ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 серпня 2026 року Справа № 280/4625/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця перебування: АДРЕСА_2 )
до: Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )
про: визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
14.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі нуль гривень всупереч рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3 853,15 грн. в місяць у період з 01.03.2018 по 20.02.2024, з поточною індексацією у сумі 276 325, 90 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він проходив військову службу у відповідача та був виключений 20.02.2024 зі списків особового складу відповідача на підставі наказу командира відповідача (по стройовій частині) від 20.02.2024 № 41.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 (головуючий суддя - Максименко Л.Я.) позов позивача до відповідача задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу не у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 20.02.2024;
- зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.
- в іншій частині вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі № 280/3090/24 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по адміністративній справі № 280/3090/24 залишено без змін.
Так, 21.11.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 набрало законної сили.
Позивач зазначає, що відповідачем, всупереч вказаного судового рішення, була нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі 0,00 грн.
Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі нуль гривень всупереч рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №280/3090/24 протиправними, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 було продовжено до 14.06.2026 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
29.06.2026 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. 36190 від 29.06.2026), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. З огляду на те, що за офіційними даними Державної служби статистики України величина індексу споживчих цін у період з березня 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» порогу індексації у 103%, підстави виплати суми індексації грошового забезпечення у підвищеному розмірі у цей період, на переконання відповідача, відсутні.
Відповідач у відзиві зазначив, що індексація за період з 01.03.2018 до 30.11.2018 не передбачалась, адже величина індексу споживчих цін за цей період не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, у період з 01.12.2018 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - державну організацію (установу, заклад) 17.10.1997 (а.с.46).
Позивач проходив військову службу у відповідача та був виключений 20.02.2024 зі списків особового складу відповідача на підставі наказу командира відповідача (по стройовій частині) від 20.02.2024 № 41 (а.с.8).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 (головуючий суддя - Максименко Л.Я.) позов позивача до відповідача задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу не у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 20.02.2024;
- зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078), з урахуванням раніше виплачених сум.
- в іншій частині вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі № 280/3090/24 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по адміністративній справі № 280/3090/24 залишено без змін.
Так, 21.11.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 набрало законної сили.
Позивач зазначає, що відповідачем, всупереч вказаного судового рішення, була нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі 0,00 грн.
Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі нуль гривень всупереч рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24, а також правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3 853,15 грн. в місяць у період з 01.03.2018 по 20.02.2024, з поточною індексацією у сумі 276 325, 90 грн, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У ч. 3 ст. 9 КАС України закріплено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згідно із ст. 14 КАС України зазначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Законодавець у ч. 1 ст. 370 КАС України закріпив, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В абз. 1 пп. 3.2 п. 3, п .4 рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
За приписами ст. 382-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України.
Нормою ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм законодавства вказує, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, а не пред`являти новий позов.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79973614), від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 93708548), від 25.02.2021 по справі № 640/13599/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 95176988), від 30.03.2021 по справі № 580/3376/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 95904886), від 27.04.2021 по справі № 460/418/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 96589733).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80980007), від 09.07.2019 по справі № 826/17587/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82938061), від 30.01.2024 по справі № 320/19014/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 116651200), від 16.12.2021 по справі № 170/167/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 101990191), від 18.01.2024 по справі № 160/2888/23 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 116397013).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Відповідна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 686/23317/13-а (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79365485) та від 06.02.2019 по справі № 816/2016/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79776371).
Також потрібно враховувати те, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача та був виключений 20.02.2024 зі списків особового складу відповідача на підставі наказу командира відповідача (по стройовій частині) від 20.02.2024 № 41 (а.с.8).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 (головуючий суддя - Максименко Л.Я.) позов позивача до відповідача задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу не у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 20.02.2024;
- зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
- в іншій частині вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі № 280/3090/24 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по адміністративній справі № 280/3090/24 залишено без змін.
Так, 21.11.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 набрало законної сили.
Позивач зазначає, що відповідачем, всупереч вказаного судового рішення, була нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі 0,00 грн.
Як слідує зі змісту позову позивач фактично оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо виконання в повному обсязі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24, яке набрало законної сили.
Спірні правовідносини між сторонами щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 20.02.2024 вже вирішені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24 та перейшли до стадії виконання судового рішення.
У зв`язку з вказаним, суд доходить висновку про те, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Правова позиція аналогічного змісту неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82711165), від 24.12.2019 у справі № 902/377/19 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень ), від 31.01.2024 у справі № 640/6129/22 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 86619088), від 20.12.2024 у справі № 815/5751/16 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 123991839), від 18.02.2025 у справі № 260/5061/22 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 125247967).
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.02.2024 у розмірі нуль гривень всупереч рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24, а також позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3 853,15 грн. в місяць у період з 01.03.2018 по 20.02.2024, з поточною індексацією у сумі 276 325, 90 грн, на переконання суду, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України із заявою про вжиття відповідних заходів судового контрою за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 280/3090/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, не доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд доходить висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак у його задоволенні слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для присудження на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця перебування: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 17 серпня 2026 року.
Суддя О.В. Прудивус