Справа № 420/24738/26
УХВАЛА
17 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150) до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (67900, Одеська область, Подільський район, с. Окни, вул. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 04379924) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 12.08.2026 надійшла позовна заява представника Південного офісу Держаудитслужби до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, в якій позивач просить суд:
1. Зобов`язати Окнянську селищну раду Подільського району Одеської області вчинити дії щодо виконання пунктів 3, 4 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 15.08.2025 № 151520-15/3179-2025 щодо усунення виявлених порушень.
В прохальній частині також просить поновити строк звернення до суду зазначивши, що відповідно до п. 46 Порядку № 550 на адресу Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області Південним офісом Держаудитслужби листом 15.08.2025 № 151520-15/3179-2025 направлені вимоги про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства та встановлено строк інформування Південного офісу Держаудитслужби до 20.09.2025 з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області здійснювала заходи щодо часткового виконання вимоги. На виконання Вимоги щодо усунення виявлених порушень від 18.09.2025 № 02-25/3103, від 23.06.2026 №07-18/122 Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області повідомила про вжиті заходи щодо часткового усунення порушень. Згідно з вищезазначеною інформацією Відповідачем не виконано вимогу Південного офісу Держаудитслужби (лист від 15.08.2025 № 151520-15/3179-2025), зокрема пункт 3, 4 Вимоги.
За період з 21.09.2025 (наступний день з дати зворотного інформування) до 11.08.2026 у місті Одесі оголошувалось 1512 повітряних тривог середньою тривалістю 56 хвилин (без урахування часу на повернення з укриття до робочого місця), з яких переважна більшість була в робочі години. Також повідомляємо, що Південний офіс Держаудитслужби розташований у м. Одесі (Одеська територіальна громада), яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376. Південний офіс Держаудитслужби усвідомлює, що сам по собі військовий стан не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків. Однак за своєю сукупністю підстав у питанні поновлення строків просить Суд взяти до уваги як військовий стан, так і часті повітряні тривоги, перебої у постачанні електроенергії. Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України, просить поновити строк на пред`явлення позову Південного офісу Держаудитслужби до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії та прийняти позовну заяву до розгляду.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
При цьому, позивачем заявлена лише зобов`язальна (похідна) частина, а відтак позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність та сформувати відповідну основну вимогу.
Суддя звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Також, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення «Девеер проти Бельгії», «Голдер проти Сполученого Королівства»).
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі «Бацаніна проти Росії» від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.
У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивач просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії про виконання пунктів 3, 4 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 15.08.2025 № 151520-15/3179-2025 щодо усунення виявлених порушень.
Позов у даній справі поданий 12.08.2026, тобто із пропуском шестимісячного строку (ч.2 ст.122 КАС України строки).
Позивачем не наведено об`єктивних причин, які б не дозволяли йому звернутися до суду з позовом у визначені приписами ч.2 ст.122 КАС України строки.
У якості поважності пропуску строку позивач посилається на оголошення численних повітряних тривог, інших причин поважності пропуску строку не зазначає.
Такий аргумент не може бути прийнятий судом до уваги стосовно поважності причин пропуску строку, оскільки не стосується конкретно та саме позивача.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 у справі №540/1285/22). Воєнний стан наразі триває, що не завадило зверненню позивача до суду з позовом (з пропуском строку в частині позовних вимог).
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:
- позовної заяви з вимогами, викладеними у відповідності до ст. 5 КАС України;
- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строк на звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Південного офісу Держаудитслужби до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА