення майна складено не було, ідентифікація і опис майна відповідальними особами не проводились.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідача призначено одержувачем спірного майна відповідно до розпорядження начальника обласної військової адміністрації, що спростовує доводи скаржника про те, що він не був учасником правовідносин з перевезення вантажу залізничним транспортом, як і пов`язані з цим аргументи про неможливість застосування спеціальних норм, що регулюють такі правовідносини.

З вищевикладеного також відхиляються і твердження відповідача про те, що саме РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» є відповідальною за нестачу 435,48 тон зерна пшениці, про яку заявляє позивач.

При цьому, колегія суддів зауважує, що Залізницею до суду першої інстанції надавались протоколи зважування, які підтверджують, що в період прямування вагонів 91115873, 91115824, 91125575, 91125435, 91125047, 91125476, 91115766, 91115931, 91115907, 91115741 за відправкою № 43248806 Лихачове Миколаїв-Вантажний (експ); 91115972, 91115642, 91125310, 91115774, 91125278, 91125484, 91116020 за відправкою № 43253806 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91115980, 91125443, 91125401, 91125518, 91125112 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91125286, 91115840, 911253851 за відправкою № 43227065 Лихачове - Миколаїв-Вантажний (експ); 91116038, 91125260, 91115865, 91116053, 91115881 за відправкою № 43226976 Лихачове - Миколаїв Вантажний (експ) із зерном пшениці, власником якого є ДП «САНТРЕЙД», було здійснено зважування їх у складі поїздів на тензометричних динамічних вагонних вагах модифікації ВТВ-25ДР по станції Павлоград-1 під час руху і нестачі вантажу у зазначених вагонах не виявлено.

Отже, оскільки розпорядження начальника обласної військової адміністрації, які слугували обов`язковою в силу закону підставою для передачі належного позивачу майна на зберігання відповідачу, втратили чинність, а відповідачем було повернуто лише частину зерна позивачу у розмірі 1694,52 тони, є вірними висновки суду першої інстанції, що правові підстави для збереження у відповідача також і залишку зерна у кількості (вагою) 435,48 тон відпали, відтак зазначене майно підлягає поверненню позивачу в силу вимог статті 1212 ЦК України.

Разом із цим, враховуючи відсутність у ТОВ "ДМК "Дніпромлин" спірного зерна на моменту розгляду даного спору, про що останнє зазначало у своїх листах, адресованих позивачу, та в письмових поясненнях по даній справі, що зумовлює неможливість повернення такого майна в натурі, а тому у даному випадку відбувається відшкодування його вартості за рахунок відповідача на підставі приписів статті 1213 ЦК України.

Суд першої інстанції, оцінивши наданий позивачем висновок №ГО-332 від 26.03.2025 судового експерта Жученко Діани Сергіївни (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №2045, видане Міністерством юстиції України 07.09.2020), стосовно ринкової вартості пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на 26.03.2025 дійшов до обґрунтованого висновку, що вартість пшениці 3 класу у кількості (вагою) 435,48 тон становить 4 436 452,50 грн., правомірно стягнув вказану суму з відповідача.

Доводи відповідача стосовно вартості пшениці, колегія суддів відхиляє, оскільки за вимогами п.3 ч.3 ст.162 ГПК України на позивача покладений обв`язок зазначити в позовній заяві ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

При цьому, особливості визначення вартості майна, що підлягає відшкодуванню в судовому порядку, а відтак, і ціни позову в даній категорії справ, врегульовано приписами ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України, а саме, така вартість визначається на момент розгляду судом справи.

Отже, в силу зазначених приписів законодавства України, саме при зверненні до суду з відповідним позовом позивач (ДП "САНТРЕЙД") зобов`язаний надати обґрунтований розрахунок його вартості (ціни позову) для чого надати належні докази.

Приписами ч.1, п.2 ч.2 ст.73 ГПК Украхни визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами доказування, зокрема, висновками експертів.

Згідно з ч.1 ст.7-1 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.3 ст.98 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, для надання суду при розгляді справи обґрунтованого розрахунку вартості неповернутого майна ДП "САНТРЕЙД", а саме: пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що підлягає відшкодуванню, - ДП "САНТРЕЙД" звернулось до Дніпропетровської торгово-промислової палати, у складі якої здійснюють експертну діяльність атестовані судові експерти у галузі проведення товарознавчої експертизи (https://rase.minjust.gov.ua/) для проведення судової товарознавчої експертизи на вирішення якої поставлене питання: Яка вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на поточну дату?

Згідно отриманого висновку №ГО-332 від 26.03.2025 судового експерта Жученко Діани Сергіївни (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №2045, видане Міністерством юстиції України 07.09.2020), ринкова вартість пшениці м`якої (3 класу) загальною масою 435,48 тон, що на праві власності належить Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД", код за ЄДРПОУ 25394566, та не була повернена з відповідального зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК "ДНІПРОМЛИН", код за ЄДРПОУ 43846603, станом на 26.03.2025 становить 4 436 452,50 грн.

Вищевказаний висновок судового експерта №ГО-332 від 26.03.2025, замовлено та складено саме для звернення до Господарського суду Дніпропетровській області з відповідним позовом, про що вказано безпосередньо у висновку судового експерта.

З урахуванням змісту ст.73 ГПК України та положень ч.1 ст.74 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, - доводи апеляційної скарги в цій частині є юридично неспроможними та відхиляються колегією суддів.

Щодо доводів скарги, що судом не враховано пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов, то колегія суддів зауважує, що відповідно до матеріалів справи №904/1809/25, відзив на позовну заяву, що був відправлений відповідачем 20.05.2025 за накладною №UA10134995, надійшов до Господарського суду Дніпропетровської області 22.09.2025, тобто після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції. В той час, як відзив направлений засобами модулю ЄСІКС «Електронний суд» надійшов до суду 03.09.2025 - у день ухвалення рішення, тобто з пропуском строків, викладених в ухвалі суду першої інстанції від 16.04.2025, отже, обґрунтовано залишений судом першої інстанції без розгляду на підставі ст.118 ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги, колегією суддів не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини не впливають на результат вирішення справи; апелянту надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи позов, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 у справі №904/1809/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 у справі №904/1809/25 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК "Дніпромлин" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 14.08.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков