ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
17 серпня 2026 року Справа № 160/20257/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неоформлення та ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої ним 20.02.2023 під час виконання бойових завдань, чим порушено його право на соціальний та правовий захист, передбачений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України № 168;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 оформити та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої ним 20.02.2023, із зазначенням, що поранення є бойовим, з метою реалізації ним прав, гарантованих Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України № 168;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо направлення ОСОБА_1 до психіатричного закладу з метою встановлення необґрунтованих діагнозів F10.30 та F10.20, що не відповідають його фактичному стану здоров`я та ігнорують бойову травму, чим порушено його право на належну медичну допомогу та соціальний захист відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 168;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити належне обстеження та направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію (ВЛК) з урахуванням усіх наявних медичних документів, що підтверджують отриману ним бойову травму (закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, постконтузійний синдром F07.2, посттравматичний стресовий розлад F43.1), та виданої довідки про обставини травми, для об`єктивного визначення придатності до військової служби та причинного зв`язку захворювання, що є необхідним для реалізації прав, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України № 168;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 1200000,00 грн.
Ухвалою від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідача.
06.11.2025 надійшло клопотання позивача про долучення доказів, надання додаткових пояснень та витребування доказів. У клопотанні позивач зазначив, внаслідок артилерійського обстрілу 20.02.2023, під час якого він отримав контузію, було знищено евакуаційний автомобіль військової частини та втрачено військове майно (радіостанцію). Відповідач не провів розслідування ні за фактом бойової травми позивача, ні за фактом втрати державного майна, що свідчить, на думку позивача, про злочинну недбалість та намір приховати реальні обставини. У клопотанні позивач просив витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування з наказом про його призначення та висновком про його результати, проведеного за фактом пошкодження/знищення евакуаційного автомобіля та/або втрати іншого військового майна, зокрема радіостанції, внаслідок артилерійського обстрілу 20.02.2023 поблизу м. Бахмут.
12.01.2026 надійшло клопотання позивача про долучення доказу та витребування у відповідача витягу з журналу реєстрації системи СЕДО щодо рапорту ID № р1941956, а саме щодо дати створення, ПІБ особи, яка наклала резолюцію «Погоджено», дати погодження. До клопотання додано копію скріншоту з системи СЕДО про надіслання рапорту ID № р1941956, створеного та зареєстрованого в СЕДО 27.10.2025 за № 8161/р.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 79 КАС України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
За змістом частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Позивачем не було подано клопотання про витребування доказів разом із поданням позовної заяви. У клопотаннях, що надійшли до суду 06.11.2025 та 12.01.2026, не обґрунтовано неможливість їх подання у встановлений строк. Позивач зазначив, що не має доступу до наказу про призначення службового розслідування та матеріалів службового розслідування, які перебувають у володінні відповідача. У клопотаннях не зазначено заходи, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Водночас, у клопотанні про витребування доказів позивач стверджує, що відповідач не проводив службове розслідування за фактом пошкодження/знищення евакуаційного автомобіля та/або втрати іншого військового майна внаслідок артилерійського обстрілу 20.02.2023 поблизу м. Бахмут.
Крім того, позивач просить витребувати у відповідача витяг з журналу реєстрації системи СЕДО щодо рапорту ID № р1941956, створеного та зареєстрованого в СЕДО 27.10.2025 за № 8161/р, тобто після звернення до суду з цим адміністративним позовом.
У матеріалах справи міститься лист військової частини НОМЕР_1 № 1811/1 від 05.11.2025, яким надано відповідь на рапорти ОСОБА_1 від 27.10.2025 щодо видачі довідок про обставини отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва) 20.02.2023 та 28.11.2023.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для витребування у відповідача доказів за клопотаннями позивача.
Керуючись статями 72, 79, 80, 241, 243, 248 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується.
Суддя В.В. Рянська