ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/2127/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26 від 06.08.2026) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Коваленко Олександра Аркадіївна звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича, в якій просить суд:
1. Відкрити провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича про стягнення суми попередньої оплати, 3% річних.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни суму попередньої оплати у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп. та 3% річних у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн 53 коп, разом суму 40177,53 грн. (сорок тисяч сто сімдесят сім гривень п`ятдесят гривень).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни витрати на правничу допомогу в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
4. Стягнути з Відповідача на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни витрати по сплаті судового збору в сумі 1064, 96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни (вх.№ 2127/26) залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Коваленко Олександрі Аркадіївні строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Коваленко Олександрі Аркадіївні спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення місцезнаходження відповідача у позовній заяві та надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, надання документу, що підтверджує наявність такого рахунку; або зазначення інформації про відсутність такого рахунку, за відсутності рахунку - зазначення бажаного способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
17.06.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№14686/26).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2127/26. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "14" липня 2026 р. о 11:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 розгляд справи відкладено на 05 серпня 2026 року на 12:00.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 ) суму попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн та 3% річних у розмірі 177,53 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
06.08.2026 від представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №922/2127/26 про стягнення з відповідача на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, в сумі 13 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 прийнято до розгляду заяву представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26 від 06.08.2026) та постановлено вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Зобов`язано заявника надіслати на адресу відповідача копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками. Докази такого направлення надати суду до протягом 2 днів з дня постановлення даної ухвали. Запропоновано Фізичній особі-підприємцю Ткаченку Вячеславу Валерійовичу надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у строк до 17.08.2026.
06.08.2026 від представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх.№ 19344/26), де позивач надав докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу разом із додатками.
Розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26 від 06.08.2026), суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1-3 ст. 27 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:
1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи долучено копії Договору про надання правничої (правової) допомоги № 11022026Б від 11.02.2026 з додатком, рахунку №1 від 11.02.2026, рахунку №2 від 31.03.2026, рахунку №3 від 12.06.2026, Акту виконаних робіт №1 від 11.02.2026, Акту виконаних робіт №2 від 31.03.2026, Акту виконаних робіт №3 від 12.06.2026, ордеру на надання правничої допомоги серія АН №2003244 від 12.06.2026.
Відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №11022026Б від 11.02.2026 (далі - Договір), укладеного між Адвокатським бюро "АПАЗІДІ" в особі Керуючого бюро - адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича та ФОП Коваленко Олександрою Аркадіївною, Адвокатське бюро бере па себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при його взаємовідносинах з правоохоронними органами (органи МВС, Національна поліція, прокуратура, СБУ тощо), Міністерством оборони України, органами Державної податкової служби, органами виконавчої служби (Державної виконавчої служби та\або приватними виконавцями), Державної аудиторської служби, органами нотаріату, будь-якими контролюючими органами, будь-якими іншими центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами державної реєстрації актів цивільного стану, слідчими суддями, суб`єктами державної реєстрації, в цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших правовідносинах, в господарських, адміністративних та загальних судах по першій, апеляційній та касаційній інстанціях у господарських, адміністративних, цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, в усіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) України, включаючи обласні (ОТЦК), міські (МТЦК), районні (РТЦК) центри та їхні відділи.
Клієнт надає право Адвокатському бюро при здійсненні своїх повноважень і виконання зобов`язань за ним Договором, зокрема, складати заяви, позови, відзиви, заперечення, скарги, клопотання, інші документи та подавати їх у встановленому законом порядку; брати участь у судових засіданнях, знайомитись з матеріалами справи, журналом судового засідання, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, а також користуватись всіма іншими правами, наданими законодавством України Адвокату, як: представнику позивача, відповідача, третьої особи в цивільних, адміністративних, господарських справах та представнику цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні (пункт 1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору момент початку надання правової допомоги визначається датою підписання цього Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору Клієнт зобов`язаний оплатити надану йому правову допомогу згідно п. 4.1 та в процесі виконання Договору оплатити необхідні фактичні втрати (судовий збір, інші платежі), якщо в таких витратах виникне потреба, пов`язані з виконанням Договору на підставі повідомлення Адвокатського бюро.
За приписами п. 4.1 Договору вартість наданих правових (правничих) послуг Адвокатське бюро розраховує у вигляді фіксованого розміру за кожну окрему дію, які вказані в Додатку до цього договору.
Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 5-ти (п`яти) днів з моменту отримання Клієнтом рахунку/рахунків від Адвокатського бюро (пункт 4.2 Договору).
Рахунок/рахунки Адвокатське бюро виставляє клієнту після завершення судового розгляду справи, за представництво інтересів Клієнта, у кожній судовій інстанції окремо (пункт 4.3 Договору).
У разі якщо буде досягнуто мету представництва - прийнято судове рішення на користь Клієнта, останній додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі, зазначеному в Додатку, який формується відповідно до п. 4.1. цього Договору.
Пункт 4.6 Договору закріплює, що за результатами наданої правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті прийому-передачі вказується короткий зміст наданої Адвокатським бюро правової (правничої) допомоги, дата її надання та загальна вартість.
Згідно з п. 6.1 Договору цей Договір укладено строком на 5 (п`ять років), на двох аркушах, у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
Відповідно до Додатку №1 до Договору Адвокатське бюро "АПАЗІДІ" в особі Керуючого бюро - адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича та ФОП Коваленко Олександра Аркадіївна уклали цей Додаток №1 про наступне:
1. Відповідно до умов Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №11022026Б від 11.02.2026, Сторони встановили перелік та вартість юридичних послуг, які будуть надаватись Виконавцем, з питань стягнення суми попередньої оплати, 3% річних.
2. Вартість послуг встановити за кожну послугу окремо у фіксованому розмірі.
3. Вартість послуг формується на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021.
Додатком №1 до Договору передбачено надання наступних послуг:
1. Усна консультація без вивчення документів з питань стягнення суми попередньої оплати, 3% річних вартістю 2000,00 грн.
2. Складання вимоги про повернення коштів вартістю 3 000,00 грн.
3. Складання позовної заяви по ГПК вартістю 8 000,00 грн.
4. Додаткова винагорода по справі за позовом про стягнення суми попередньої оплати, 3% річних ("Гонорар успіху") вартістю 5 000,00 грн.
В матеріалах справи наявні рахунок №1 від 11.02.2026 на суму 2 000,00 грн за послугу "Усна консультація без вивчення документів з питань стягнення суми попередньої оплати, 3% річних", рахунок №2 від 31.03.2026 на суму 3 000,00 грн за послугу "Складання вимоги про повернення коштів", рахунок №3 від 12.06.2026 на суму 8 000,00 грн за послугу "Складання та подача позовної заяви по ГПК Позивач: Фізична особа-підприємець Коваленко Олександра Аркадіївна, Відповідач: Фізична особа-підприємець Ткаченко Вячеслав Валерійович про стягнення суми попередньої оплати, 3% річних".
Відповідно до Акту виконаних робіт №1 від 11.02.2026 у відповідності до Договору про надання правової (правничої) допомоги №11022026Б від 11.02.2026 Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги:
Усна консультація без вивчення документів з питань стягнення суми попередньої оплати, 3% річних, дата надання послуги - 11.02.2026, вартість - 2 000,00 грн, всього до сплати 2 000,00 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт №2 від 31.03.2026 у відповідності до Договору про надання правової (правничої) допомоги №11022026Б від 11.02.2026 Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги:
Складання вимоги про повернення коштів, дата надання послуги - 31.03.2026, вартість - 3 000,00 грн, всього до сплати 3 000,00 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт №3 від 12.06.2026 у відповідності до Договору про надання правової (правничої) допомоги №11022026Б від 11.02.2026 Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги:
Складання та подача позовної заяви по ГПК Позивач: Фізична особа-підприємець Коваленко Олександра Аркадіївна, Відповідач: Фізична особа-підприємець Ткаченко Вячеслав Валерійович про стягнення суми попередньої оплати, 3% річних, дата надання послуги - 12.06.2026, вартість - 3 000,00 грн, всього до сплати 8 000,00 грн.
Всього позивач просить стягнути з відповідача 13 000,00 грн витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У контексті наведеного вище, суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ятої, шостої статті 126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі №921/370/24 від 24.06.2025.
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
У постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: "Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено".
Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд наголошує на тому, що за загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним в частині четвертій статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
У додатковій постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 (провадження № 12-38гс25) Велика Палата Верховного Cуду виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.
Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21: "Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено".
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши зміст наданих позивачем доказів понесених витрат на правову допомогу, судом встановлено, що Акт виконаних робіт №1 від 11.02.2026, яким закріплено, що у відповідності до Договору про надання правової (правничої) допомоги №11022026Б від 11.02.2026 Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги: Усна консультація без вивчення документів з питань стягнення суми попередньої оплати, 3% річних, дата надання послуги - 11.02.2026, вартість - 2 000,00 грн, всього до сплати 2 000,00 грн, не свідчить про те, що правнича допомога надавалась ФОП Коваленко Олександрі Аркадіївні саме у зв`язку з позовом до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича про стягнення суми попередньої оплати, 3% річних. Суд підкреслює, що викладені в Акті формулювання є такими, що можуть тлумачитися обширно, між тим ризики з неясністю положень документів повинна нести саме та особа, яка включила/зазначила це положення, що узгоджується з принципом contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), що має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.
Відсутність у чинному законодавстві обов`язку адвоката зазначати єдиний унікальний номер справи у документах, що підтверджують факт надання правничої допомоги, жодним чином не спростовує необхідності викладення вказаних документів таким чином, щоб їх зміст дозволяв однозначно ідентифікувати факт надання професійної правничої допомоги саме у зв`язку з судовим розглядом тієї справи, в якій відповідні судові витрати заявлені до відшкодування за рахунок іншої сторони.
При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на відповідача витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов`язані з розглядом справи №922/2127/26.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №227/2301/21 від 22.05.2024.
Щодо Акту виконаних робіт №2 від 31.03.2026, в якому зазначено, що Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги: Складання вимоги про повернення коштів, дата надання послуги - 31.03.2026, вартість - 3 000,00 грн, всього до сплати 3 000,00 грн, суд зауважує, що в матеріалах справи наявна копія вимоги ФОП Коваленко О.А. від 31.03.2026 до ФОП Ткаченка В.В. про повернення коштів.
Зважаючи на положення статті 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, проаналізувавши надані представником позивача докази витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши доведеність позивачем належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, зважаючи на результат вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26 від 06.08.2026) та стягнення з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 19259/26 від 06.08.2026) задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Вячеслава Валерійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Коваленко Олександри Аркадіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Фізична особа-підприємець Коваленко Олександра Аркадіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Ткаченко Вячеслав Валерійович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Додаткове рішення складено та підписано 17.08.2026.
Суддя О.О. Присяжнюк