ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
17.08.2026 № 905/509/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецька область
до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва,
про відшкодування збитків у розмірі 1028061,51 доларів США., що еквівалентно 45869328,81грн.
ВСТАНОВИВ:
Маріупольська міська рада Донецької області, м. Маріуполь звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування збитків у розмірі 1028061,51 доларів США., що еквівалентно 45869328,81грн.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок військової агресії окупаційних військ Російської Федерації територіальна громада м.Маріуполя, Маріупольська міська рада Донецької області втратила можливість володіти, користуватись та розпоряджатись комунальним майном яке є власністю територіальної громади, а саме: Комунальним закладом дошкільної освіти комбінованого типа "Ясла-садок №32 "Дивосвіт" Маріупольської міської ради Донецької області, загальною площею 2672,9кв.м, який розташований за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Пашковського, 38а. Крім того, в результаті протиправних дій з боку відповідача, позивач втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись усім майном, яке перебувало на балансі вказаного комунального закладу.
Ухвалою суду від 06.08.2026 залишено позовну заяву без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом трьох робочих днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Підставами залишення позовної заяви без руху стали: 1) обставини не зазначення позивачем в порушення п.7. чт. 162 ГПК України реквізити рахунку та не надання документу, що підтверджує наявність такого рахунку; 2)обставини відсутності належних доказів направлення позовної заяви відповідачу, у зв`язку з чим позивачу необхідно було надати докази направлення позовної заяви відповідачу для виконання процесуального обов`язку передбаченого п.1.ч.1.ст164 та ч.1 ст. 172 ГПК України.
Відтак, позивачу необхідно було усунути встановлені судом недоліки у встановлений судом строк. Позивачу роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків, заява відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України вважається не поданою та повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Копія ухвали суду від 06.08.2026 про залишення позовної заяви без руху була надіслана до Електронного кабінету Маріупольської міської ради Донецької області, також до кабінету представника позивача та була вручена (доставлена до електронних кабінетів) 07.08.2026 о 15:41год., що підтверджується довідками, сформованими в системі Діловодство спеціалізованого суду.
Враховуючи вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу та його представнику 07.08.2026, останнім днем строку для усунення недоліків є 12.08.2026.
11.08.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява №б/н від 11.08.2026 про усунення недоліків позовної заяви, до якої додана довідка з реквізитами позивача №16.2-133-16.1 від 10.08.2026 на виконання п.7. чт. 162 ГПК України.
Щодо направлення позовної заяви з додатками відповідачу позивач зазначив, що зазначене у Митній декларації формулювання "DOKUMENTY DOGOVORY INVOYSY", зазначене у CN23, не є поіменним описом фактичного вмісту поштового відправлення та не повинно тлумачитися як твердження про наявність у ньому договорів чи інвойсів, оскільки воно є технічним / стандартизованим позначенням категорії документального вкладення, що використовується під час оформлення міжнародного поштового відправлення. Фактичним вкладенням у поштове відправлення №CA210131624UA були позовні заяви (з додатками) у справах №905/508/26 та №905/509/26, а також ухвала у справі №905/26/26. Жодних договорів, інвойсів або інших документів позивач до поштового відправлення не вкладав. Отже, із зазначення "DOKUMENTY DOGOVORY INVOYSY" не можна робити висновок, що у відправленні містилися договори чи інвойси - навпаки, у Митній декларації окремо зазначено категорію вкладення: "Документи", а фактичним вкладенням були позовні заяви з додатками. Процесуальні документи (позовні заяви з додатками та ухвали суду) також відносяться до міжнародних поштових відправлень за ознакою "документи". Для міжнародних поштових відправлень застосовується окремий порядок оформлення: митна декларація, а опис вкладення форми 107 не оформлюється для такого відправлення.
Таким чином, позивач вважає, що до позовної заяви надані належні докази направлення позовної заяви відповідачу та позивач підтверджує, що до міжнародного поштового відправлення №СА 210 131 024 UA були вкладені саме позовні заяви з додатками, зокрема договір або інвойсів, до цього відправлення не вкладалось.
Суд повторно звертає увагу, що оскільки відповідач є нерезидентом та не зареєстрований за законодавством України, обов`язок у останнього зареєструвати електронний кабінет відсутній, отже позивач має обов`язок щодо направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
За приписами ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 ГПК України).
Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
За змістом листа Міністерства закордонних справ України від 11.08.2022 щодо можливості вручення документів Російській Федерації як стороні по справі, відповідно до якого у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Проте, незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв`язку з чим процесуальний обов`язок позивача щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам є невід`ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.
Дослідивши письмові пояснення викладені у заяві про усунення недоліків, суд зазначає наступне.
Дійсно, міжнародні поштові відправлення виділені в окрему категорію, щодо якої можливість надсилання кореспонденції з описом вкладення не передбачено (суд не визнавав в Ухвалі недоліком позову відсутність окремо складеного опису вкладення (форма 107) до міжнародного поштового відправлення). Проте вимога процесуального закону підтвердити направлення іншим учасникам справи позовної заяви є однаковою для всіх суб`єктів і для всіх випадків, а в бланку Митної декларації передбачено місця для зазначення стислого змісту (опису ідентифікуючих ознак) документів, що відправляються: графи "Докладний опис вкладення" та "Пояснення". Тож враховуючи наявність такої можливості, позивач під час оформлення поштового відправлення повинен був зазначити в одній із названих граф Митної декларації перелік документів, що фактично відправляються, а не назви потенційно можливих вкладень. Зокрема, в графі "Докладний опис вкладення" бланку передбачено достатньо місця (чотири рядки).
Натомість обрання варіанту "Документи" в розділі "Категорія" бланку Митної декларації є суто технічною дією, яка передбачає лише проставлення позначки поряд із обраним варіантом. В свою чергу варіант "Документи" є стандартним позначенням категорії вкладення у міжнародне відправлення, свідчить виключно про тип вкладень і не може слугувати підтвердженням направлення саме позовної заяви.
Отже, твердження позивача, що він використав передбачений для міжнародного поштового відправлення порядок його оформлення, не підтверджується змістом Митної декларації.
Свідчення представника позивача про зміст поштового відправлення (перелік вкладень) не може бути прийняте судом як належний доказ відправки відповідачу позовної заяви з додатками і нотаріально посвідченим перекладом, оскільки процесуальний закон не передбачає можливість доведення цього факту таким засобом доказування.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув: не надав належного доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви у справі №905/509/26 з додатками та нотаріально посвідченим перекладом, чим порушив приписи п.1 ч.1 ст.164 та ч.1 ст.172 ГПК України.
Частиною 4 ст.174 ГПК України встановлено якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Згідно ч.6 даної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч.4 ст. 174 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення недоліків.
Разом з цим суд зазначає, що враховуючи надходження позовної заяви у вигляді електронного документа через підсистему "Електронний суд", засобами поштового зв`язку у паперовій формі не підлягають поверненню заявнику.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Повернути позовну заяву Маріупольської міської ради Донецької області до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування збитків у розмірі 1028061,51 доларів США., що еквівалентно 45869328,81грн.
2. Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Відповідно до ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.08.2026.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу.
Суддя Ю.В. Макарова