Справа № 420/24585/26
УХВАЛА
17 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 11 серпня 2026 року (направлено поштою 10.08.2026) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність відповідача щодо здійснення нарахування середнього заробітку за час затримки по виплаті грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є протиправною.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку щодо залишення позову без руху, з таких підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
При цьому, як наголосив Верховний Суд, при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.
Так, днем, коли особа дізналася про порушення свого права, - є встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Вказаний висновок був повторений Верховним Судом у постанові від 19.05.2025 року у справі № 380/1794/24 та зазначено, що «…строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати…».
У позовній заяві позивач зазначив, що рішення суду у справі №420/2894/24 було виконано в повному обсязі 26.06.2026 року.
Отже, позивач мав право звернутись до суду із позовними вимогами щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки - до 26.07.2026 року.
Разом з цим позовну заяву було сформовано в кабінеті ЕС 10.08.2026 року яка надійшла до суду 11.08.2026, тобто із пропуском встановленого законом строку.
Заяви про поновлення строку до суду не надано.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звернувся з позовом із пропуском строку звернення до суду, та має подати заяву про поновлення процесуального строку для подачі позовної заяви із обґрунтуванням поважності причин.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що до позову не додано документу про сплату судового збору.
Згідно з п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (надалі Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривня.
Тобто за звернення до суду із вказаними вимогами позивач має сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Надаючи оцінку наведеним позивачем доводам, суд зазначає, що вони є помилковими з огляду на те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 22.01.2026 року по справі №380/23553/24.
Таким чином, суд доходить висновку, що доказів сплати судового збору до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів сплати суми судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
Роз`яснити заявнику, що в іншому випадку заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Л.Р. Юхтенко